Голова адміністрації Гонконгу Лян Чженьїн закликав протестувальників підтримати реформи, заплановані у Пекіні.
У Гонконзі, колишній британській колонії, яка нині є частиною Китаю, тривають масштабні протести за демократичні зміни.
Виступаючи з промовою в національне свято, День Китайської Народної Республіки, пан Лян сказав, що Гонконг має співпрацювати з Пекіном, щоб досягнути прогресу.
Демонстранти вимагають, щоб Пекін відмовився від планів затверджувати кандидатів на наступні вибори голови адміністрації Гонконгу.
Активісти очікують, що в день свята на вулиці вийде рекордна кількість людей.
Лян Чженьїн відмовився залишати посаду на вимогу мітингарів. Президент Китаю Сі Цзіньпін заявив, що Пекін контролює ситуацію в Гонконзі.
Минулого місяця Пекін вирішив, що дозволить населенню Гонконгу самим обирати свого лідера в 2017 році. Однак претендувати на цю посаду можуть лише кандидати, яких затвердив призначений Пекіном комітет. Це означає, що китайський уряд може вручну обирати претендентів.
На вихідних протести переросли в масові вуличні демонстрації.
Поліція спочатку відповіла сльозогінним газом і перцевим спреєм, але потім відступила. Від понеділка ситуація залишається відносно спокійною.
У Гонконзі мітингарі прийшли на помпезну церемонію до Дня КНР з жовтими парасольками - символами свого протестуБагато людей ночують на вулицях, блокуючи найважливіші квартали містаОглядачі кажуть, що це найбільша політична подія від 1997 року, коли Гонконг повернувся до складу Китаю
Мітингарі, частина яких залишається ночувати просто неба, заблокували щонайменше три важливі райони міста, серед яких центральний діловий квартал.
У вівторок у вечері демонстранти, серед яких багато студентів та прибічників руху "Оккупай Централ", заявили, що очікують у середу великого напливу людей.
"Ми не боїмося поліції... Ми не підемо звідси, доки Лян Чженьїн подасть у відставку", - сказав студентський лідер Лестер Шум, виступаючи перед мітингарями.
Поки що немає жодних ознак того, що Пекін готовий до поступок.
У вівторок пан Сі заявив лідерам Комуністичної партії, що його уряд "послідовно забезпечуватиму довготривале процвітання і стабільність Гонконгу та Макао".
Експерти розглядають протести як прямий виклик здатності Пекіна контролювати політику цієї території. За словами аналітиків, лідери Китаю стурбовані тим, щоб продемократичні публічні виступи не перекинулися на континент.
У самому Китаї новини про протест у Гонконзі піддають жорсткій цензурі. ЗМІ звинувачують у всьому "радикальні опозиційні сили".
- 1997: Гонконг, колишня британська колонія, повернулася у володіння Китаю згідно з угодою 1984 року. За домовленістю, протягом 50 років ця територія наділена правом "вищого ступеню автономії, окрім закордонної та оборонної політики".
- 2004: Китай постановив, що для зміни виборчого законодавства Гонконгу потрібна згода Пекіна
- Червень-липень 2014: продемократичні активісти провели неофіційний референдум щодо політичної реформи
- 31 серпня 2014: Китай заявив, що дозволить прямі вибори в 2017 році, однак залишив за собою право затверджувати кандидатів. Активісти вийшли на протест
- 22 вересня 2014: Студенти оголосили тижневий страйк на знак протесту
- 2017: Мають відбутися прямі вибори керівника адміністрації
- 2047: Кінець дії угоди про автономію Гонконгу