Ранкова кава із Міхалом Баєром

Ранкова кава із Міхалом Баєром


Як виглядає Україна після досвіду роботи в Африці, Китаї і арабських країнах, чи комфортно жити тут європейському дипломату і аналітику із колосальним об’ємом знань, які стереотипи про нас панують по той бік кордону – про це у черговій «Ранковій каві» із Надзвичайним і Повноважним Послом Угорщини в Україні Міхалом Баєром.   


Чи була котрась з Ваших дипломатичних місій більш важкою, ніж Україна?

Нет.

Важко працювати у нас?

Думаю, что в каждой стране сложно работать, потому что сначала надо понять менталитет народа, надо узнать, какая структура правления существует в той или иной стране, где принимаются решения, где правильные уровни работы, контактов. Это все очень важно для того, чтобы быть успешным и эффективным.

Здесь в Украине, всем говорю, вызовы самые большие. Этому могу назвать 2 основных причины. Первое – Украина наш сосед. А в соседних странах всегда очень внимательно, очень тщательно, очень активно надо работать из-за огромных взаимных интересов между нашими странами и из-за того, что каждый маленький вопрос может «хлопнуть» и стать очень важным вопросом или даже, если мы неправильно, так сказать, решаем или неправильно к этому относимся, может создать довольно существенные неприятности. И думаю, что именно дипломатия создана для того, чтобы не допустить таких ситуаций.

В Китаї працювалося легше?

Китай - большая страна, сложная страна, но… можно ее понять. И там структуры довольно хорошо и эффективно работают. Поэтому могу сказать, что там темпы работы были более походящими к моей натуре. А здесь меня немножко иногда затрудняет медленность госаппарата, иногда долго надо ждать, чтобы встретиться с кем-то из членов Кабинета Министров или с замминистра, если надо обсуждать вопрос на этом уровне. Это иногда просто требует лишней энергии и лишнего времени. Если бы могли некоторые вопросы быстро обсудить, можно было все очень быстро и решить. Но не всегда получается.  


Якій з українських традицій Ви найбільше симпатизуєте?

Я очень люблю украинскую кухню. У меня «специальная» любовь к борщу. Она родилась еще когда я был студентом МГИМО и причина очень простая: в конце месяца часто не оставалось достаточно денег в кармане, чтобы все купить, что надо для обеда, ужина, завтрака. А у нас в столовой была очень хорошая кухня (ну, сравнительно, вы знаете, для венгерского живота эта столовая была относительно хорошая, конечно, далеко от того к чему мы привыкли в Венгрии, даже в университетах). Так вот в этой столовой готовили прекрасный украинский борщ с мясом. И когда не хватало денег, я покупал порцию борща (она была довольно большая), хлеб черный давали бесплатно и этого хватало, чтобы дожить или дотянуть до ужина.

Что мне особенно нравилось, это не только то, что борщ всегда вкусный, но и то, что практически каждый день он чем-то отличался от предыдущего, поэтому никогда не было скучно кушать борщ на обед.


Ви любите каву?

Нет. Иногда только пью дома, но без кофеина, ради вкуса. Я большой сторонник и любитель чая. Во время своей дипломатической карьеры я служил в странах, где чай имел очень почетное место среди прохладительных напитков – и в арабских странах, и в Китае. Думаю, что именно в Китае я в какой-то степени увлекся чаем, узнал, для чего служит чай, какие его сорта и разновидности существуют и что означает хороший чай по-настоящему.

У такому разі, де Ви зараз купуєте справжній чай?

Я пью улунский чай. Это специальный сорт, большие листья, которые немножко переработаны, имеют специфический вкус. Очень полезный для пищеварения и очищения внутренних органов от вредных химических веществ. Он хорош еще тем, что с утра до вечера могу пить этот чай, который готовлю утром и при этом могу легко засыпать ночью – не так как после кофе или зеленого чая, который содержит большую дозу кофеина. Я имею некоторые запасы, которые пополняются при помощи моих друзей, которые часто ездят в Китай.


