Йосиф Шелепець (нар.1938) належить до славної когорти української науково-творчої еліти Словаччини. Вірші став писати ще в шкільні роки, а ось потяг до наукової роботи відчув під час навчання в Пряшівському університеті. Особливо вабила молодого дослідника праця з архівними матеріалами. Цьому покликанню Й. Шелепець не зраджує досі.
«Військові з УжНУ» — спеціальний проєкт про випускників і випускниць Ужгородського національного університету, які стали на захист України під час повномасштабного російського вторгнення. Ідея належить студенткам 4-го курсу освітньої програми «Журналістика» УжНУ Валерії Рубаняк та Христині Сібулатовій, які працювали над її реалізацією кілька місяців.
У суботу, 21 червня, в Ужгороді відбулася вечірня демонологічна екскурсія містичними локаціями міста, де охочі змогли більше дізнатися про домовиків, русалок, вовкунів, упирів та відьом. Провела її Галина Рейтій — старша наукова співробітниця Закарпатського музею народної архітектури та побуту, яка вивчає народну демонологію та давні віруваннями мешканців краю.
Відомий пряшівський учений Михайло Роман (нар.1930) понад сімдесят років досліджує українську літературу в загальноєвропейському контексті та міжслов’янському дискурсі.
Олександра Козоріз – особистість, відома в культурному житті Закарпаття. Знавчиня української та польської літератури, переможниця національного диктанту з української мови (2013), редакторка, в минулому головред видавництва «Мистецька Лінія», за порадами до якої звертаються представники науково-творчої інтелігенції карпатського регіону, неочікувано розкрила ще одну яскраву грань свого таланту, подарувавши читачам високомистецькі перетлумачення польської літератури, а саме поезії і прози, ХХ століття.
У четвер, 1 травня, ужгородська журналістка, краєзнавиця, письменниця презентувала книгу «Втрачений Ужгород. Знакові місця». Це – вже п’ята україномовна книга із серії, яка стала дуже популярною, як серед самих мешканців Ужгорода, так і серед тих, хто цікавиться містом. Презентацію провели у Совиному гнізді, про яке також йдеться у новій книзі Тетяни Літераті, за автографами авторки стояла черга.
Уродженець Східної Словаччини, Іван Яцканин (1950) десятиліттями заповнює свою яскраву сторінку в літописі українсько-словацьких літературних взаємин. Читацькому загалу він більш відомий як багаторічний редактор літературно-мистецького та публіцистичного журналу «Дукля» (видається в Пряшеві), а шанувальникам красного слова – як обдарований прозаїк, в активі якого – десятки художніх видань. Самобутню нішу в багатогранній діяльності Івана Яцканина займає художній переклад.
Перекладацький доробок ученого й письменника Казимира Гурницького увійшов до 41-го випуску серії «Між Карпатами і Татрами», який презентували в Ужгородському прес-клубі. Видання містить зразки словацької та польської поезії в українському перетлумаченні закарпатського митця, а також лірику самого К. Гурницького в словацькому та польському перекладі.
Надія Вархол – яскрава репрезентантка української науково-творчої еліти Словаччини. Багаторічна працівниця Музею української культури у Свиднику, вона все свідоме життя досліджує духовну та матеріальну культуру лемків Східної Словаччини. Як обдарована письменниця відома передусім книжками прози на сучасну тематику «Погорда», «Інтер’єр несусвітності», «Муха», «Я, Клавдія», десятків новел, опублікованих у журналі «Дукля», які схвально сприйняла як читацька аудиторія загалом, так і літературна критика (Я.Джоґаник, М.Мушинка, М.Роман…).
