Новини

Культура - це феномен, який організовує наше життя від народження до смерті

  15 січня виповнюється 5 років з часу створення кафедри археології, етнології та культурології на факультеті історії та міжнародних відносин УжНУ. В Ужгородському прес-клубі викладачі, студенти та випускники бакалаврської освітньої програми «Культурологія» до цієї дати проаналізували результати роботи програми. А також розказали про проблеми та перспективи культурологічної освіти на Закарпатті. Учасники представили навчальні курси та дискутували про те, якою повинна бути культурологія в регіоні та державі, а якою – не повинна.

Володимир Гуцул, к.і.н., доцент кафедри археології, етнології та культурології УжНУ, гарант освітньої програми, зауважив, що 5 років тому факультет історії та міжнародних відносин вирішив відкрити кафедру культурології, виходячи з думки, «що вже давно пора відірватися від радянського розуміння культури, як додатку, надбудови до інших сфер, яка передбачала тільки народну самодіяльність». «Але ми переконані, що культура -- це перш за все система вартостей, система сенсів, феномен, який організовує наше життя від народження до смерті. Культури мають звичку воювати. Виходячи з того, що же два роки у нас повномасштабна війна з Росією, розуміння культури, культурної компетенції- це важлива річ», - коментує Володимир Гуцул.

Володимир Гуцул

Надія Керецман, завідувачка кафедри археології, етнології та культурології в УжНУ детальніше презентувала колектив та досягнення науковців. «Кафедра, насамперед, -- це люди. Всі дуже різні, індивідуальності, зорієнтовані на свою проблематику. У нас працює 10 науковців, всі кандидати наук, маємо ще одну кандидатку наук з мистецтвознавства, - каже Надія Керецман. – За ці 5 років п’ятеро пройшли докторантуру. Маємо 15 аспірантів. Також у нас працюють за сумісництвом директори музеїв. Здійснили за цей час два випуски бакалаврів, тепер готуємо третій випуск». Кафедра налагодила активну міжнародну співпрацю з вишами Варшави, Лодзя, Пряшева, Ружомберок та інших міст європейських країн.  

Надія Керецман

 До дискусії приєдналася онлайн Олександра Кущенко, викладачка Львівської національної академії мистецтв. «Мені дуже відгукнулися слова Володимира Гуцула про те, яке місце в ієрархії цінностей, знань посідає культура, культурологія. Справді часто доводиться адвокатувати цінність нашої діяльності. Мені здається, що зараз культура актуальна як ніколи, - прокоментувала Олександра Кущенко.-- Коли говоримо про стратегію відбудови України, неможливо уявити собі, щоб у цій системі не було  культурологів, які допоможуть стратегу вати ці об’єкти на майбутнє».

За словами Олександри, кафедра пропонує багато цікавих курсів, які привертають увагу не тільки студентів. Наприклад, курси «Війна у культурі», «Медіа культура», «Тоталітарна культура».

 Аспіранткою кафедри є Ліна Дєгтярьова, співзасновниця ГО «Ужгородський модернізм» та ініціаторка однойменного проєкту, створеного у 2016 році для популяризації архітектури заради її збереження. «Я щаслива потрапити у цей колектив, вважаю, що це велика удача працювати з професіоналами у своїй сфері. Нам дуже потрібно якомога більше спеціалістів випускників для підвищення рівня культури в краї, - каже Ліна Дєгятрьова. -- Те, що зараз відбувається у питаннях збереження нашої культурної спадщини, є наслідком низького рівня культури. Кафедра не зможе закрити це питання по кількості випускників. Але, можливо, ми могли б подумати, як виходити з цим «у поля». Працювати із школами, робити гуртки. Бо поки говорять про відбудову України у результаті війни, в Ужгороді відбуваються процеси без війни нищення того, що ми маємо. Це як лавина, яку важко зупинити. Добре було б у програму додати конкретний предмет «охорона культурної спадщини».

Ліна Дєгтярьова

Павло Худіш, к.і.н., доцент, зупинився на міжнародній співпраці кафедри. «Одним із наших близьких друзів є професор Джон Свонсон, який стажувався в УжНУ по програмі «Фулбрайт». Я допомагав йому зорієнтуватися,  вся кафедра з ним здружилась, це переростає у численні можливості не тільки для нас, але і для студентів. У цьому семестрі ми реалізували дуже цікавий проєкт, який буде продовжено і масштабовано, разом з університетом Арканзасу.  Це участь наших студентів у 10-ти дискусіях з американськими колегами у рамках курсу «Війна Росії й України в історичному контексті».  Проєкт підійшов до завершення. Ми отримали неймовірні відгуки як від американських, так і від наших студентів. Плануємо продовження: професор Джон Свонсон  приїде навесні і зможе провести кілька лекцій для наших студентів».

Павло Худіш

Юрій Данилець, к.і.н., доцент, працює на кафедрі з часу заснування. «Веду ряд цікавих курсів, які представляють релігійно церковний блок, викликають велику зацікавленість. Наприклад, нетрадиційні релігійні вірування, розглядаємо також різні деструктивні культи, політично вмотивовані культи і ті, які є новими для України»,- каже Юрій Данилець. Науковець розповів про міжнародні поїздки студентів у картинні галереї. Потім екскурсіям завадив ковід, згодом війна, але зв’язки продовжили налагоджувати. «У 2023 році уклали кілька меморандумів, зокрема, із західнословацьким та східнословацьким музеями. Вони роблять цікаві виставки і студенти можуть проходити там практику. Маємо співпрацю з національним архівом Чехії, де студенти можуть поїхати працювати над дипломними роботами.- додав Юрій Данилець. - Ще така складова нашої міжнародної роботи, -- це участь студентів у міжнародних проектах та грантах».

Юрій Данилець

Викладає окремі дисципліни на кафедрі і Василь Коцан, директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту. «Наш музей як і інші музейні заклади  цікавлять молоді професійні фахівці, тому співпраця з кафедрою культурології є надзвичайно важливою. – каже Василь Коцан. – Проблемою, можливо, для музею є наші зарплати, які у бюджетних установах, на жаль, невеликі, але ми допомагати. Найперше, надаємо базу для проведення виробничих практик, це етнографічна, музейна, архівна практики. Склалася добра традиція з 2015 року: спільно з кафедрою і музеєм на базі етнографічної практики ми проводимо комплексну етнографічну експедицію. І за її результатами публікуємо науковий щорічник «Етніка Карпат», це своєрідна база для наукового старту студентів. У щорічнику розміщуються найкращі інтерв’ю які студенти зібрали під час експедиції».

Василь Коцан

 

 

 

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.