Український #безліс. Що думають про мораторій на експорт кругляку на Закарпатті?

Український #безліс. Що думають про мораторій на експорт кругляку на Закарпатті?

Від скандалів про вантажівки з лісом, які легально чи нелегально вивозять закордон українську деревину, Закарпаття вже трохи втомилося. Інформаційний простір вже давненько рясніє новинами про незаконні вирубки і спроби вивезти кругляк із інших областей через закарпатські кордони. Тема складна, але для Західної України – дуже важлива. Тепер питання постало аж надто гостро: відміна мораторію на експорт лісу-кругляку стала однією з двох умов для виділення Україні чергової макрофінансової допомоги від Європи. ЄС ну майже дипломатично попросив знайти законодавчий шлях для вирішення питання. В обмін на 600 мільйонів євро, які, по суті, українцям доведеться віддавати з немалими відсотками.

Після саміту Україна-ЄС на прес-конференції президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер однозначно заявив, що Петро Порошенко погодився відмінити мораторій на експорт кругляку: «Як я розумію, це буде зроблено протягом наступних декількох тижнів, що дасть нам можливість надати наступний транш на 600 мільйонів євро макрофінансової допомоги, який ми пообіцяли Україні. З рештою питань все гаразд», – сказав Юнкер.

Прес-аташе представництва ЄС в Україні Давид Стулік під час спілкування з українськими журналістами роз’яснив: «Найближчими тижнями у Верховній Раді буде представлено закон, який зніме цю заборону (на експорт кругляка з України. – Авт.), тобто буде знайдений спосіб, як виконати цю умову для надання макрофінансової допомоги. Це ніяк не пов’язано із безвізовим режимом і не впливає на цей процес». Тобто, президент Порошенко не сказав, що Україна подумає, чи розгляне це питання, а зніме цю заборону. При тому, що механізму, як це зробити, ще придумано не було. І про наслідки та національні інтереси, очевидно, не йшлося.

У 2015 році мораторій на вивезення необробленої деревини (законопроект №1362) Верховна Рада схвалила 9 квітня, натомість Президент витримав довгу паузу – аж три місяці – і тільки 7 липня таки підписав закон. Заборона має характер тимчасової (10 років) і розповсюджується на вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту необроблених лісоматеріалів: деревних порід (крім сосни)  – з 1 листопада 2015 року, деревних порід сосни – з 1 січня 2017 року. Автори законопроекту у пояснювальній записці зазначали, що мораторій дозволить направити сировину на підприємства України, створити нові робочі місця, забезпечити значні наповнення бюджету держави. Хід логічний, адже українська деревина, яка могла би оброблятись вдома і яку за хорошою ціною продають закордон, повертається в Україну, наприклад, у вигляді румунських, угорських чи німецьких меблів. Навіть не враховуючи всі екологічні та інші складні економічні моменти, будь-якому селянину зрозуміло, що розумніше і перспективніше для країни було б обробляти власну деревину на своїх підприємствах, або ж організовувати деревообробні підприємства з іноземними інвестиціями, але на нашій території і з робочими місцями для українців. Проте, такий підхід має не моментальний результат і це його найбільший мінус у порівнянні з простим експортом деревини за кордон: зрубав, продав, валюта в кишені.    

Україна – сировинний придаток?

Представники Асоціації деревообробників та лісозаготівельників Закарпаття вчора, 5 грудня, під час спілкування з журналістами, заявили, що виступають категорично проти можливої  відміни мораторію на експорт лісу-кругляку.  «Ми не загружені роботою. Моє підприємство 3 дні працює, 3 дні – не працює. Бо ми не забезпечені лісоматеріалами, а в той час хочуть вивозти ліс закордон», –  каже голова Асоціації Іван Габор. За його словами, відміна мораторію на експорт кругляку – черговий серйозний удар по деревообробній галузі. «Зараз є тенденція щодо збільшення до інвестицій у деревообробну галузь. Бо інвестори бачать, що ми не експортуємо кругляк. Закордоном є багато підприємтсв, які розраховані на український кругляк. В умовах нашого мораторію у них є варітан перенести підприємство  в іншу сировинну країну, утилізувати підприємтсво, або перевети його до нас», – каже І. Габор. На його думку, відміна мораторію, яка готується у Києві, може повністю знищити деревообробку в Україні: «Ми перетворимося у сировинний придаток. У нас ітак криза. Ми звертаємося: не рубайте під корінь під українську деревообробну галузь. Ми тільки почали розвиватися», –  зазначає Іван Габор.

