Хто керуватиме закарпатськими містами?

За адміністративно-територіальним устроєм Закарпаття поділяється на 13 районів і 5 міст обласного підпорядкування. Адміністративне управління здійснюють 11 міських, 19 селищних та 307 сільських рад.

Оскільки вже за тиждень закарпатці голосуватимуть на місцевих виборах, Zaholovok.com.ua вирішив проаналізувати, хто ж хоче керувати містами області. Адже саме останні прийнято вважати не просто адміністративними центрами того чи іншого району Закарпаття, але і  культурними, політичними, соціальними прикладами, на які рівняються менші селища та села. 

На 11 закарпатських міст загалом знайшлося 82 кандидати у міські голови. Хто ці люди за спеціальністю, яка у них освіта, яка партійна належність — все це офіційні дані із сайту ЦВК, на основі яких ми вибудуємо певний соціальний портрет  мера. 

Аби проглянути інфографіку, натисніть тут, або ж дивіться картинки по тексту. 

Натупний текст пояснює інфографіку. 

Особливості кампанії 

Перш за все, слід зауважити, що для точності аналіз стосуватиметься лише 10 міст області. Адже мова йде про кандидатів у мери. А у Тячеві такий знайшовся лише один. Згідно закону України “ Про місцеві вибори”, якщо після закінчення строку реєстрації міського голови залишився один кандидат, голосування проводиться по одному кандидату. Він вважатиметься обраним, якщо за нього подано більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Отож, єдиним претендентом на крісло мера Тячева став чинний міський голова Іван Іванович  Ковач (02.07.1962). Він єдиний подав документи до міської ТВК. 

Нагадаємо, міські голови у містах з кількістю виборців до 90 тисяч, обираються також за простою мажоритарною системою, тобто на території ради на посаду голови балотуються різні кандидати, які можуть бути й безпартійними, і головою стає той, хто набирає відносну більшість голосів – просто більше за інших кандидатів.

У більших містах система обрання міського голови буде дещо іншою. Цей варіант стосуватиметься лише Ужгорода. Кандидати тут також висуваються по "одномандатному округу", що покриває всю територію міськради, і можуть бути як представниками партій, так і безпартійними. Втім, щоб стати міським головою, кандидат повинен отримати не просту, а абсолютну більшість голосів – його мають підтримати більше 50% виборців, що проголосували.

Якщо жоден кандидат не отримує таку абсолютну більшість, то має бути проведено повторне голосування – так званий "другий тур". Щоб стати переможцем – і міським головою – кандидат має набрати у "другому турі" просту більшість голосів, уже не обов'язково більше 50%. 

Застава 

Нагадаємо, участь у виборах мера була б масовою, якби її не стримував певний фінансовий ценз, тобто грошова застава. 

Вона вноситься місцевою організацією партії, яка висунула кандидата на посаду міського голови, або організацією відповідної політичної партії вищого рівня, а також особою, яка висувається кандидатом на посаду міського голови шляхом самовисування. Це робиться вже після початку виборчого процесу та до подання документів територіальній виборчій комісії для реєстрації кандидатів. Кошти вносяться у безготівковому порядку на спеціальний рахунок відповідної ТВК у розмірі, що є пропорційним до кількості виборців відповідного міста. 

Для кандидата на посаду міського голови застава вноситься з розрахунку 4 розміри місячної мінімальної заробітної плати (1378*4=5512 грн.) на кожні 100 тисяч виборців відповідного виборчого округу.  

Застава повертається кандидату у випадку, якщо йому відмовлено в реєстрації; якщо вибори визнані такими, що не відбулися; або якщо за результатами місцевих виборів він визнаний обраним міським головою. Решта грошових застав від менш успішних кандидатів піде у місцеві бюджети. 

Конкуренція 

Як повідомляв закарпатський політолог Віктор Пащенко, боротьба за крісло мера у містах краю дуже різноманітна. Десь вона сильно передбачувана, десь не дуже, а у деяких містах, як-от Ужгороді, взагалі складно будувати якісь прогнози. Посилює невизначеність ситуації  пасивність виборців. Ці слова підтверджують і числа. Адже навіть кількість кандидатів у мери є дуже нерівномірною: від Ужгорода зі 22-ма кандидатами до єдиного тячівського. 

• Ужгородська міськрада - 22
• Мукачівська міськрада - 14
• Рахівська міськрада - 11
• Хустська міськрада - 7 
• Чопська міськрада - 6 
• Іршавська міськрада - 4 
• Виноградівська міськрада - 4
• Перечинська міськрада - 4 
• Свалявська міськрада - 4 
• Берегівська міськрада - 3 
• Тячівська міськрада - 1 

Хоча результат Ужгорода є значимим навіть у розрізі обласних центрів України. Так, за кількістю бажаючих зайняти крісло міського голови,Ужгород зайняв п'яту позицію у списку. Обігнали його лише великі міста-мільйонники Одеса, Дніпропетровськ, Київ та місто Запоріжжя. Це добре ілюструє інфографіка порталу “Слово і діло”. 

