З Нового Року – нові правила поводження з побутовими відходами. Українці нарешті повинні почати сортувати сміття, оскільки з 1 січня 2018 року вступає у силу правка до закону «Про відходи», що забороняє захоронення неперероблених відходів. І, хоч, уже зараз зрозуміло, що ситуацію зі сміттям в Україні неможливо змінити в один момент, та все ж перший крок – важливий.
Правка до закону «Про відходи» була прийнята ще у 2012 році, однак на ділі має запрацювати тільки зараз, оскільки відповідає директивам ЄС. Відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, Україна має зобов’язання протягом найближчих років впорядкувати поводження з відходами та привести законодавство у відповідність до європейських вимог. Згідно зі змінами, які вступають у силу з 2018 року, органам місцевого самоврядування заборонено захоронення непеероблених побутових відходів на полігонах, відтак міста і села мають забезпечити сортування сміття за видами для переробки та утилізації.
За словами старшого аналітика Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» Андрія Андрусевича, запровадити сортування сміття по всій країні одночасно буде складно:
«Такі функції будуть покладені на органи місцевого самоврядування. Чи вони готові до цього? Навряд чи. Чи є потужності з утилізації відсортованого сміття? Дуже обмежені (скло, пластик, папір). Мешканці ж повинні будуть сортувати, але на практиці без зміни структури тарифу на вивіз ТПВ та підняття тарифів на несортоване сміття це працювати не буде, бо не буде стимулів», – каже експерт.
За різними даними, в Україні 4-7% території завалено сміттям. Тільки офіційні полігони «сховали» приблизно 43 тисячі квадратних кілометрів сміття, до якого кожен українець додає, як мінімум, ще 1 кілограм несортованих відходів, близько 40% з яких, за словами екологів, могли би бути перероблені. У Європі ж, як відомо, проблема зі сміттям вирішена уже давно.
Німеччина – одна з європейських країн, яка дуже відповідально ставиться до роздільного сортування та переробки сміття. Тут з 1994 року діє Закон про переробку відходів, який є центральним федеральним законом німецького законодавства у цій сфері. У 2012 році закон був переглянутий, останні зміни прийняті у липні цього року. Мета документу – сприяти розвитку економіки переробки для захисту природних ресурсів та забезпечення захисту людей і навколишнього середовища у виробництві та управлінні відходами, зокрема, для сприяння утилізації та іншої переробки відходів. Документів, які регулюють захист навколишнього середовища від людської діяльності є чимало. Про це розповіла у коментарі спеціаліст із сортування сміття на комунальному підприємстві ЕАД Біргіт Жордан-Мюнк (Дармштадт, Німеччина): «Ми у Німеччині маємо різні закони з охорони навколишнього середовища. Основа закону про відходи – це те, що вони повинні сортуватися. Є багато підприємств, які збирають сміття і розділяють. До того, сортують відходи самі мешканці. Біля кожного будинку стоять різні контейнери: для паперу, органічних відходів, пластику, скла. Відсортоване сміття перевозиться на різні фабрики, органіка переробляється на гумус, цінний для сільського господарства. Окрема система діє у супермаркетах, куди можна здати пляшки, які знову використовуються для напоїв».
Біргіт Жордан-Мюнк
Німецька спеціалістка каже, що в Україні зараз ті проблеми, які у Німеччині були років 50 тому. «Ми відвідали сміттєзвалища. І проблема навіть не в тому, що разом папір, скло, пластик, а те, що в одну купу скидають отруйне сміття, наприклад, використані батарейки. Все це забруднює ґрунти. І який сенс розказувати школярам про роздільне сортування сміття, якщо у кінцевому результаті все опиняється на сміттєзвалищі, – продовжує Біргіт – Який вихід? Треба, щоб влада з фірмами, які не є корумпованими, збудувала фабрики з переробки: паперу, скла,тощо. Відходи є цінним ресурсом, який дає заробити гроші, вигода буде кожному: і жителям, і бізнесу, і владі. В Україні відходи дуже дешеві. А ще багато важить людська свідомість. Треба менше використовувати пластикових пляшок, пакетів, є багато різних порад, як уникати цієї купи пластику та поліетилену. В Україні на одного жителя припадає на рік 200 кг відходів, у Німеччині – 600 кг. Ми сортуємо сміття, але ми дуже багато його продукуємо. Дуже багато упаковки йде, наприклад, на товари», – розповідає Біргіт Жордан-Мюнк.