Андрій Попович, член Громадської ради при Держлісагентстві  України, впевнений, що відміна мораторію може порадувати і українських, і європейських державних мужів: «Багато чиновників – і наших, і європейських – мають  спільні погляди щодо вивозу кругляка.  Чому? Бо кругляк зрубали вивезли, гроші вже тут. При інвестиціях це складніше. Але нам такий варіант не підходить. Років 10 нам ще порубають ліс, і у нас залишаться лисі гори і хворі дерева. Нас будуть чекати величезні екологічні проблеми», – каже А. Попович. «600 мільйонів – тільки гроші. Які нам ітак прийдеться віддати з процентами», – додає він.

«Ми порахували, що, при правильній розстановці роботи,  600 мільйонів можемо заробити за 3-4 місяці. І не треба нікому нічого віддавати», – заявляє Іван Габор. 

Майже 70% деревини до мораторію на експорт було відправлено закордон

Такі цифри озвучили журналістам під час прес-конференції представників деревообробної галузі в Закарпатській ОДА.  

«За 2014 рік, за даними Держстату,  перероблено у проміжну продукцію тільки 29% заготовленої деревини. Решта – за кордоном . За 2014 рік з області було вивезено близько 800 тисяч кубів необробленого лісу. Різними структурами»,– каже Андрій Попович. «Але ніхто не говорить, що при переробці такої кількості кругляку утворюються відходи, тирс. Виробництво палетів, твердих кускових відходів має великий потенціал. Якби з того кругляку, який був вивезений у 2014 році переробити тільки відходи, то область із необхідних 150 тис кубів газу 110 могла би замінити продуктами з відходів від обробки кругляка. З вивозом деревини, ми вивозимо свою енергетичну незалежність», – впевнений  член Громадської ради при Держлісагентстві  України Андрій Попович.

Щодо позитивних цифр під час дії мораторію на експорт кругляку, звучали, зокрема, такі: на 18% зросло відрахування усіх видів податків з підприємств деревообробної галузі, до 199 мільйонів доларів зросла валютна виручка,вирубано на 10% менше лісу, ніж у попередні роки, до заборони експорту.

«На експорт відправляли тільки першосортний ліс. Смерека всихає. Але європейським заводам вона не потрібна. Під всіма видами робів підприємства стараються зрубати здорову першосортну деревину. Якщо так буде продовжуватися, ми залишимося з лисими горами», – каже Андрій Попович. 

На думку І. Габора та А.Поповича, відміна мораторію на експорт кругляку буде небезпечною саме для Закарпаття через зручність перевезень: звідси значно дешевше доставити деревину, ніж, приміром з Вінниці. «Два заводи були в Румунії, які переробляли лише український ліс. Там прокладена наша колія. Один завод в Угорщині приймав тільки тонкомірну деревину. Скільки треба було  молодого українського лісу вирубати, аби забезпечити роботу заводу? Поляки дійшли до того, що почали вирубувати Біловезьку пущу (внесена в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. – Авт.): 182 гектари без лісу! Вони надіються, що Україна відмінить мораторій і рубки там можна буде призупинити», – каже Іван Габор. 

«За час дії мораторію виникло кілька нових підприємтсв, які обробляють деревину. Це принципово нове виробництво. Запрацював ринок вторинної сировини і це хороший шанс для області, для країни вивести галузь на інший рівень. Крім того, якщо влада таки прийме рішення відмінити мораторій, Україну у світовому співтоваристві будуть розцінювати, як слабку державу: сьогодні прийняли, завтра – відмінили»,  –  зазначає Андрій Попович.

Голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк, під час круглого столу щодо результатів та перспектив мораторію на експорт лісу, навів дані ДФС:  за 9 місяців 2016 рок, у порівняно з аналогічним періодом попереднього року, завдяки дії мораторію, деревообробна промисловість продемонструвала приріст на 16%, меблева на 15%, паперова на 5%,  тоді як обсяг реалізації промислової продукції  в цілому скоротився на  4% у доларах США. Експорт оброблених лісоматеріалів збільшився на 11%, що поповнило торговельний баланс країни на тлі скорочення загального товарного експорту на  9%. Податкові надходження до бюджету від підприємств згаданих галузей збільшилися на 17% в доларовому  еквіваленті. Збільшення ж у 3 рази обсягів імпорту верстатів для обробки дерева свідчить про довіру інвесторів та є наочним випереджаючим індикатором майбутнього зростання обсягів виробництва, експорту, створення нових робочих місць, додаткових надходжень до бюджетів всіх рівнів. Також зазначалося, що законопроект про скасування мораторію «не має жодних шансів пройти через Комітет». Однак, при цьому спроби Уряду внести відповідну поправку до проекту Держбюджету з порушенням регламенту ВР не виключені.

