Гендерна чутливість закарпатських медіа: лютневий зріз

Гендерна чутливість закарпатських медіа: лютневий зріз

Упродовж лютого 2017 р. Ужгородський прес-клуб здійснював моніторинг 5-ти друкованих ЗМІ та 5-ти онлайн ЗМІ Закарпатської області з метою виявлення та аналізу дотримання гендерного балансу в журналістських матеріалах регіональних ЗМІ.

У друкованих виданнях оцінювалися всі інформаційні матеріали й зображення, крім оголошень (зокрема й рекламних), порад, рецептів, некрологів, в інтернет-виданнях – щоденні новини й ілюстрації до них. У кожному матеріалі потрібно було відстежити, у яких темах жінки і чоловіки є героїнями / героями (про кого пишуть) й експертками / експертами (хто дає коментарі, висловлює думку з приводу теми публікації), чи послуговуються журналісти фемінітивами на позначення посад жінок, чи вживають стереотипні образи жінок і чоловіків, і чи присутній в медіа сексизм.

Оцінювалися публікації та зображення таких друкованих ЗМІ: «Новини Закарпаття», «РІО», «Ужгород», «Неділя», «Карпатський об’єктив», де загальна кількість проаналізованих матеріалів склала 777 публікацій, та он-лайн ЗМІ: http://www.mukachevo.net/, http://zaholovok.com.ua/, http://zakarpattya.net.ua/, http://prozahid.com/, http://goloskarpat.info/, загальна кількість проаналізованих матеріалів яких 5468.

Друковані ЗМІ

Як показав моніторинг, найчастіше героїнями публікацій жінки стають у розважальній тематиці (67%), повідомленнях про волонтерство (55%), вдвічі менше – про культуру (35%), спорт (34%), охорону здоров’я/медицину (33%) та бізнес/економіку (33%). Найменше висвітлювалась діяльність жінок у матеріалах, де головною темою була війна (19%) і політика (10%). Загалом відсоток жінок у якості героїнь публікацій – це 25% від кількості героїв-чоловіків.

Дуже низькі кількісні показники щодо залучення жінок як експерток  у різних сферах життя. Буквально по 10 згадок у статтях на політичну чи економічну тематику, поодинокі випадки – у сфері освіти, культури. Абсолютно відсутні експертні коментарі жінок у спортивних чи розважальних публікаціях, статтях/замітках про волонтерство і війну.  Загалом жінки-експерти у закарпатських друкованих ЗМІ склали шосту частину від загальної кількості подання у публікаціях чоловіків у якості експертів.

Під час моніторингу трапилось кілька публікацій, у яких  зафіксованостереотипні висловлюваннящодо жінок. Зокрема, «прекрасна половина людства», «ідеальна дружина», «сексі-вумен» тощо. Але треба зауважити, що у друкованих ЗМІ не виявлено жодного сексистського матеріалу, що не можна сказати про деякі фото в окремих ЗМІ, зокрема у газеті «Карпатський об’єктив» частина рубрики на останній сторінці виділена для фото, де підкреслюються фізичні принади жінок та акцентується на цьому увага.

Окремо здійснювався моніторинг щодо використанняфемінітив. Варто зазначити, що найчастіше назви професій чи посад жінок подаються у чоловічому роді, наприклад, директор, начальник, викладач, науковець, завідувач, психолог, сільських голова, лідер партії тощо. Фемінітиви зустрічалися майже утричі менше. Серед них можна виділити такі: начальниця, контрактниця, представниця, координаторка, користувачка, сновбордистка, волонтерка, директорка, художниця. Потрібно зауважити, що найбільше фемінітив використовує газета «Ужгород», дещо менше газета «Новини Закарпаття», в інших виданнях фемінітиви трапляються рідко.

Онлайн-медіа

Моніторинг онлайн-видань продемонстрував, саме в них найчастіше вживаються неозначено-особові речення, найчастіше з передруків прес-релізів, оголошення, анонси подій, де важко виділити як героїнь, так і героїв. Але, звісно, жінки фігурують як героїні новинних публікацій, навіть частіше, ніж у друкованих ЗМІ і складають 37% згадок від кількості чоловіків. Найчастіше героїнями новинних заміток жінки стають у темах про освіту і науку (73%), бізнес (79%) і волонтерство (84%). Найменше жінок було представлено у політиці, спорті та війні. Дещо частіше фігурували жінки у новинах про культуру, медицину та розваги, а також у кримінальних повідомленнях (переважно як жертви правопорушень).

Щодо залучення жінок в якості експерток, то тут, як і вдрукованих ЗМІ спостерігається низький відсоток (29%). Це, зокрема, пояснюється незначною кількістю власних матеріалів, розлогих публікацій, де б фігурували експерти та експертки. Найчастіше жінки коментували події/ситуації в галузі культури та політики, найменше експерток було залучено у сферах «спорт», «війна» та «розваги». Хоча, порівняно з присутністю експертної думки чоловіків, у жінок її питали найчастіше у сфері освіти/науки (82%) та волонтерської діяльності (100%). Політика й економіка продовжують залишатися «не жіночою справою».

Стереотипних і сексистських публікацій в інтернет-медіа не відзначено. Водночас і відсотокфемінітивдосить незначний – 32%: переважна більшість посад, звань, професій жінок подано у чоловічому роді: тренер, автор сценарію, лідер, прес-секретар, депутат, секретар міської ради, вчитель, радник тощо. У жіночому роді трапляються назви професій/зайнятості у соціальній і мистецькій сферах: вчителька, волонтерка, журналістка, майстриня, керівниця.

Загалом згідно індексу гендерної чутливості українських медіа, сформованого за результатами моніторингу друкованих та інтернет-видань у 22 областях України, закарпатські ЗМІ посідають 3 місце.

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Ґендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюс).

Loading...

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання
Loading...