У середині вересня ГО «ФОРЗА» спільно з Національним лісовим центромізСловаччини організувала для лісівників та представників нацпарків навчальну поїздку до Пряшівського регіону в рамках проекту «FOR SOC: Ліси для суспільства – ліси без бар’єрів», який фінансується за рахунок гранту від Королівства Норвегії через Норвезький фінансовий механізм та з співфінансується з державного бюджету Словацької Республіки.
Це вже не перший захід проекту, мета якого -- підтримка розвитку словацько-українського партнерства, пропагування активного відпочинку в лісовому середовищі, створення безбар’єрних інтерактивних об’єктів лісової педагогіки. А також -- пропагування серед лісівників багатофункціональності лісу та підвищення екологічної обізнаності широкого загалу. Про це розповіла на презентації у перший день поїздки Леся Лойко, голова ГО «ФОРЗА».
«Досить довгий час ліси та інформація про них були закритими для суспільства і тому, певно, і виникають питання до лісівників. На нашу думку потрібно відкриватися, це можна зробити різними шляхами і різними способами. Коли ми говоримо про ліси без бар’єрів, то маємо на увазі кілька понять, - каже Леся Лойко. - Це, по-перше, кордони. Ми ніби і маємо спільні гори Карпати, але у навчальних поїздках з’ясовуємо, що словацькі лісівники, які живуть за 40 км від нас, не бували у закарпатських лісах. Те саме і з нашого боку. Такі взаємні поїздки збагачують. Бар’єрами можуть бути також певні інформаційні бар’єри. Лісівникам треба більше інформувати громадськість про свою діяльність, вчити у певних питаннях. Часто, не маючи якоїсь професійної інформації, люди можуть робити помилкові висновки про те, що відбувається в лісі і як відбувається. Є ще один вид бар’єрів, про які ми повинні говорити: це перепони для людей, що мають певні особливі потреби пересування. Саме словацькі лісівники вже вирішують ці питання: вони облаштовують у лісах безбар’єрні альтанки і пішохідні шляхи для людей з особливими потребами, щоб і вони могли відвідувати ліс, отримувати інформацію, насолоду і певний позитив».
Ліс-це половина території Закарпаття і майже половина території Карпатських гір. Життя вже вимагає змінюватися ставлення професіоналів до лісу, - кажуть у ГО «ФОРЗА». З іншого боку є мешканці, які користуються багатством лісів, і яких часто треба вчити і виховувати, щоб вони відповідально і свідомо ставилися до лісу.
Як на практиці у Словаччині втілюють заходи проекту, як розвивається туристична інфраструктура, закарпатці вивчали під час триденної поїздки до Високих Татр. Зокрема відвідали село Ждяр, яке належить до «скарбів» Словаччини, є типовим підтатранськм гірським селом з його традиціями, звичаями, фольклором і культурою. Уся прилегла територія входить до охоронюваної території TANAP (Татранського національного парку), природного заповіднику Голіашов (Goliasov), природного заповіднику Беліанські Татри, ЮНЕСКО та PRĽA (PAMIATKOVÁ REZERVÁCIA ĽUDOVEJ ARCHITEKTÚRY - заповідна пам’ятка народної архітектури).
Найбільшою атракцією в регіоні є сплав по річці Дунаєць на традиційних дерев'яних плотах через найбільший природний каньйон в Центральній Європі та споглядання мальовничих пейзажів Пієнінського народного парку в Замагурі. Сплав починається на території пансіону Плтнік біля села Червоний Клаштор має довжину 9 км, займає близько 1.50 год. і закінчується на словацько - польському кордоні біля села Лєсніца.
Ще одне з природніх див та улюблених туритичних атракцій в регіоні- Беліанська печера, розташована на північному схилі Кобилієго пагорбу в східній частині Беліанських Татр. Беліанська печера належить до найбільш відвідуваних печер в Словаччині. Окрім химерних обрисів скель і круч, вона відома вапняними та кальцієвими наростами всередині. Хоча інтерес до природних чудес печери зберігається вже протягом 125 років, історія її формування ще до кінця не з'ясована. Під час екскурсії по печері відвідувачі милувалися вапняними водоспадами, сталагмітами у формі пагод, озерами і багатьма іншими формами, що прикрашають печеру. Однією з зупинок на оглядовій трасі є Музична зала, яка була так названа через звуки крапель води, що падають на поверхню озерка. У цьому залі через його відмінні акустичні умови організовуються концерти репродукції класичної музики. Відвідали учасники також Музей Татранського національного парку Татранська Ломніца, який знайомить відвідувачів з природою та історією Татр, закликає до збереження Татр.
Ще одним пунктом насиченої програми була екскурсія до Спішської Капітули - церковного містечка, розташованого на пагорбі, який було розбудовано в 12-м столітті навколо церкви. До речі, у Словаччині частина лісів належать саме церковним общинам.
Програма передбачала відвідання таких лісів та вивчення досвіду управління ними. Учасники навчальної поїздки, зокрема, побували на території церковних лісів PRO POPULO Попрад. ТОВ PRO POPULO Попрад було засновано в 1991 році. З 1994 р. воно управляє лісами і сільськогосподарськими угіддями, що належать Римо-католицькій церкві римсько-католицької єпархії Спішське Подградьє.
Тут якраз облаштували альтанку, до якої вільно можуть заїхати туристи на візочках. Доріжка без будь-яких підвищень дозволяє легко це зробити. Поряд встановлено демонстраційні стенди, де кожен може переконатися: будь-яке промислове сміття, залишене у лісі, завдає шкоду навколишньому середовищу на сотні років. Водночас завдяки навчальним стендам неподалік легко перевірити свої знання з природознавства та біології. Адже один з напрямків проекту, що впроваджується, -- лісова педагогіка - складова сучасної екологічної освіти, що полягає у навчанні про ліс як еко-систему та вихованні у людини сталого та відповідального ставлення до життя на прикладі лісу.
Підготувала Ірина Бреза