Прожити 1 день не так, як ви звикли зазвичай, змінити оточення чи місце перебування, інтер’єр чи рід занять. Такий день точно не пройде дарма: можливо додасть свіжих емоцій, підштовхне до нових ідей або ж трішки змінить одноманітний потік буденних справ.
Zaholovok.com.ua вирішив розпочати ще один проект - «Один день». Ми проводитимемо його в різних ситуаціях і місцях. А враженнями поділимося з вами :)
«1 день на балконі»
Я люблю балкони: на них, зручно вмостившись, можна непомітно спостерігати за життям ззовні, робити свою роботу, абстрагувавшись від оточення, відчути себе не в чотирьох стінах, а на якомусь-таки повітрі і ще багато чого іншого. Якщо пощастить з флористичним оформленням чи садово-парковими культурами, то взагалі чудово – володіти невеликою відпочинковою оазою. Звісно є балкони, заставлені маринадами, старим лахміттям, міхами з картоплею. Але навіть там можна створити свій певний настрій і нашукати багато корисного.
У нас на роботі теж є балкон. Якось раніше ми його майже не помічали: кілька метрів, встелених стареньким кахлем, обрамлених металевою решіткою. А дарма, шикарний вид на дахи ужгородського старого центру, унизу - яскрава зелень, що ховається на кількох десятках квадратів, чиїсь огірки на шпарзі, «альпійська гірка» , яку спорудило сімейство, що живе у сусідньому будинку і ще сотні дрібниць. За які можна зачепитися оком.
Ранок,9.00, літо, починається спека. Я тягну крісло на балкон. Щоб провести тут цілий робочий день. Але не все так просто: розміститись з комфортом тут просто нікуди. Якісь кілька іржавих батарей, скинутих у кутку, «обросли» купою барахла. Хоча трапляються і цінні речі. Наприклад, хтось причепив до перил велосипед! За півгодини господар знаходиться :)
Ще з десяток клунків, через хв. 10 з’ясовується, що їх навалили сусіди. Забирають. Однозначно треба прибрати. Ще півгодини йде на ген прибирання: ми з колегами виносимо залізяччя, сміття, підмітаємо та відчухуємо старенький кахель. Років йому, до речі, добрих кілька десятків. Історичний!
Саме час відпочити, так і не почавши працювати :) варимо каву, приносимо офісні крісла, хоча б пасували якісь фотелі, мініатюрний столик. Влаштовуємо кавування. І не тільки ми. Зверху спостерігаємо, як на поріг квартири із сусіднього будинку навпроти до «альпійської гірки» виходить огрядна дамочка у махровому халаті. Теж з кавовою філіжанкою. Картина не без іронії, але нехай насолоджується життям, і я повертаю погляд на дахи. Цікаво, чому на одному з них стільки димарів: штук 7 на 20-ти квадратах?
11.00 треба працювати. Працювати не хочеться. Але краще б працювалося тоді, бо о 12.00 температура повітря піднімається до +30. Починаю вивчати вікна на старих будівлях довкола: класно, здається, що зараз прилетить Карлсон… Натомість активізуються робочі на будівництві неподалік: те, що вони там складають з бетонних блоків зовсім не гармонує з нашим історичним архітектурним «осередком».
Відволікає увагу тільки скульптурна композиція. Яку я збільшую через об’єктив: казкова мультяшна Маша стоїть на якісь а-ля грецькій колоні :)
Робота на балконі зводиться до тел.дзвінків, зустрічей, каво пиття та медитацій. Дисертації тут точно не напишеш (якби треба було). Зате лізуть в голову якісь творчі ідеї. І не зовсім творчі: треба увечері організувати конкретну паті. Прибраний балкон та антураж відповідні, чому б і не розслабитися.
У роздумах на цю тему проходить ще годинка. І тут я згадую, що не використала такий момент! Треба було зрання позагорати. Он тітка, яка тусується на балконі художнього музею, який нам видно з іншого боку офісу, вже майже чорна. Вона точно не 1 день проводить на балконі. Треба взяти коментар.
Балкон- чудове місце для планірок та нарад. Якщо у вас не суперсекретні обговорення. Але хай слухають усі – і ми з колегами починаємо про…
Вечоріє, я все ще на балконі. Зізнаюся, кілька разів виходила. Просто щоб відпочити від «роботи», скинути фото на комп’ютер, перевірити, чи засмагає музейна працівниця, полити квіти на інших вікнах та дізнатися, що діється з того (шумного) боку нашого будинку.
І вечірка була, і вечірні пейзажі, коли сонце сідало над ужгородськими черепичними дахами. Шкода. Що багато з них вкрили метало пластиковою бляхою. Карлсон туди вже не прилетить…
Один день попрацювала на балконі – пам’ятаю досі :)
Прожила 1 день на балконі Ірина Бреза
Фото автора