Сьогодні Громадянська мережа ОПОРА презентувала результати роботи мережі спостерігачів за зовнішнім незалежним оцінюванням. Цього року ОПОРА спостерігала за проведенням ЗНО з семи предметів: українська мова та література, математика, історія України, англійська мова, фізика, географія та хімія. Громадське спостереження охопило усі 9 регіональних центрів оцінювання якості освіти та відбувалося у 17 областях.В Закарпатській області зареєструвались 25 спостерігачів.
Святослав Бабіля, координатор громадського спостереження за ЗНО в Закарпатській області Громадянської мережі ОПОРА розповів: «Ми вже вкотре моніторимо проведення ЗНО на Закарпатті і відзначаємо, загалом, високий рівень організації зовнішнього незалежного оцінювання. За винятком ситуації з «мінуванням» ЗОШ № 19, можна констатувати, що тестування пройшло на якісному організаційному рівні. Нагадаємо, що після перевірки приміщення, абітурієнти повернулися в аудиторії, проте, закінчити роботи їм не дозволили. Додатковою особливістю стало поєднання ЗНО з державною підсумковою атестацією, оскільки, частина абітурієнтів планувала вступати в іноземні ВНЗ. Для цього їм потрібно було лише атестат про повну середню освіту, станом на 01 червня 2016. Таким чином, участь у додатковій сесії 14 червня 2016 унеможливлювала своєчасне отримання документів про повну середню освіту. Абітурієнтам, що не закінчили роботу над тестами було запропоновано написати заяви або на врахування відповідей, які були внесені в бланки до евакуації, або на участь у додатковій сесії 14 червня. Після цього група, батьків звернулася через департамент освіти і науки ОДА до Міністерства освіти і науки України з заявами щодо проведення державної підсумкової атестації кільком абітурієнтам, які планували вступати до іноземних ВНЗ. Міністерство для даних абітурієнтів змінило процедуру ДПА і вони атестувались відповідною комісією.
Слід зазначити, що незрозумілою для нас є відмова від використання металодетекторів під час першого тестування з української мови та літератури. Це могло стати причиною збільшення кількості вилучень з пунктів тестування під час складання тестування з історії та математики. Також, залишається проблема шпаргалок, які виявляють у «рекреаційних зонах» перед початком тестуванням, але, слід зазначити, що такі випадки є поодинокими. Жодного разу ми не бачили факту спроби виносу зошити до завершення процедури тестування, як у минулі роки».
Олеся Греба, головний спеціаліст відділу дошкільної, загальної і середньої, інклюзивної та позашкільної освіти Департаменту освіти та науки Закарпатської ОДА додала: «Підготовка до ЗНО розпочалася ще з жовтня минулого року. В основній сесії з української мови мали можливість взяти участь 9462 особи. Популярними для тестування на Закарпатті є історія України, математика, біологія, англійська мова і географія. 1312 осіб скористалися перекладом тестів – угорською, румунською і російською. До проведення ЗНО були залучені 2,2 тисячі педагогів. Середня явка склала 94,5 %. Найнижча явка – на тести з російської мови – 71,4 %. Найбільша кількість вилучень через наявність мобільних телефонів – з історії України (8 осіб). Вилучень через паперові «шпаргалки» не було».
Важливою складовою кампанії спостереження стало проведення соціологічного дослідження щодо ставлення учасників тестування до стандартизованого оцінювання та способів підготовки до складання тестів. Дослідження проводилося спільно з Фондом «Демократичні ініціативи». При проведенні опитування використовувалася методика екзит-полу (опитування на виході з пунктів проведенні ЗНО). Загалом було опитано 2086 учасників у 80 пунктах тестування за вибіркою, що репрезентує регіональний склад учасників ЗНО.
Так, за результатами опитування, 90% опитаних учасників тестування довiряють системi зовнiшнього незалежного оцінювання, не довіряють лише 6%. Абсолютна більшість опитаних в Україні учасників тестування, 72 %, (серед яких 79,5 % це цьогорічні випускники) вважають, що тих знань, якi здобуваються в школi, достатньо для складання ЗНО.
Окремий блок питань стосувався безпосередньо підготовки до тестів. Так, послугами приватного (індивідуального) репетитора з української мови і літератури загалом по всій Україні користувались 37% опитаних учнів. В середньому за останній рік на оплату послуг репетитора абітурієнти витрачали 1204 гривень на місяць.
На думку переважної більшості учасників тестування, ЗНО має залишатися основним критерієм для вступу до ВНЗ. У той же час 26% висловились на підтримку ідеї повернення до старої системи іспитів у ВНЗ. 16 % – не змогли відповісти на це запитання». Варто відзначити, що найбільше прихильників ідеї повернення до іспитів у ВНЗ мешкає на Донбасі (33%) та в Центрі (30%), тоді як найменше цю ідею підтримують учні на Заході, Сході та Півдні України (20%, 24% та 25% відповідно). При цьому в середовищі заможних учнів більше тих, хто підтримують повернення до іспитів у ВНЗ (34%), ніж серед учнів із доходами середнього рівня (25%) та нижче середнього (18%)».
Враховуючи досвід проведення ЗНО в 2016 році, слід звернути увагу на наступні питання :
1. Розробка чіткого алгоритму дій персоналу у випадку із замінуваннями. Чи продовжується написання робіт, чи допускаються абітурієнти в аудиторії після, хто пакує бланки відповідей і в чиїй присутності (в т.ч. підписує аудиторний протокол), яка процедура допуску у ПТ та аудиторію після перевірки приміщень, які опції є у абітурієнтів (додаткова сесія, чи і комісія з ДПА) тощо.
2. Внести у технологічну карту обов’язкові перевірки рекреаційних зон перед початком написання тестів. За період спостереження спостерігачі кілька разів виявили шпаргалки в рекреаційних зонах
3. Розглянути можливість проведення додаткових сесій з предметів, по яким з ЗНО проводиться разом з державною підсумковою атестацією до закінчення навчального року (або до 01 червня) для забезпечення прав абітурієнтів, що вступають до закордонних ВНЗ
4. Використовувати металодетектори під час всіх тестувань, як обов’язкову процедуру