Ви розповідали під час зустрічі «Чай з Послом» в Ужгороді про позитиви і досягнення українсько-угорських стосунків. А що, на Вашу думку, становить у них труднощі?

Думаю, у нас каких-то трудностей нет. Конечно, каждая задача сложная, потому что у нас проекты весомые, большие, в них играет много игроков. А координация, согласование всегда требует очень тщательного труда, времени. Но, слава Богу, сейчас у нас каких-то трудностей заметить и отмечать нельзя и не надо. Я как раз хотел бы подчеркнуть положительный и конструктивный дух нашего сотрудничества и очень сильную решимость наших двух правительств, чтобы отношения развивать в таком же ключе и довольно быстро.


Чи комфортно Вам особисто жити в Україні?

Да. Киев – это первая столица, куда мы приехали и на следующий день уже чувствовали себя дома. Потому что это общность культуры, сходство архитектуры и вообще тот благородный климат, который создается в этой среде. Это наши люди фактически, мы не чувствуем, что это чужая страна, или чужая культура, чужие люди. Я очень глубоко уважаю те дружественные чувства открытости даже горожан в Киеве, с которыми встречаемся просто на улице. Они всегда открыты, помогают, если надо и очень-очень хорошо к нам относятся – доброжелательно, с улыбкой на лице.


Якби Ви писали книгу про своє життя в Україні, як її назвали б?

Мне многие задают вопрос, почему я не пишу книги. Ведь во время карьеры (никто этого специально не добивался, но получилось так) я работал на Ближнем Востоке, в Северной Африке, Китае, Молдове, Украине и дома тоже занимал такие уникальные посты, как, например, первый посол по особым поручениям, который отвечал за энергобезопасность в венгерском МИДе. Эта карьера мне дала возможность собрать очень большой опыт и довольно большой круг знаний. Но я не люблю писателей, которые могут писать только одну книгу. И поэтому я не конспектирую. А если и конспектирую, то решаю вопрос и потом выбрасываю свои конспекты. Значит, у меня дома в библиотеке нет материала, чтобы писать книгу. Если получится и будет спрос, могу, допустим, читать лекции студентам, которые учат дипломатию или международные отношения. Или быть советником, если кому-то понадобятся мои знания, мой опыт.


Ми завжди питаємо іноземців про стереотипи, які існують в їхніх державах щодо України. Які з угорських переконань про українців відомі Вам? Чи правдиві вони?

Кто знает Украину, доброжелательно к ней относятся. Они понимают, насколько эта культура великолепная, какие у нас общие корни и насколько мы близки друг к другу.

Скорее всего, все-таки в Будапеште знают о Закарпатье, о закарпатских венграх, о нашей общей истории.

Но я бы и не хотел скрывать перед вашими читателями, что контрабанда тоже прикреплена к украинцам. Потому что особенно курящие хорошо знают, что сигареты, которые появляются на черном рынке - это с Украины (или через Украину) попадают в Венгрию, при чем хорошие марки при хорошей цене (усміхається, - авт.)

Ганнуся Твердохліб, спеціально для Zaholovok.com.ua

Фото Олександра Брези

P.S.

Ми любимо вранці пити каву. Часто п’ємо її у компанії з цікавими людьми. Чуємо при цьому цікаві думки, які інколи розважають, часом – змушують замислитись, а віднедавна все більше викликають бажання записати їх і поділитися з читачами нашого сайту. Тому започаткували рубрику «Ранкова кава». Щотижня читайте нові розмови. Усього з кількох запитань (частина – із знаменитої анкети Марселя Пруста), тільки щоб вдало розпочати інформаційний день за горнятком кави у гарному товаристві. Чекаємо Ваших пропозицій щодо осіб, яких Ви хотіли б "почути" за "ранковою кавою".

