Довгий час думка про те, що звірі вміють розмовляти здавалася фантастичною, а тих, хто знаходив з ними спільну мову, називали чаклунами. Та все змінюється… Сучасні науковці доводять, що «брати наші менші» набагато розумніші, ніж гадалося колись, і просто треба грамотно читати їх погляди, жести, звуки. В новій рубриці Zaholovok.com.ua «Інтерв’ю з улюбленцем» для спілкування ми скористаємося допомогою не вчених в окулярах, а власників унікальних та цікавих тварин. Хто, як не вони, краще всіх знають і розуміють своїх хвостатих, кошлатих, зубатих або пернатих друзів.
Першим гостем нашої рубрики став незвичайний кінь на ім’я Шоні. Він поєднав у собі високий зріст Будьонівської породи, від батька, та гірську витривалість чистокровної гуцульської, - від матері по кличці Зірка. Нещодавно йому виповнилося 8 років, та він все такий же по-дитячому допитливий, як і колись. Живе Шоні у Міжгірському районі в будинку поруч з лісом та гірською річкою.
Якщо ви захочете завести собі такого 450-кілограмового друга, треба буде обов’язково запастися харчами. Взимку він з’їдає10 кг сухого сіна в день, а також 1 кг вівса, трохи картоплі та буряку. Влітку повністю вистачає цілодобового пасовища. Полюбляє хліб, яблука та інші ласощі.
«Шоні для мене найкращий друг. Він добрий, грайливий, але і наглості в ньому трохи є та ще й попрошайка страшний (сміється, - ред.). В нього є товариш, хлопчик років восьми, з яким вони вже два роки дружать. Шоні за ним ходить наче собачка, а в нагороду отримує вівсяні пластівці. Одного разу, коли малий заходив у колибу на обід, кінь собі спокійно почимчикував разом з ним. За столами всі були в шоці! Добре, що підлога в закладі не з плитки і він її не потрощив копитами, коли його розвертали і виводили» , - ділиться спогадами власник Іван.
Йому все дуже цікаво, до всіх ставиться, як до своїх іграшок. Реагує на все нове, будь-то якась собака, техніка чи людина в яскравому вбранні. Дуже любить взимку валятися на снігу. Не боїться абсолютно нічого і завжди захищає маму…
«Шоні часто ставить мене в незручне становище перед іншими і мені доводиться за нього червоніти, - з посмішкою каже Іван. – Якось, пам’ятаю, приїхала до нас молода сім’я з дитиною. Вони хотіли покататися, але попередньо прийшли на оглядини – переконатися, що кінь спокійний. Поспілкувавшись з нами, зі словами: «Який хазяїн виважений, такий і кінь!», сім’я погодилася на прогулянку. Тим часом дівчина поставила телефон у чохол, що висів у неї на шиї. Шонію здалося, що це хліб, або ще щось смачненьке. Цей хуліган потягнувся і хотів схопити чохол, але дівчина ухилилася в бік, тому в зуби потрапила бретелька від майки. Кінь її розкусив і оголив дівчині груди. Я з сорому майже під землю не провалився! А вона лише повторила: «Який хазяїн, такий і кінь…» (с).
Крім хорошого раціону, тварина потребує і особливого догляду: кожного ранку необхідно дати воду, почистити, вичистити саму конюшню. Та сама процедура чекає і ввечері. Для того щоб кінь набув гарного зовнішнього вигляду існує цілий набір різних щіток. Знадобиться купа металевих та резинових скребків, щоб зняти бруд і пилюку. Потім шерсть розгладжується спеціальною щіткою.
«А ще, коли Шоні був малим, до нього щовечора з лісу приходило лисеня, - розповідає Іван. - Воно сиділо в ялинках на околиці лісу і чекало, щоб погратися разом. Такі зустрічі тривали декілька місяців. Завжди в один і той же час лисеня чекало на свого друга…»
Ця дивна історія, наче з уривку відомої казки «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері:
«Лучше приходи всегда в один и тот же час, - попросил Лис. – Вот, например, если ты будеш приходить в четыре часа, я уже с трех часов почувствую себя счастивым. И чем ближе к назначенному часу, тем счастливее. В четыре часа я уже начну волноваться и тривожиться. Я узнаю цену счастью! А если ты приходиш всякий раз в другое время, я не знаю, к какому часу готовить своё серце. Обряды нужно соблюдать».
«Зорко одно лиш серце. Самого главного глазами не увидишь».
Цікаво знати, що:
– Кінь – священна тварина двадцяти трьох народностей (переважно Північної Африки та Ближнього Сходу)
– Титул найвищого коня у світі з 2010 року утримує бельгійський 2,5-тонний мерин Біг Джейк (зріст - 2м17 см), а найменшого – представник карликової породи пінто по кличці Ейнштейн (всього28 кг)
– Рекордний стрибок, зареєстрований 5 лютого 1949 року капітаном кінної артилерії Альбертом Моралі, становив2 м47 см.
– Світовий рекорд по народжуваності – 19 лошат у однієї «мами».
Олександра Шевченко, спеціально для Zaholovok.com.ua
Фоторепортаж: Аркадій Шиншинов
Бувають дні, коли нам важко знайти спільну мову зі знайомими, колегами, родиною... Єдиними, хто завжди нас мовчки вислухає, коли це потрібно, залишаються домашні улюбленці. Вони щиро зустрічають вдома і люблять такими, які ми є. Їм все одно який у вас соціальний статус, переконання, національність… Радість і емоції, які випромінюють і дарують нам «брати менші», ні з чим не порівняти! Якщо з Вашою тваринкою пов’язані цікаві історії, чи вона поводить себе по-особливому, не притаманно іншим, пишіть нам у редакцію press.shevchenko@gmail.com і вона стане наступним героєм випуску «Інтерв’ю з улюбленцем».