Брудні технології - однофамільці

Перш за все, при розгляді особистих характеристик кандидатів, хотілося би згадати про ті нечесні засоби боротьби, які застосовують їх конкуренти. Той, який найбільше впадає у вічі — однофамільці. Подекуди їх кількість просто фантастична. Цей момент важливий не лише тим, що показує нездорову природу передвиборчої кампанії, але і тим фактом, що значна частина кандидатів технічна. Це, у свою чергу, спотворює статистику дослідження. Адже, як буде показано далі, наймолодший за віком кандидат у мери, швидше за все, є не молодим ентузіастом, а  просто клоном екс-секретаря Ужгородської міськради Віктора Щадея. Останній на вибори міського голови, між іншим, так і не подався. 

Однофамільців не було зареєстровано у Берегові, Хусті, Чопі, Виноградові, Перечині та Сваляві. Як бачимо, у цих містах, порівняно з іншими, і конкуренція не є такою значною.  Хоча це і не аксіома. Так, очолити Іршавську міськраду прагнуть два Бобики, один з яких чинний міський голова. 

У Рахівській міськраді за посаду мера розгорнулася серйозна боротьба. Ярослав Думин, чинний міський голова, на вибори вирішив не йти, тож на його крісло тепер назбиралося цілих 11 претендентів. А це стільки ж, як у Львові чи Івано-Франківську. Серед претендентів БерДар та БерНар.  

Ужгородська міськрада цьогоріч показала майстер-клас з кількості  продубльованих прізвищ:  тут назбиралося цілих п’ять продубльованих кандидатів. Щоправда “клон” Ратушняка у останній момент з невідомих причин відмовився від ідеї балотування у міські голови. Тим не менше у списку залишилися два Андріїви, два Качури, два Щадеї (обидва “неоригінальні”) та три Чубірки. 

Мукачівська міськрада не була такою багатою на продубльовані прізвища, але взяла кількістю. Тут  знайшлося цілих п'ять Чубірок, троє Балог та двоє Чечурів. 

Подібна ситуація врешті призводить до певних викривлень у соціологічному портреті мера. Втім, це буде видно вже з наступного абзацу. 

Місце проживання 

Загалом на місцевих виборах 2015 у Закарпатті більшість кандидатів проживають у тому ж місті, де висунули свою кандидатуру (принаймні, так зазначає ЦВК). Але і  тут знайшлися винятки. 

Так, керувати Мукачевом хочуть двоє Балог, мешканців Сваляви, та Олег Куцин, лідер закарпатського ВО “Свобода”, котрий проживає у Тячеві. Прагне очолити місто також мешканець Ужгородщини та один власне ужгородець. Більша частина цих людей, імовірно, технічні кандидати. 

Натомість Ужгородом хочуть покерувати двоє мукачівців та сторож із села Нове Давидково, так само технічні кандидати. 

Голова Ужгородської Територіальної профспілкової організації Львівської залізниці, ужгородець, виявив бажання покерувати Чопом, що має певний сенс, якщо брат до уваги його професію. 

Цікава ситуація склалася у Перечині, де кандидатом у мери став Олександр Болтян. Останній – переселенець із Криму. Він мешкав у Євпаторії (саме там – і місце його реєстрації проживання), зараз тимчасово проживає  у Києві, проте фізично знаходиться в зоні АТО, під Авдіївкою,  де служить в батальйоні «Січ».

Втім, як нагадує ОПОРА, місце реєстрації кандидата на тимчасово окупованих територіях, у тому числі Автономної Республіки Крим, не є підставою для відмови або ж скасування реєстрації кандидатів на виборні посади в органах місцевого самоврядування України. 

Політичні перипетії

Місцеві вибори 2015 передбачали, що кандидати у мери могли висуватися як від місцевих партійних організацій так і йти на вибори самостійно. Відповідно кандидати у закарпатські мери розділилися у цьому аспекті майже навпіл: 41 самовисуванець та 38 партійних кандидатів. 

Найбільше партійних претендентів на крісло мера висунули п’ять партій: 

• БПП — 7
• Відродження — 6
• ВО “Свобода” — 7    
• ЄЦ — 7
• Радикальна партія Олега Ляшка — 2

Окрім того по одному кандидату на вибори 2015 мерів висунули наступні політсили: "КМКС" Партія угорців України, 5.10, Демократична партія угорців України, Європейська партія України, Партія захисників Вітчизни, Партія місцевого самоврядування, ПАТРІОТ, Українська Народна Партія та УКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ПАТРІОТІВ – УКРОП. 

Між тим ситуація з висуванцями партій є цікавою. Адже безпартійними є 52 кандидати.  І лише 24 кандидати відповідають тій партії, від якої вони висуваються. Решта висуванців партій  — так само безпартійні. При чому знайти таких можна практично у кожній із названих вище партій. 