Довідка Zaholovok.com.ua:

Міхаль Баєр народився в місті Мезоберень (Угорщина) 3 грудня 1954 року
Одружений, має двох дітей (1982 та 1987 року народження)

Освіта:

Московський державний інститут міжнародних відносин (Москва, 1980 рік)

Спеціальність: економіст-міжнародник

Знання іноземної мови:

Англійська (вища ступінь), арабська (вища ступінь), російська (вища ступінь)

Місце роботи:

Міністерство закордонних справ, з 30 червня 1980 року

Посади:

Референт Департаменту Країн Північної Африки та Ближнього Сходу
(30 червня 1980 року – 22 липня 1981 року)
Аташе з питань культури та преси Посольства Угорщини у Лівії
(23 липня 1981 року – 13 вересня 1986 року)
Референт Департаменту Країн Північної Африки та Ближнього Сходу
(14 вересня 1986 року – 25 лютого 1990 року)
Радник-посланник Посольства Угорщини в Єгипті
(26 лютого 1990 року – 9 серпня 1990 року)
Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Єменській Республіці
(10 вересня 1990 року – 3 грудня 1994 року)
Заступник Директора Департаменту Країн Африки та Ближнього Сходу
(1 лютого 1995 року – 31 серпня 1995 року)
Директор Департаменту Країн Африки та Ближнього Сходу
(1 вересня 1995 року – 22 серпня 1999 року)
Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Китайській Народній Республіці
(23 серпня 1999 року – 2 серпня 2004 року)
Посол – нерезидент у Демократичній Народній Республіці Корея
(3 листопада 2000 року – 2 серпня 2004 року)
Директор Департаменту Співдружності Незалежних Держав
(3 серпня 2004 року – 31 липня 2006 року)
Головний радник Директора з політичних питань Міністерства закордонних справ
(1 серпня 2006 року – 28 лютого 2007 року)
Надзвичайний і Повноважний Посол Угорської Республіки в Республіці Молдова
(1 березня 2007 року – 31 березня 2008 року)
Посол з особливих доручень – спеціальний представник Угорщини з проекту газопроводу «НАБУКО»
(1 квітня 2008 року – 20 листопада 2009 року)
Посол з питань енергетичної безпеки
(21 листопада 2009 року – 15 липня 2010 року)
Надзвичайний і Повноважний Посол Угорської Республіки в Україні
з 1 листопада 2010 року

Дипломатичні ранги:

Аташе 1980
Третій секретар 1982
Другий секретар 1985
Перший секретар 1989
Радник другого класу 1989
Надзвичайний і Повноважний Посол 1990

У 1987 році був одним з визначальних членів Робочої групи експертів Міністерства закордонних справ з розробки та впровадження концепції відбудови угорсько-ізраїльських відносин.
У 1992 році розпочав процес, в результаті якого нафтова промисловість Угорщини отримала концесійні права на розвідку нафти у Єменській Республіці.
З іменем Міхаля БАЄРА пов'язана розробка концепції білатерального угорсько-китайського діалогу з прав людини та налагодження у 2000 році співпраці.
У 2007 році, як координатор, а пізніше вже як Надзвичайний і Повноважний Посол Угорської Республіки у Молдові організував та координував встановлення і функціонування першого за історію Європейського Союзу Єдиного Спільного Центру Видачі Віз.
Організатор Саміту «НАБУКО» в Будапешті від 26-27 січня 2009 року. Протягом січня – липня 2009 року очолював делегацію Угорщини на конференції з розробки міжнародної угоди по проекту «НАБУКО».

Нагороди:

Орден Офіцерського Хреста Угорської Республіки (цивільна номінація) у 2009 році.
Нагорода Орден Честі Республіки Молдова ("Ordinul de Onoare") у 2008 році.
Нагорода «Pro Turismo» – за розвиток туризму у 2004 році.

Loading...

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання
Loading...