Завтра, 11 січня в Ужгородському міськрайонному суді відбудеться засідання у справі «Депутати Ужгородської міської ради проти чинного Регламенту». Це вже третє засідання по справі, розпочатій за адміністративним позовом двох депутатів Ужгородської міської ради щодо скасування та визнання недійсними окремих частин Регламенту Ужгородської міської ради і скасування його у цілому.
Адміністративний позов до суду депутати Василь Гнатків ( «Батьківщина») та Ростислав Буланов ( «Удар») подали 9 серпня. До того, кілька місяців у міськраді ініціатори намагалися пояснити колегам, що потрібні інші правила роботи і пропонували окремі зміни. «Чинний регламент (прийнятий на сесії 8 квітня) на 90% повторює регламент ради за головування попереднього мера С.Ратушняка,--коментує ситуацію кореспонденту Zaholovok.com.ua Олександр Волосянський, представник Василя Гнатківа та Ростислава Буланова у суді.— Документ передбачає закриті засідання міської ради, невисвітлення проектів рішень та уже прийнятих, у тому числі по земельних питаннях, які так люблять засекречувати тощо. Хоча Разом з проектом Регламенту №149, який нині діє, було розроблено інший проект №150 більш демократичний і відкритий. Проте депутати його не підтримали».
На кількох засіданнях сесії міськради депутати відхиляли пропозиції щодо зміни окремих статей Регламенту і частково підтримали тільки пропозицію щодо доступності результатів хоча б головам фракцій. До того інформацією про те, хто і як голосує, володів виключно мер Ужгорода та технічні працівники міськради.
«Після того, як стало зрозумілим, що міськрада ігнорує демократичні пропозиції, вирішили подавати до суду,--каже Олександр Волосянський. -- У вересні справу взяли до розгляду без участі сторін (суддя В. Данко). У кінці листопада призначили засідання, але позивачів не повідомили, у результаті переклали засідання на 19 грудня. Завтра засідання відбудеться із зібраними доказами, свідками тощо.
За словами Олександра Волосянського, близько 10 позицій у нинішньому Регламенті, незаконні. Щонайменше їх треба скасувати. Найкраще — прийняти новий, більш відкритий для громади та самих депутатів документ, що регулює їхню роботу. Як, до прикладу, у Льові, Івано-Франківську чи Херсоні, де, на думку експертів регламенти роботи міськради розроблені фахово та якісно.