Лісгоспи і екологи: не все так страшно

У Закарпатському обласному управлінні лісового та мисливського господарства кажуть, що відміна мораторію ніяк не вплине на лісгоспи краю: «Закарпаття і раніше не було лідером у вивезенні лісової деревини закордон. Першість по експорту належала областям, які відправляли на зовнішній ринок сосну, – каже прес-секратар ЗОУЛМГ Юлія Давидова.  –  Якщо в 2010-2014 роках експорт лісопродукції становив до 12% від загального обсягу реалізації, то році в 2015 тільки 7%, а з 1 листопада 2015 року (після заборони експорту кругляка) експорт деревини з регіону практично припинився. Зараз він складає 0,5% і то за кордон вивозяться тільки дрова і пиломатеріали, загальний обсяг яких становить менше 1% від загальної реалізації деревини. Загалом, до вступу в дію мораторію, з усіх областей Карпатського регіону (Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської) закордон вивозилося ще менше —лише 5,3%.», – запевняє Ю. Давидова. 

За її словами, заготовлений на Закарпатті ліс повністю йде на потреби місцевих деревообробних підприємств, які купують лісопродукцію на аукціонних торгах: «Лісові господарства не орієнтовані на експорт. Лісівники виступають за вливання інвестицій в розвиток деревообробної галузі на місці. А це будівництво нових переробних заводів, створення робочих місць, сплачення податків і розвиток сіл і міст», – зазначає Юлія Давидова. 

Керівник РМЕО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук вважає, що відміна мораторію з точки зору екології не несе якоїсь конкретної загрози: «Мораторій не впливає на об'єми і способи рубок. На мою думку, навпаки, штучно занижена ціна на внутрішньому ринку спонукає лісгоспи шукати штучні причини для отримання хоча б таких доходів, які були, коли був експорт. Адже, на внутрішньому ринку за ту саму деревину вітчизняні виробники платять удвічі-тричі менше», – каже пані Оксана.  «Тому я, як еколог, для якої важливий стан лісу, а не чиїсь прибутки, вважаю мораторій шкідливим явищем для лісів», – додає вона. 

Страйк або листи у Київ

Працівники деревообробних підприємств та лісозаготівлі Закарпаття мали наміри провести всеукраїнський одноденний страйк, аби не допустити відміни мораторію на експорт лісу. Однак, після зустрічі з керівництвом області відмовилися від цієї ідеї: «На сесії 7 грудня, як нам пообіцяли, буде розглянуто проект звернення наших депутатів до керівництва держави з проханням не допустити відміну мораторію. У Львівській і Волинській області такі звернення уже прийняли», – каже голова Асоціації деревообробників та лісозаготівельників Закарпаття Іван Габор.

За його словами, працівники галузі закликають і нардепів від Закарпаття вплинути на ситуацію: «У них зобов’язання не підставляти Закарпаття. Вони повернуться сюди. Один Петьовка виступив у пресі і сказав, що буде проти. Решта мовчать»,  – обурюється І. Габор.  

«Ви ніде не зустрінете офіційного документа, де би ЄС вимагав зняття Укр на експорт. Є словесні виступи. Але юридичного документа нема. Це лобістські інтереси. Наша влада ведеться. Бо ті 600 мільйонів євро  у владі, думаю, вже пділені. А ми їх маємо віддавати», – каже Габор.

Натомість Україна таки брала на себе зобов’язання зняти експортні обмеження, коли підписувала Угоду про Асоціацію з ЄС. Зокрема, у ст. 35 Угоди йдеться: «Жодна Сторона не повинна запроваджувати або зберігати в силі будь-які заборони чи обмеження або заходи еквівалентної дії щодо імпорту будь-якого товару іншої Сторони або експорту чи продажу для експорту будь-якого товару, призначеного для території іншої Сторони, за винятком випадків, передбачених в цій Угоді або відповідно до Статті XI ГАТТ 1994 та її приміток щодо тлумачення. Із цією метою Статтю XI ГАТТ 1994 та її примітки щодо тлумачення включено до цієї Угоди, і вони є її невід’ємною частиною».

Попри це, Іван Габор та Андрій Попович запевняють, що коли приймався законопроект 1362 (про запровадження мораторію на експорт кругляку), «представники ЄС підтвердили, що його положення затверджені із СОТ».

Наразі Київ думає, як законодавчо вийти із ситуації. На Закарпатті ж налаштовані категорично: «Будемо робити все, аби із області не пройшла жодна машина з лісом-кругляком. Що би там ВР не прийняла», – заявив І. Габор журналістам.  

Чия правда – однозначно складно сказати. З одногу боку, ніби, зобов’язання, з іншого – національні інтереси. І першим, і другим вміло чи не дуже оперують противники і захисники мораторію на експорт лісу. Питання надто складне і набагато серйозніше, ніж здається на перший погляд. І найбільша проблема в тому, що за кожною з цих двох позицій наразі стоїть не так збереження українського лісу, як підтримка чиїхось економічних амбіцій.   

Аня Семенюк, спеціально для Zaholovok.com.ua 

Фото - з мережі

Loading...

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання
Loading...