Кольори на його картинах не схожі на жодні інші, тільки на ті, що – у самому житті. Вони скоріше схожі на реальні людські емоції, аніж на фарби, з яких народжуються. Сьогодні гість «Ранкової кави» – закарпатський художник Антон Ковач.
Про що Ви мрієте?
Про славу. Як Шевченко казав: «Де ти в ката забарилась? З своїми лучами? У Версалі…?»
Це не зовсім серйозно. Бо по-справжньому мрію про прості речі: реалізувати себе як художник і щоб діти були щасливими.
Як 3 речі Вам необхідні для щастя?
Свобода, любов і здоров’я.
Де Ви хотіли б побувати?
Їду до Греції. Так що мрія збувається «на ходу». Дуже хотів би поїхати до Венеції, з етюдником.
Якби Ви мали змогу зустрітися із будь-ким, хто коли-небудь жив на землі, хто б це був?
Леонардо да Вінчі. Розумний був, креативний хлопець на той час. Ну і Мікеланджело. Якщо можна третього, добавлю Рембрандта.
Із жінок – Мерилін Монро. Хоча, ні, скорше ні.
Кому із політиків Ви симпатизуєте?
В Україні?
Взагалі.
Від політики стараюся відмежовуватися. В Україні – нікому. Думаю, що найбільша шкода йде від політиків. Держава потерпає саме від надмірних їхніх зусиль. Тому не маю симпатії ні до кого. Хіба – іспанський король Хуан Карлос, нейтральний король.
Що б Ви хотіли змінити?
Хотів би змінити своє ставлення до життя.
Нікого не хочу міняти, крім самого себе. Хочу бути вільним від суспільних обмежень, догм і стереотипів.
Взагалі, дуже хочу, щоб мій живопис змінився у бік свободи і краси.
Найбільш приємний подарунок у Вашому житті?
Завжди приємно, коли дарують книгу. Це найкращий подарунок. Діти подарували на ювілей трилогію про митців, мені дуже подобається.
Який день свого життя Ви хотіли б повторити?
Коли побачив шедеври Рембрандта, наприклад.
Якби малювали Вас, то яка б це була картина?
Мій портрет?
Наприклад.
Щось подібне на слона.
Чому?
Така асоціація у мене самого. Або ведмедя якогось. Асоціація із звіром. Я взагалі люблю шукати асоціативність.
Тоді – Ваші асоціації із словом кава?
До слова, коли шукаю асоціативність у картинах, то завжди кажу, що робота має бути схожа до смаку кави. Людина, яка любить каву, має вже через аромат зрозуміти, що за ним – більше, ніж просто ритуал…
Під каву добре мріється, вона справді допомагає.
Ви любите каву?
Я не часто п’ю її, але вдома, у тиші на терасі випити каву – це у мене зранку таки ритуал. Я не кавоман, але обов’язковою є ще і зовсім інша кава – коли на роботу прийдеш, а там кавують колеги.
Ганна Тарканій, спеціально для Zaholovok.com.ua
Фото: Володимир Твердохліб
P.S.
Ми любимо вранці пити каву. Часто п’ємо її у компанії з цікавими людьми. Чуємо при цьому цікаві думки, які інколи розважають, часом – змушують замислитись, а віднедавна все більше викликають бажання записати їх і поділитися з читачами нашого сайту. Тому започаткували рубрику «Ранкова кава». Щовівторка і четверга читайте нові розмови. Усього з кількох запитань, тільки щоб вдало розпочати інформаційний день за горнятком кави у гарному товаристві. Чекаємо Ваших пропозицій щодо осіб, яких Ви хотіли б "почути" за "ранковою кавою".
Ваш Zaholovok.com.ua
Партнер рубрики «Ранкова кава» - ужгородське кафе «Какао»
