Новини

Індекс гендерної чутливості закарпатських гіперлокальних медіа складає 33%

Упродовж 11-17 лютого 2020 р. вперше було проведено моніторинг гіперлокальних медіа – 5 друкованих та 5 онлайн-видань Закарпатської області з метою виявлення рівня їхньої гендерної чутливості.

Удрукованих виданняхоцінювалися всі інформаційні матеріали й зображення, крім оголошень (зокрема й рекламних), порад, рецептів, некрологів, в інтернет-виданнях – щоденні новини й ілюстрації до них. У кожному матеріалі потрібно було відстежити, у яких темах жінки і чоловіки є героїнями / героями (про кого пишуть) й експертками / експертами (хто дає коментарі, висловлює думку з приводу теми публікації), чи послуговуються журналісти фемінітивами на позначення посад жінок, чи вживають стереотипні образи жінок і чоловіків, і чи присутній в медіа сексизм.

Аналізу підлягали матеріали таких друкованих ЗМІ: ««Вісник Хустщини», Вісті Ужгородщини», «Дружба», «Зоря Рахівщини», «Нове життя», де загальна кількість проаналізованих матеріалів склала 75 публікації. Із онлайн-видань: Beregovo todey, Панорама Мукачева, Рахів, Тячів, Хуст NEWS, загальна кількість проаналізованих матеріалів яких 377.

Друковані ЗМІ

Як показав моніторинг, жінок у журналістських матеріалах друкованих ЗМІ утричі менше ніж експертів. Найчастіше вони коментували тему освіти й науки – 75% (особливо – у виданнях «Вісник Хустщини», «Зоря Рахівщини»), порівну з чоловіками – питання культури/релігії та медицини/охорони здоров’я. Чоловіки загалом не фігурували у темі «соцзахисту/соцполітики», а жінки – у матеріалах про спорт і правопорушення.

86%-88% експертів і героїв – у політичній тематиці, 67% - у темах економіки/бізнесу. Залучені чоловіки у якості експертів у бізнесі, спорті, освіті, культурі, медицині, розвагах. Як і експерток, високий показник героїнь – у темі «освіти/науки» (67 %). Окремі видання подавали розлогі статті про працівниць сфери освіти, розповідали про їхній життєвий шлях та успіхи у роботі з учнями. Доволі часто писали ЗМІ про жінок як представниць місцевої влади, проте втричі менше, ніж про чоловіків.

Не фігурували жінки у публікаціях про війну та волонтерство, екологію, дозвілля, медицину тощо. Як загалом і чоловіки. Відсоток публікацій у цій тематиці був мінімальним, а також у матеріалах вживалися безособові конструкції.  

На відміну від онлайн-видань, у друкованих ЗМІ районного масштабу майже відсутні повідомлення про кримінальні правопорушення. Районні видання частіше висвітлювали діяльність чоловіків на керівних посадах у місцевій владі.

Щодофемінітивів, то їх у текстах втричі менше, ніж маскулінітивів (слів на позначення професій, посад, діяльності жінок у чоловічому роді). Найчастіше у чоловічому роді фігурували такі: «директор», «депутат», «вчитель», «письменник»; у жіночому роді –  «художниця», «вчителька», «авторка», «письменниця», «мешканка». Найбільш вживаний фемінітив за цей період – «вчителька».

Найвищий відсоток експерток і фемінітивів зафіксовано у «Віснику Хустщини» (75% і 56% відповідно), героїнь – у «Зорі Ряхівщини» (58%). Найнижчі показники по трьох категоріях – у «Нового життя».

Відповідно до цих даних найбільш гендерночутливим локальним виданням Закарпаття у лютому 2020 р. був «Вісник Хустщини» (52%). На другій позиції – «Зоря Рахівщини» (44,7%). Найменш гендерночутливе «Нове життя» (8%).

Онлайн-медіа

Моніторинг онлайн-видань продемонстрував, що загальнообласні тенденції використання неозначено-особових речень, передруків прес-релізів, оголошення, анонси подій, зберігаються і у ЗМІ на районному рівні. Це, зокрема, пояснюється незначною кількістю власних матеріалів, розлогих публікацій, де б фігурували експерти та експертки. І в такій ситуації важко виділити як героїнь, так і героїв, бо вони просто відсутні. Ще одна відмінність онлайн-видань від друкованих - засилля кримінальної хроніки. Саме у ній найбільше героїв та героїнь серед онлайн-видань, які підлягали моніторингу.

Проте кількість експерток в он-лайн ЗМІ надзвичайно невисока і складає тільки третину від кількості експертів публікацій. Найчастіше жінки коментували події/ситуації в контексті екології (67%), розваг/дозвілля та інших тем (57%). Порівну експерток/експертів – у матеріалах, що висвітлюють теми соціальної політики та війни/армії. Економіка, освіта/наука, медицина пройшла повз увагу журналістів, коли вони брали коментарі. У темах спорту і волонтерства експерток/експертів загалом не зафіксовано. Треба зазначити, що чоловіки як  експерти присутні майже у всіх розділах ЗМІ. Найчастіше вони коментують політичні новини та події місцевого політикуму – 88%, і лише вони – економічні питання.

Найчастіше героїнями новинних заміток жінки за цей період були у матеріалах на спортивну тематику (43%). В 1/3 випадків про жінок ішлося в повідомленнях на тему культури, соцполітики, розваг та інших тем.  

В онлайн-виданнях  використовуються якфемінітиви,такімаскулінітиви(слова, на позначення посад, професій тощо жінок у чоловічому роді).

Наприклад, було зафіксовано такі фемінітиви: речниця, крадійка, начальниця, керівниця, директорка та інші. Щодо маскулінітив, то траплялися такі:  офіцер, головний спеціаліст із зв’язків з громадськістю, Міністр освіти, синоптик та інші.

Найбільш прогресивним у плані вживання фемінітивів виявився сайт «Beregovo.today» – 100%. Однак у ньому не зафіксовано експерток, а відсоток героїнь дуже незначний. Найбільша кількість експерток відносно експертів – у видання «Хуст NEWS» (78%), трохи менше – 71% - «Тячева».

Згідно цих даних, видання «Рахів», «Тячів» і «Хуст NEWS» є гендернонайчутливішими інтернет-виданнями Закарпаття. Найнижчий показник – у «Панорами Закарпаття» (21,7%).

Стереотипного і сексистського контенту в жодному з видань у моніторинговий період не зафіксовано.

Загальний Індекс гендерної чутливості закарпатських гіперлокальних медіа складає 33%. Ознайомитися із результатами моніторингу друкованих та інтернет-видань 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.

__________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів локальних регіональних медіа проведений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.