Кондитер Валентин Штефаньо мріє навчити українців пекти «королівську галету»
Найвідоміший закарпатський кондитер і шоколадьє Валентин Штефаньо не втомлюється дивувати своїх земляків щоразу новими виробами, проектами та ідеями. Цього разу ідея, привезена Валентином на рідне Закарпаття – родом із Франції.
У Парижі, у гостях у сестри, яка мешкає там, майстер шоколаду і карамелі провів свої різдвяні канікули. І саме там вперше взяв участь у традиційному святі, яке самі французи відзначають у першу неділю, що настає у Новому році. Ці святкові дні називають «Свято Єпіфанії» (Fetez l’Epiphanie), або «Свято королівської галети». У чому полягає сутність свята Валентин Штефаньо розповів сайту Zaholovok.com.ua. Але на початку трохи історії.
Існує легенда, згідно з якою три царі, які принесли дари немовляті-Ісусу у день його народин – Каспар, Балтазар та Мельхіор – серед інших дарів: золота і смирни, принесли новонародженому і пирога. У тому пирозі був ло запечено цілого боба-квасолину. Єдину на увесь пиріг. І коли дарунок поділили на усіх присутніх, виявилося, що шматочок із квасолиною дістався немовляті-Ісусу. І хоч новонароджений ще не міг з’їсти належного йому шматка, сам факт того, що запечена квасолина дісталася йому, став ще одним підтвердженням обраності Ісуса. Того, що саме він і є Месія та Цар над царями. Тоді три царі вклонилися Ісусу, а пиріг із запеченим «сюрпризом» став символом свята Богоявлення. У середні віки це свято звалося Теофанія, або ж Manifestatio (у католицькій традиції). Саме Богоявлення грецькою мовою так і зветься «Єпіфанія», а в нашій християнській традиції це свято є спогадом про Різдво і поклоніння Царів.
Саме це свято і відзначає Європа, готуючи до нього єдиний раз у році слоєний пиріг з мигдалевою начинкою. Цей пиріг, що має назву «галета» купують один на родину, або ж компанію, яка збирається за святковим столом. Наймолодший з усіх залазить під стіл, щоб не бачити пирога і шматків. Після цього пиріг ріжуть на шматки за кількістю присутніх і наймолодший з-під столу «ділить» кому який шматок. Після того, як пиріг поділено, його починають їсти. І хтось один обов’язково знаходить запечений пирозі «сюрприз». У наші часи це вже не квасолина, а порцелянова фігурка, колекції яких виготовляє французька фірма «Paul». Кожна така фигурка є міні-витвором мистецтва і цінується колекціонерами. Однак, мінятися фігурками починають після свята. А під час святкування, коли фігурку знайдено, її власник оголошується «Королем свята» і всі присутні виконують його бажання і накази.
Ось що розповів «Заголовку» Валентин Штефаньо, який цього річ вперше їв «галету» під час святкування «Єпіфаній» у Парижі і знайшов фігурку у своєму шматку пирога:
– Це свято дуже цікаве і веселе. Окрім того, що сам пиріг смачний – оцінюю його як кондитер і оцінюю високо – завдяки грі у «короля» атмосфера свята є дуже веселою і смішною. Король-бо може забажати будь-що.
– А якщо король забажає щось неймовірне?
– Як правило, перед розрізанням пирога домовляються про бажання кожного і про рамки доцільного у тій чи іншій компанії.
– Тобі випав «королівський» шматок. Яким було твоє бажання?
– Оскільки у компанії друзів, у якій я відзначав свято окрім мене і сестри ніхто не говорив російською, я мало що розумів, тож зажадав, щоб усі довкола розмовляли російською. У результаті мені довелося вчити мові присутніх. Але оскільки свято веселе, то я хитрував. Наприклад, загадав своєму сусіду праворуч побажати усім смачного і сказав йому, що це російською буде «Чтоб вы подавились». Ми із сестрою повеселилися добряче.
– А буває таке, що пирога не вистачає на всіх чи забагато?
– Пироги ці, галети, бувають різних форматів. Розмір можна вибрати.
– Валік, у тебе у руках ціла колекція фігурок, які запікають у пиріг. Це твої?
– Так, почав колекціонувати і мені надарували. Ось я приніс колекції двох років. Щороку випускають тематичну серію. У 2003-му році була випущена прекрасна серія «Хліб». Кожна фігурка – витвір мистецтва. Їхня деталізація вражає. Це фірма «Paul» виробляє такі. Є фірми, які випускають простіші фігурки. Цього річ, наприклад, вийшла серія з порцелянових міні-автомобілів, які колись розвозили Парижем круасани, булочки та кондитерські вироби. Часом ціна рідкісної фігурки у колекціонерів сягає сотень доларів.
– Бажаєш навчитися пекти пиріг-«галету»?
– Вже навчився. Нічого складного немає. Більше мороки з тим, аби виготовити велику кількість справді красивих і цікавих фігурок. Але думаю, у співпраці з моїм другом Михайлом Колодком, ми цю проблему подолаємо і навчимо спочатку закарпатців, а потім і всю Україну святкувати «єпіфанії» як у Європі.
Тут до розмови долучається скульптор Михайло Колодко, який підтверджує наміри Валентина.
- Так, думаю, що ми самі повинні робити своє життя цікавішим. І чим більше у ньому прекрасних речей – тим краще. Якщо свято приживеться, а ми сподіваємося, що це буде так, ми створимо і поставимо в Ужгороді капличку, присвячену святові «Богоявлення» і відзначенню «Єпіфаній». Ну і, звісно, налагодимо виробництво пирогів і фігурок для них. І Закарпаття буде мати ще одну цікаву роздинку, візитку і атракцію. Чому ні? Все у наших руках.
До розмови повертається Валентин:
- Єдиний момент, який потрібно додати – на наступне свято «Галет де Руа» (Galette des Rois) повинен принести «король» цьогорічного свята. Виходить, наступного року – пиріг з мене. Але я гадаю, сам спечу і пригощу парижан.
Розмовляв Олександр Попович
Більше фото до матеріалу можна переглянути ТУТ.