Упродовж 5-16 лютого було проведено першу у 2024 році хвилю моніторингу гіперлокальних медіа – 4 друкованих та 6 онлайн-видань Закарпаття. Особливістю дослідження став аналіз роботи видань в умовах воєнного стану, переглядався також гендерний аспект у цій тематиці.
У друкованих виданнях аналізували всі інформаційні матеріали й зображення, крім оголошень (зокрема й рекламних), порад, рецептів, некрологів, в інтернет-виданнях – щоденні новини й ілюстрації до них.
Об’єктом дослідження стали матеріали таких друкованих ЗМІ: «Вісник Хустщини», «Панорама», «Нове життя» та «Вісті Свалявщини, де загальна кількість проаналізованих матеріалів склала 136 публікацій. Із онлайн-видань: Район. Мукачево, Район. Свалява, Район.Ужгород, PMG, Тячів News, Хуст-інфо загальна кількість проаналізованих матеріалів яких 1209.
Як показав моніторинг, кількість жінок як експерток (тих, кого цитували) у журналістських матеріалах друкованих ЗМІ склала 36%. Варто зауважити, що тему бізнесу та волонтерства на 100% коментували жінки. Освіта теж переважно була представлена експертками (75%). У матеріалах на медичну тематику експертні думки жінок та чоловіків були подані порівну. Що стосується політики та діяльності органів місцевого самоврядування, гендерного балансу тут немає. Представленість експерток порівняно з експертами складають третину від усіх загальної кількості коментарів у публікаціях цього напрямку, і 17% у матеріалах культурницького спрямування. Події решти тематичних напрямків коментували винятково чоловіки.
Що стосується тих напрямків, де жінки були героїнями публікацій, то за цей період – це медична тематика – цифра їхньої присутності сягає 80%. У матеріалах решти тематики – перевага за чоловіками. Зокрема, це «політика», де жінки є героїнями на рівні 9%, чи культура – на рівні 27%. У публікаціях на тему війни про жінок взагалі не йдеться, так само як і матеріалах на тему волонтерства, екології, соціальної політики чи бізнесу.
Гіперлокальні видання 16% всього контенту присвятили війні та подіям, які тим чи іншим чином пов’язані з військовим станом. Матеріали з таким змістом стосуються закону про мобілізацію та коментарів довкола змін та доповнень до документу. Писали видання також про звільнення Залужного, призначення Сирського, загибель військових.
Частка жінок як експерток у інформації на воєнну тематику – 22% (виключно Ю.Тимошенко з коментарем щодо закону про мобілізацію), на такому ж рівні жінки фігурують як героїні (волонентерки).
Пишучи про жінок, медіа найчастіше використовували фемінітиви на означення їхніх посад: начальниця, вчителька, студентка-практиканта, художниця, очільниця, директорка, керівниця. У чоловічому роді наводили такі посади: вчитель, педагог, керівник відділу, спеціаліст тощо.
Найвищий відсоток фемінітивів зафіксовано у публікаціях «Вісті Свалявщини» (100%) та «Віник Хустщини» (92%).
За індексом гендерної чутливості найвищий відосоток має видання «Вісник Хустщини» – 58%.
Гіперлокальні онлайнвидання пишуть про війну удвічі більше, ніж друковані ЗМІ, обсяг контенту на цю тематику склав третину з усього обсягу опублікованої інформації. Перевага онлайнвидань і відтак більша увага до матеріалів військової тематики зумовлена можливістю щоденно подавати актуальну інформацію, що для друкованих районних кількасторінкових тижневиків – недосяжно. Більшість контенту онлайн-видань на тему війни – це інформаційні повідомлення про призначення, втрати, прощання з героями, здобутки армії, у рідкісних випадках - історії військовослужбовців. Майже половина інформаційних повідомлень за цей період стосувалося загибелі військових та прощання з ними.
Жінки як героїні у новинах про війну становлять 15%, така ж цифра припадає на жінок, які висловлюють експертну думку з цієї тематики.
Загалом у всіх матеріалах онлайн-видань частка жінок, які коментують події чи явища у тій чи іншій сфері, склала третину із загальної кількості. Найчастіше жінки у співвідношенні до чоловіків коментували теми «спорт» (67%), «медицина, охорона здоров’я» (63%) та «освіта/наука» (60%). Порівну рівень екстреності чоловіків та жінок подано у матеріалах на теми культури та екології. У публікаціях про решту сфер жінки у суттєвій меншості. Зокрема, у політичній темі жінки висловлюють експертну думку у 4 рази рідше, ніж чоловіки.
За цей період відсоток жінок, які ставали героїнями публікацій, зафіксовано на рівні 28%. Найчастіше героїнями новинних заміток жінки за цей період були у матеріалах на теми «волонтерство, благодійність» (82%), «культура/релігія» (60%). Мінімальна їхня присутність у матеріалах про політику – 13% та війну/армію -5% У темах про бізнес, соціальну політику, екологію про жінок взагалі не йшлося.
Щодо публікацій, які тією чи іншою мірою стосувалися теми війни, то жінки фігурували у матеріалах про втрати (загибель військовослужбовиці), волонтерства, криміналу (навідниці) тощо. Коментували жінки ситуацію про медичне забезпечення військових, міжнародну допомогу тощо.
Загалом, було зафіксовано такі фемінітиви: педагогиня, вчителька, завідувачка, акторка, артдиректорка, координаторка, волонтерка, журналістка, президентка, виконавиця, заступниця, тренерка, координаторка, докторка медичних наук, професорка, лікарка, та інші. Щодо маскулінітив, то траплялися такі: міністр, почесний донор, лікар-онколог, тренер, воротар тощо.
Варто зауважити, що онлайнмедіа активно використовують фемінітиви, а маскулінитиви трапляються на рівні 6% до загальної кількості За результатами моніторингу найвищий відсоток фемінітивів зафіксовано у публікаціях «Хуст.інфо» – 100%.
Найвищий Індекс гендерної чутливості – у видання «Район.Ужгород» (62%) (загалом одне з найбільш гендерночутливих медіа в Україні), найнижчий – у видання «Тячів News» - 22%.
Загальний Індекс гендерної чутливості гіпелокальних медіа Закарпаття у лютому 2024 року склав 46%. Ознайомитися з рейтингом видань 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу та на сторінці у Facebook.
Експертка з моніторингу – Ірина Бреза
______________________
Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області та мережею прес-клубів і медійних організацій України.