Загалом, на території Європейського Союзу є вимоги щодо досягнення показника 65% утилізації від загальної кількості відходів і 10% – допустима кількість захоронення відходів. До 2030 року у Європі пропонують підвищити показник утилізації до 70%, показник утилізації пакувальних відходів до 80%, а захоронення відходів обмежити 5%. Україні, на жаль, до таких цифр ще далеко. Національна стратегія поводження з відходами, яка була ухвалена Урядом на виконання Директив ЄС, передбачає зниження рівня захоронення побутових відходів з 95% до 30%, загальні обсяги відходів для захоронення мають бути зменшені з 50% до 35%. Крім того, документ передбачає впровадження роздільного збирання сміття у 5 тис населених пунктів та відкриття 250 центрів зі збирання відходів. Термін – до 2030 року. Це – перші кроки, однак навіть ці цифри дають чітко зрозуміти: видимих і глобальних змін з 1 січня, на жаль, не буде. «Загалом стратегія, прийнята Кабміном, відображає сучасні принципи поводження з відходами. Але потрібен час, що це запровадити, а не популістькі рішення парламенту», – коментує Андрій Андрусевич, аналітик Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля».
За даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, у 2016 році роздільно збирали сміття 575 населених пунктів, на території країни зараз працюють 22 сміттєсортувальні лінії, 1 сміттєспалювальний завод і 3 сміттєспалювальні установки. Зараз, на «сміттєсторувальній хвилі» піднімається ще одна важлива тема, яка може помножити більшість екологічних нововведень на нуль: депутати збираються розглянути законопроект, що пропонує запровадити «зелений тариф» на виробництво енергії з побутових відходів. З одного боку – критичне становище зі сміттям і ніби, бажання рухатися в напрямку вирішенні проблеми, з іншого – стурбованість екологів, у тому числі європейських, оскільки отримання енергії з твердих побутових відходів, згідно з директивами Європейського Союзу, – не підлягає заохоченню.
Старший аналітик Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» Андрій Андрусевич коментує: «Законопроект у тому вигляді, який зараз пропонується – це лише шкода довкіллю та здоров'ю населення. Спалення має бути конкруренте іншим видам видалення відходів, у першу чергу на полігонах. Якщо полігони й надалі прийматимуть за набагато меншими тарифами, хто ж буде спалювати? Який міський голова запропонує спалювати, якщо це призведе до підвищення тарифів у кілька разів? Можна обговорювати тимчасовий період застосування такого тарифу до певного виду відходів, зокрема відсортованих. Крім того, вважаю, «буму» сміттєспалювальних заводів не буде, бо це вимагає величезних інвестицій, які за теперішніх тарифів на вивіз твердих побутових відходів неможливі».
Попри те, що вимога щодо сортування сміття з 1 січня зараз є більше декларативною, ніж насправді дієвою, експерти й екологи радять українцям не чекати, поки чиновники розроблять усі необхідні постанови, інструкції та запровадять чіткий механізм поводження з відходами, а самим потрохи звикати до «чистоти по-європейськи» і починати сортувати сміття вдома, здавати у пункти прийому пластик, скло, папір та більш розумно ставитись до упаковок і пакетів, не змушуючи дім потопати у всюдисущому поліетилені.
Анна Семенюк, Ужгородський прес-клуб
Ілюстрації - з презентації Національної стратегії поводження з відходами
Матеріал підготовано Ужгородським прес-клубом у рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програми Європейського Союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні».