Одним із основних завдань, які вирішує УжНУ цього року, є імплементація положень Закону «Про вищу освіту», який набув чинності 6 вересня 2014 року.
Він містить ряд принципових новел, які кардинально змінюють принцип організації навчального процесу. Про те, як навчатимуться за новим законом студенти і як працюватимуть викладачі, розповідає професор Володимир Смоланка, ректор УжНУ.
У першу чергу новації стосуються розрахунку педагогічного навантаження: максимальне педагогічне навантаження на викладача може становити 600 годин на рік. Це означає, що віднині викладач буде менше проводити часу в аудиторії і, таким чином, зможе більшу увагу приділити науковій роботі, розробці методичного забезпечення, написанню посібників, підручників. Водночас, є обмеження щодо збільшення кількості науково-педагогічних працівників. Нелегке завдання щодо поєднання цих параметрів було предметом обговорення у колективах вишів України.
- Як діятиме у цьому випадку УжНУ?
- Ми активізували роботу Науково-методичної ради, до якої увійшли фахівці, що мають досвід організації навчального процесу. Цей дорадчий орган запропонував декілька варіантів дій. По-перше, було рекомендовано факультетам при підготовці навчальних планів на наступний рік зменшити обсяг аудиторних годин і збільшити кількість кредитів, які виділяються для самостійної роботи студентів. Такий підхід притаманний європейській системі освіти. Це дасть можливість деканатам виділити окремі дні для підготовки студентів до модульного контролю, заліків, збільшити час, який можуть приділити наші студенти підготовці до екзаменів. Водночас, викладачі в ці дні можуть займатися методичною, науковою роботою. При тім, ми також вимушені зменшити розрахунок за так званими «позааудиторними» годинами, які пов’язані з керівництвом магістерськими, бакалаврськими роботами, практиками.
Таким чином, виконання вимог закону має відбутися безболісно для співробітників УжНУ і, жодним чином, не погіршить якість освітніх послуг.
- Чи передбачає впровадження норм нового закону повну автономію вишів при формуванні навчальних планів?
- Після того, як запрацює Національне агентство з питань якості освіти, будуть схвалені галузеві стандарти освіти, що визначатимуть обов’язкові компетенції, яких повинен набути випускник певного напряму чи спеціальності. Тепер це компетенція Вченої ради УжНУ, яка має право, відповідно до останніх наказів Міністерства освіти і науки, сприймати перелік навчальних курсів, визначених в діючих галузевих стандартах, як рекомендаційний. Таким чином, формування навчальних планів залежить від рішення кафедр, вчених рад факультетів, які готують ці важливі документи для розгляду вищого колегіального органу нашого університету. Слід брати до уваги рішення профільного міністерства обмежити перелік дисциплін для студентів не більше 16 в рік та рекомендовану кількість кредитів, яка визначається для кожного курсу (не менше 3-х).
Дискусійним було питання про вибір вишами дисциплін, які ще минулого року складали перелік обов’язкових: відповідно до останніх рішень МОН, цей статус є скасованим. При тому на урядових нарадах було рекомендовано вишам визначитися з дисциплінами, що вивчаються усіма студентами - філософію, історію України, українську та іноземну мови.
Решта дисциплін поділені, за рекомендаціями Науково-методичної ради, на два блоки: обов’язкові для спеціальностей гуманітарного, соціально-політичного, економічного і юридичного профілів та такі, які є важливими для природничих та «точних» спеціальностей. Таким чином, ми будемо забезпечувати мінімум обов’язкових знань, які повинен набути випускник вишу і, одночасно, не постанемо перед викликом скорочення штатів наших працівників.
Це рішення Вченої ради є гнучким. Якщо факультети бажатимуть включити інші дисципліни соціально-економічного чи гуманітарного профілів у свої навчальні плани, ректорат не буде заперечувати. Тим більше, що перелік цих дисциплін та зміст програм може «підлаштовуватися» під потреби кожної спеціальності. Тому кафедри можуть у процесі комунікації пропонувати свої курси іншим факультетам, а також робити програми «на замовлення».
- Чи передбачено зміни у тривалості навчання?
- Так, однією із суттєвих новацій є перехід на магістерські програми, які включатимуть не менше, аніж 90 кредитів (один кредит розраховується як 30 годин) і не більше 120 кредитів. Тобто навчання за другим рівнем триватиме 1,5-2 роки. Це дуже важливе нововведення, оскільки наші випускники не матимуть перешкод у нострифікації дипломів через різну тривалість програм. Водночас, у майбутні роки відбуватиметься плавне скорочення тривалості бакалаврату до трьох років.
- До яких ще новацій слід готуватися студентам?
- Виш може самостійно визначати спеціалізацію у рамках навчальних програм підготовки бакалаврів і магістрів. Ми будемо активно користуватися цими можливостями, особливо там, де контингент студентів є великим, зокрема, відображати її у дипломі випускника. Також вже тепер деякі кафедри починають розробку сертифікатних програм, які, на першому етапі, матимуть статус факультативів, а у перспективі можуть стати дисциплінами вільного вибору студента.
Ці кроки є лише першим етапом розширення академічних свобод викладачів, автономій кафедр і факультетів. У перспективі – починаємо роботу щодо розробки положення про академічну мобільність студентів, запровадження дистанційної форми навчання, процедури вільного вибору студентами більшої кількості дисциплін. Цікавою обіцяє бути ініціатива щодо рейтингування викладачів, що може стати основою для встановлення надбавок до їх заробітної плати. Ці всі речі створять можливість покращувати якість навчального процесу, а, отже, конкурентоспроможність наших випускників, нашого рідного вишу в цілому.