Такі дані були озвучені на публічній презентації результатів діалогових зустрічей “Як створити кращі можливості для працевлаштування та особистісного росту молоді в Ужгороді», яка відбулася в Ужгородському прес-клубі. Йшлося про напрацьовані висновки у ході проєкту «Діалог заради реінтеграції та зміцнення соціальної згуртованості», що реалізовується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), які допоможуть налагодити систему профорієнтації молоді та допоможуть заохотити шукати достойну роботу вдома.
Проводила дослідження молодіжних настроїв КУ «Агенція розвитку Ужгорода» - партнер проєкту. Про його результати розповіла Маріанна Собран. «У жовтні-грудні ми проводили опитування серед молоді, загалом опитали 320 осіб. Зокрема, цікавилися щодо їхніх настроїв виїзду закордон. Побачили невтішний результат. Понад 65% вже сьогодні хочуть виїхати закордон. Але більшість ї них не змогли відповіти чому, і з цим матеріалом можемо працювати, - каже Маріанна Собран. – Опитування викрило досить гострі питання, з якими місту і освіті, і бізнесу потрібно працювати. Не тільки, щоб не виїжджали, але і для залучення молодих людей. Необхідна покрокова стратегія хоча б на найближчі 5-7 років. У дослідженні ми також виявили, що молодь цікавить не тільки рівень зарплати, але й комфорт, дозвілля, безпека та екологія у населеному пункті».
У рамках проєкту було проведено три діалогові зустрічі з молоддю (школярі та представники молодіжних організацій), з владою, бізнесом, освітою, студентами і викладачами УжНУ. «Це були не просто обговорення, а фасилітація, метод, який допомагає ефективно вирішувати конфліктні ситуації, - розповіла Галина Гичка, фасилітатор Інституту центральноєвропейської стратегії. –Учасники першої зустрічі – молодь акцентували на тому, що їм бракує якісної профорієнтаційної роботи, можливостей для стажувань, а також тренінгів для «прокачки» soft skills. Питання, які піднімалися під час другої зустрічі, це профорієнтація, яка повинна стати важливою частиною виховання дитини з найменшого віку, не говорячи вже про старші класи школи; дуальна освіта, тобто безперервний зв'язок навчання та практики; звідси - і тісніших зв'язок навчальних закладів та ринку праці; система якісних стажувань, як в сфері бізнесу, так і у сфері держуправління. Йшлося і про проблему перекваліфікації. Адже не секрет, що сучасна молодь рідко в яких випадках буде мати одне єдине місце роботи на все життя. І питання - як дорослій людині швидко і якісно перекваліфікуватися як ніколи важливе».
Результатами зустрічі з представниками УжНУ та бізнесу стали домовленості про інформування молоді про актуальні вакансії, а також можливості для стажування за тими рекомендаціями, які обговорили під час сесії з студентами. Комунікації між роботодавцями та студентами сприятиме УжНУ.
«У ході зустрічей організатори окреслили кілька головних проблем. Серед них - влада поки не готова активно долучатися до вирішення питання відтоку молоді, - каже Галина Гичка. По-друге, якщо забезпечити цілісний зв'язок молоді і бізнесу на базі навчальних закладів - проблема пошуку першого місця роботи не буде такою болючою. Не факт, що вирішення питання пошуку першого робочого місця зніме питання міграції молоді. Можливо, просто відтермінує її». Одна з ідей, яка повинна підтримати молодь у пошуку її першого місця роботи, це створення молодіжного хабу, проте така структура потребує консолідації з боку бізнесу та громадянського суспільства.
Вивчивши потреби молоді та основні їхні вимоги щодо омріяної професії, місця проживання, учасники проєкту вирішили створити спеціальний мобільний застосунок. Детальніше про нього розповіла Людмила Козловська, комунікаційна менеджерка проєкту. «Ми комунікували з молоддю, яка виїхала, але потім повернулася в Ужгород. А також з людьми які мають намір виїхати. Є багато ресурсів, куди може звернутися у пошуку інформації, але вони розрізнені. Один з результатів нашої комунікації стало створення застосунку для мобільних девайсів, де молода людина може знайти всю необхідну інформацію. Програма також дозволить приєднатися до товариства ,яке створене за участі європейських країн Дунайського регіону», - розповіла Людмила Козловська.
Марія Яремус та Аладар Горват- одні з учасників діалогових зустрічей від молодіжного середовища. Зауважили, що такі заходи підтримують та дають орієнтири у подальшому житті. Крім того, Марія на одній із зустрічей налагодила контакти з підприємством «Ліка комфорт», де вже проходила практику.
Олена Біланіна, голова Ужгородської молодіжної ради коротко зупинилась на напрацюваннях проєкту, які необхідно вже втілювати на практиці. Це і створення територій відпочинку у школах, креативних просторів у районах Ужгорода для молоді. Ідею планують реалізувати до 2024 року. «Важливо також втілити стратегію безбар’єрного простору та започаткувати програми для 16-18-річних, які вже мають намір працювати. Також варто було б запровадити посади проектних менеджерів в освітніх закладах, які допоможуть молоді започаткувати власні соціальні проєкти», - додала Олена Біланіна.
Мирослава Вербищук PR-директор ІТ-компанії PettersonApps поділилася враженнями від діалогових зустрічей та розповіла про те, як компанія залучає молодь на роботу. «У сфері IT склали певні традиції з приводу працевлаштування. Ця сфера є дуже молодою і середній вік наших працівників – 23 роки. У нас працюють і студенти перших курсів, є навіть 15-річний розробник мобільних ігор із міста Щастя, - каже Мирослава Вербищук. - Цей проект, до якого долучилися і ми, розкрив очі на те, як молодь шукає роботу. Для них не завжди очевидними сайти пошуку роботи, більший акцент на соціальних мережах. Ми теж запускаємо такий канал комунікації, де йтиметься і про наш бренд, про можливість стажування тощо».
