Новини

На Закарпатті дослідили, як ЗМІ дотримуються гендерного балансу. ІНФОГРАФІКА

Упродовж 11-17 квітня було проведено моніторинг п’яти друкованих ЗМІ та п’яти онлайн-медіа Закарпатської області з метою виявлення та аналізу дотримання гендерного балансу в журналістських матеріалах.

У друкованих виданнях оцінювалися всі інформаційні матеріали й зображення, крім оголошень (зокрема й рекламних), порад, рецептів, некрологів, в інтернет-виданнях – щоденні новини й ілюстрації до них. У кожному матеріалі потрібно було відстежити, у яких темах жінки і чоловіки є героїнями / героями (про кого пишуть) й експертками / експертами (хто дає коментарі, висловлює думку з приводу теми публікації), чи послуговуються журналісти фемінітивами на позначення посад жінок, чи вживають стереотипні образи жінок і чоловіків, і чи присутній в медіа сексизм.

Оцінювалися публікації та зображення таких друкованих ЗМІ: «Новини Закарпаття», «РІО», «Ужгород», «Неділя», «Карпатський об’єктив», де загальна кількість проаналізованих матеріалів склала 410 публікації, та он-лайн ЗМІ: http://www.mukachevo.net/, http://zaholovok.com.ua/, http://zakarpattya.net.ua/, http://prozahid.com/, http://goloskarpat.info/, загальна кількість проаналізованих матеріалів яких 2210.

Друковані ЗМІ

Як показав моніторинг, жінки і як експертки, і як героїні журналістських матеріалів складають лише 23 – 21%. Найчастіше вони є експертками у темі спорту та розваг (загалом тут простежується паритет). В інших напрямках жінки як експертки не фігурували, окрім спортивної тематики, однак це був один випадок і 100% лише тому, що чоловіків як експертів у цій тематиці зафіксовано не було.

Як героїні журналістських матеріалів жінки фігурують у темах криміналу (переважно як потерпілі), культури та спорту. 6% героїнь (проти 94% чоловіків) подані у політичних публікаціях, 31% (69% чоловіків) у культурі, 25% (75% чоловіків) у науці. Загалом не йдеться про жінок як героїнь матеріалів про спорт, бізнес, війну. Поодинокі випадки – в публікаціях про освіту/науку. Єдиною темою, де жінки представлені максимально – розваги (40%).  

Підсумовуючи, можемо зазначити, що друковані ЗМІ пишуть переважно про чоловіків і питають експертну думку переважно у чоловіків, особливо, коли мова йде про сфери прийняття рішень.

Під час моніторингу не було зафіксованостереотипних висловлюваньщодо жінок. Також  у друкованих ЗМІ не виявлено жодного сексистського матеріалу, що не можна сказати про деякі фото в окремих виданнях, зокрема – у газеті «Карпатський об’єктив» частина рубрики на останній сторінці у номері виділена для фото, де підкреслюються фізичні принади жінок та акцентується на цьому увага.

Онлайн-медіа

Моніторинг онлайн-видань продемонстрував, що саме в них найчастіше вживаються неозначено-особові речення, найчастіше з прес-релізів, оголошень, анонсів подій, де важко виділити як героїнь, так і героїв. Тільки 57,6 % публікацій он-лайн ЗМІ містять згадки про чоловіків та жінок, як у ролі експертів та експерток, так і героїнь і героїв. Це, зокрема, пояснюється незначною кількістю власних матеріалів, розлогих публікацій, де б фігурували експерти й експертки. Проте, кількість жінок як експерток і героїнь в онлайн-виданнях досить невисока і складає тільки 26%.

Найчастіше жінки коментували події/ситуації в галузі медицини (67%), вдвічі менше – культури (37%). Найменше експерток було залучено до матеріалів про бізнес (18%) і політику (15%), а в таких темах як «спорт», «війна» та «розваги» жінки в якості експерток загалом не залучались.

Героїнями жінки найчастіше бували в публікаціях на розважальну тематику – 70%, освіті і науці – 50% , культурі – 42%. А також – у кримінальних хроніках (як загалом і чоловіки). У темах про бізнес та медицину їхня кількість – це третина від загальної кількості, у спорті- 17%, у війни жінок якті героїнь не фіксувалося взагалі. 91% згадок про чоловіків в інтернет-виданнях – це участь у політичних процесах, 83% – у спорті, чверть згадок – чоловіки-герої ДТП, пограбувань та інших інцидентах. Дещо менше чоловіків фігурувало у культурі, медицині та розвагах.  Чоловіки, на відміну від жінок, були представлені у різних сферах, крім волонтерства (ця тема загалом не представлена в закарпатських медіа

Стереотипних і сексистських публікацій в інтернет-медіа не зафіксовано.

Фемінітиви в друкованих виданнях були використані в 42% – більше преса подає назви посад, діяльності жінок у чоловічому роді, наприклад:фінансист і податківець, перший заступник начальника, директор балгодійного фонду, доцент юридичного факультету,професіонал, заступник голови правління , директор, заслужений працівник фіз.культури і спорту тощо. І у жіночому роді, наприклад: проектантка, архітекторка і урбаністка, співзасновниця, керівниця, викладачка; керуюча справами міськвиконкому, діячка; педагогиня; музикознавиця; консулка; проректорка. Потрібно зауважити, що газета «Ужгород» максимально використовувала фемінітиви. Натомість інші друковані ЗМІ користувалися як жіночим, так і чоловічим родом для позначення жіночих професій.

Достатньо часто  використовуються як фемінітиви,такі маскулінітиви в інтернет-виданнях.  Але фемінітив усього 36% із загальної кількості  використання ЗМІ посад, звань, професій жінок, які подано як у чоловічому роді, так і жіночому родах. Наприклад, он-лайн ЗМІ подавали такі фемінітиви:радниця, мисткиня, письменниця, письменниця, актриса, організаторка, архітекторка та урбаністка, співзасновниця бюро, реп-виконавиця, керуюча справами виконкому міської ради, заступниця голови ради громадської організації, очільниця, володарката інші. Щодо маскулінітив, то траплялися такі:  член спілки художників, художник – графік, член Закарпатської організації Національної спілки письменників України, викладач малюнку та історії мистецтв, викладач, художній керівник, заслужений працівник культури,   хормейстер, заступник Голови правління Пенсійного фонду України,  перший заступник начальника, проектанттощо.

Загальний Індекс гендерної чутливості закарпатських медіа у квітні 2019 року – 29%. Ознайомитися з підсумковими результатами квітневого моніторингу регіональних видань можна на сайті Волинського прес-клубу.

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.