Окрім того декілька самовисуванців навпаки перебувають у тих чи інших партіях. Це представник Партії захисників Вітчизни, член Політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Громада" та член Політичної партії "НАРОДНИЙ ФРОНТ". 

До слова,  як повідомляла ГМ ОПОРА, саме через політичні аспекти двох кандидатів у мери зняли з реєстрації. Це Борис Борисов в Ужгороді та Євген Ластівка у Іршаві. 

Гендерний аспект 

Дуже мало жінок претендують на крісло мера у містах Закарпаття. Таких із 79 є всього 9 або ж трохи більше 7%. 

Найбільше їх є в Ужгороді та Мукачеві — по третині. Це Копча Надія (“УКРОП”), Бадида Марія та Слюсаренко Вікторія (самовисуванки). Швидше за все, вони є реальними кандидатками. 

Мукачівські  кандидатки у вибори є більш різноманітними. Це Фенчак Ольга (“БПП”Солідарність”), Чечур Ганна Сергіївна та Чубірка Ірина. Як мінімум, одна з цих жінок може виявитися технічними кандидатом. 

У Чопі посада мера зацікавила двох самостійних кандидаток. Це Кравченко Тетяна (“Радикальна партія”) та чинний міський голова Цар Галина (“ЄЦ”). 

Окрім того повторно стати мером Перечина хоче Гуранич Мирослава  (“ЄЦ”). 

Віковий склад 

Обраним на посаду міського голови може бути громадянин України, який на день виборів досяг 18 років та має право голосу відповідно до ст. 70 Конституції України. 

Як показав аналіз, вік закарпатських кандидатів у мери коливається від 19 до 68 років. При цьому найбільша доля кандидатів припадає на інтервал 30-60 років. 

ТОП-5 найстарших 

1. Волічек Володимир Васильович — 68 (16/05/1947)

2. Іванчов Йосип Васильович — 67 (04/08/1948)

3. Погорєлов Віктор Володимирович — 64 (26/07/1951)

4. Зеленецкий Вадим Корнейович — 62 (24/11/1952)

5. Бобик Степан Степанович — 62 (10/06/1953)

ТОП-5 наймолодших 

1. Бобик Василь Васильович — 26 (11/02/1989)

2. Бердар Іван Васильович — 23 (05/03/1992)

3. Сазонов Олександр Олександрович — 23 (11/04/1992)

4. Щадей Василь Васильович — 21 (02/05/1994)

5. Качур Євген Євгенович — 19 (27/11/1995) 

Освітній рівень

Як показує ЦВК, переважна більшість людей високоосвічені люди. Так освіта кандидатів є наступною:

• вища — 71 
• середня спеціальна — 2 
• загальна середня — 5   
• професійно технічна — 1 
• 

При цьому власники “невищої” освіти переважно є технічними кандидатами. 

Професійний рівень

Подібним до попереднього критерію є і професійний рівень кандидатів у мери. Нагадаємо, кожен з них повинен повідомити ЦВК не лиш про свою освіту, але і про чинну займану посаду. 

Як показала наша вибірка, вони є досить різноманітними. Найбільше у списку ФОП та приватних підприємців- 13. За ними ідуть безробітні — 11 кандидатів.  Також переважно кандидати-”клони”. Є у списку і 8 чинних міських голів, а разом з тячівським єдиним кандидатом — 9. Отримати свого мера овторно мають шанс міста Берегове, Ужгород, Чоп, Хуст, Виноградів, Свалява, Іршава та Перечин.   

Загалом же згрупована картина є наступною: 

• підприємці - 13
• тимчасово не працює - 11
• чинні міські голови - 8 
• директор - 8
• пенсіонер - 5
• освітяни - 2  
• заступник директора - 2
• лікар - 2
• військовий - 2

Серед кандидатів у мери є також студент, сторож сільради, інструктор психоневрологічного Інтернату, водій, керівник прес-служби УМВС, Голова обласної ради, депутат міськради, двоє заступників мера, начальник податкової інспекції, начальник управління Пенсійного фонду,  старший районний прокурор, помічник судді, адвокат, економіст, бухгалтер, митний брокер тощо. 

Узагальнення

Таким чином кандидат у мери на Закарпатті — це чоловік у розквіті сил, за 30 років, який вже встиг реалізуватися у тій чи іншій сфері. Він радше безпартійний, але може балотуватися також від якоїсь з популярних політсил краю. Також це людина з вищою освітою, яка проживає у тому ж місті, де й балотується. 

Що стосується більш конкретних прогнозів, то як розповів журналістам 20 жовтня під час прес-конференції політолог Віктор Пащенко, у Берегові є майже 100% вірогідність збереження чинного мера. У Чопі та Хусті вона також велика. “А от в Мукачеві мер зміниться, але влада залишиться незмінною”,- пояснив політолог. Єдине місто, де зберігається найбільша інтрига, на думку В. Пащенка, це Ужгород.