Нещодавно в акваторії Егейського моря біля узбережжя Греції проходила 8-а традиційна осіння регата «ЕЛЛАДА-2012». Серед 14-ти парусних яхт, що долали маршрут в майже 250 миль, почесне третє місце здобула команда «Фанфан». До її складу входили троє ужгородців, досвідчений шкіпер з Нижнього Новгорода та яхтсмени з Красноярська і Москви. Своїми враженнями поділився з кореспондентом Zaholovok.com.ua один із учасників регати, голова Закарпатської обласної федерації водних видів спорту Роберт Левицький.
- Хто брав участь у регаті? Та який маршрут необхідно було подолати?
Всього у змаганні взяли участь 122 осіб з Росії, України, Німеччини, Греції, Литви, Білорусі, Молдови, Ізраїля та Люксембурга. Більше половини з них вперше вийшли в море, тож їх посвячували в яхтсмени. 14 парусних яхт стартували з Афін та долали маршрут: Афіни – Монемвасія – Кіпарісі – Леонідія – Паралія Астрос – Нафпліо – Порто Хелі – Порос – Афіни. Він був розбитий на 8 етапів - загалом біля 250 миль.
Це були змагання у двох дивізіонах: І - яхти розміром 43 фути (в якій брали участь ми), та ІІ – яхти розміром 51 футів.
- Як взагалі сформувалася ідея участі у змаганні?
Ідея взяти участь у подібних перегонах виникла спонтанно. Товариш з Івано-Франківська розповів про регати, що проводяться в Хорватії, Греції на Канарах. Їх учасником може стати будь-хто. Ми б хотіли виразити велику подяку Івану Ванджураку, який фактично був генератором ідеї та головним організатором подорожі. Також команду готував ресторан «Фанфан», який, до речі, планує надалі організовувати участь у регатах серед своїх клієнтів.
- Хто увійшов у вашу команду та чи плануєте знову брати участь у наступних регатах?
Частина сформованої команди була новачками, але зі складу в сім чоловік троє - досвідчені шкіпери. Серед них Володимир Ігнатьєв, який є майстром спорту з яхтингу, та Дмитро Маслов - шкіпер, який має на своєму рахунку навіть декілька переходів через Атлантику.
До складу команди увійшли: Володимир Ігнатьєв, Дмитро Маслов, Сергій Надточий, Іван Ванджурак, Михайло Ващинець, Андрій Жданов і я, Роберт Левицький. На майбутнє ми вирішили в такому складі брати участь і в інших змаганнях.
- Як відчували себе на кораблі новачки, серед яких, я так розумію, були і Ви?
В перший день ми були просто баластом (сміється - ред.). На другий день стали вже корисним баластом. Потім потроху освоїлися в роботі з парусами, вивчили базову термінологію. Тож тепер я знаю, що таке стаксель, генуя, грот, штурвал і т.д. Ми пройшли навчання зі швартування судна, роботи з навігацією, вивчили дії при ситуації «людина за бортом». А в останні дні нам навіть стали довіряти штурвал.
В перші дні 5 був повний штиль. І лише потім піднявся сильний вітер. Тоді ми побачили, що значить коли яхта розвиває швидкість10 миль/час, а морські хвилі її повністю накривають. На одному з суден навіть був випадок, коли одного з учасників змило в море. Та все, на щастя, завершилося хеппі ендом.
Під час регати, ми, люди, які не мали зовсім ніякого уявлення як керувати яхтою, відкрили для себе новий в своєму роді відпочинок та здобули багато цікавих знань. За день ми долали від 1-го до 3-х етапів. А після обіду мали вільний час для ознайомлення з місцевістю.
- Де Вам найбільше сподобалося?
Нам всім дуже сподобалися острови в Егейському морі, де ми швартувалися. Там не живуть люди і гуляють безліч тварин. І що дивно – вони зовсім ручні, нам вдалося погодувати їх прямо з рук. Ми були просто шоковані тим, що дикі звірі трималися від нас на відстані буквально в 5 метрів і нікуди не втікали. Тож коли ми протягнули руки з ласощами – вони підійшли і почали їсти.
- Що Вам запам’яталося крім самих змагань?
Загалом я сильно вражений дружньою атмосферою. Пам’ятаю, що дуже весело було на конкурсах. Кожному екіпажу судді дали 15 хвилин для презентації свого судна. Тож учасники імпровізували як і з різними костюмами, так і з піснями, дехто танцював. Наша команда «Фанфан» виконувала пісню «Светит незнакомая звезда». Взагалі з гітарою, під акомпанемент якої ми виконували пісню, пов’язана купа веселих пригод.
- Цікаво! Розкажіть, які саме…
Все почалося ще з вильоту з Будапешту до Афін. Нас попередили, що на регаті будуть різні конкурси, тож ми прихопили з собою гітару. І тихенько в літаку, намагаючись нікому не заважати, почали награвати різні пісні. Ця репетиція завершилася тим, що сусіди, серед яких були і китайці, і індіанці, і угорці почали вимагати, щоб ми грали голосно, бо вони теж хочуть брати в цьому участь. У результаті, біля нас скупчилося чоловік 30-40. Потім підійшла стюардеса і попрохала нас зупинити такий собі «концерт в повітрі», тому що дуже багато людей сконцентровано в одній точці літака.
В Афінах ми сіли в таксі, і вирішили продовжили підготовку до конкурсу кращої пісні на регаті. Жінці-таксисту, яку звали Ірен, гра настільки сподобалася, що вона зробила для нас безкоштовно годинну машинну екскурсію по місту. Прохала нас: «Грайте, грайте. А я буду вас безкоштовно катати!» (сміється – ред.).
Олександра Шевченко, спеціально для Zaholovok.com.ua
Більше фото в розділі Фоторепортаж.
