Збіг цифр, що трапляється раз на тисячу років. У такий особливий день закарпатський письменник Васизь Кузан представив нову поетичну збірку з однойменною назвою. Аби підкреслити тотальну присутність дванадцятки, саму презентацію автор призначив на 12:12.
З математичним розрахунком підійшов поет і до впорядкування збірки: допомогли визначитись із наповненням книги дванадцятеро приятелів Василя Кузана. "Я вибрав людей різних вікових категорій, різних способів мислення, різного роду занять, - розповідає автор. - Це Дмитро Кремінь, патріарх літератури, лауреат Шевченківської премії, наймолодший у книзі – це Валентин Кузан, наприкінці, всередині є Мар'яна Нейметі, Мар'яна Шутко, Іван Гентош – пародист такий зі Львова, є музикант Геннадій М'ясоєдов – керівник рок-гурту «Коллекция», є викладач київського університету Тетяна Доній, є учитель звичайної сільської школи Василь Маровді – тамада і друг".
Кожен з упорядників запропонував 12 улюблених віршів із доробку автора. Відтак, до збірки війшло майже півтори сотні поезій. Властиво, на окремі твори смаки співпадали. Приміром, один із найвідоміших віршів Кузана "Поети вмирають часто" - відзначили десятеро з дванадцяти вершителів долі видання.
Крім того, впорядникам належало відгукнутись про творчість автора дванадцятьма реченнями. В результаті маємо об'ємну й, певно, найбільш об'єктивну рецензію на доробок автора. До прикладу, письменник Мирослав Дочинець охрестив Василя Кузана в книзі "романтиком духу" та поетом "європейського гатунку".
"Мені імпонує, що Василь Кузан не позиціонує себе як якийсь локальний, чисто закарпатський поет із нашим закарпатським антуражем у поезії. Він чоловік, усе-таки, загальнокультурного простору України. І він це вміло, елегантно та потужно в останні роки демонструє. Видання, що ми зараз презентуємо – ще одне підтвердження цьому. - ділиться Мирослав Дочинець. - Це книжка оригінальна, книжка дивовижна, я би сказав, навіть, книжка не тільки магії слова, а й магії числа. Ну, це, мабуть, тільки математик міг до цього дійти. А Василь Кузан є математиком за своєю освітою, за фахом, і, я би сказав, навіть, за внутрішньою будовою своєї поезії, що прямо світиться зсередини і має свою якусь, направду, математично прораховану кристалічну решітку".
Як видавець книги, Мирослав Дочинець акцентував на накладі видання - ні, це не 12 примірників, а тисяча, що є не лише для Закарпаття, але й для України явищем нечастим, якщо мовити про вірші. Поезія завжди була елітарним жанром, що й казати про сучасність, коли віршованою творчістю цікавиться ледве п'ята частина читацького загалу. Разом із тим, видавець переконаний, що книга все ж здобуде прихильність, хай навіть і не вдома. "Якшо говорити про продажність нашої літератури, закарпатської, зокрема, то прилавок треба встановлювати не в Ужгороді, а за Карпатами, хоча би у Львові, Франківську, Луцьку, Рівному і далі - на Київ, Дніпропетровськ, Харків тощо. - пояснює Мирослав Дочинець. - Закарпатці ж читають і, надто, купують літературу порівняно менше".
До слова, з книгою, окрім дванадцятки пов'язана ще одна цифра. В лютому Василь Кузан відзначатиме 50-річчя. Тож, насправді, саме до першого солідного ювілею поспішав надрукувати першу збірку вибраного, - зінається автор.
Ірина Надворна, для Zaholovok.com.ua