Експерти розповіли, коли закарпатцям чекати змін у судах

Експерти розповіли, коли закарпатцям чекати змін у судах

В Ужгородському прес-клубі відбулася прес-конференція у рамках інформаційної кампанії «#КонституціЯ», на якій експерти Центру політико-правових реформ розказали про перебіг конституційного процесу в частині судової реформи та децентралізації влади. А також презентували результати нещодавно проведеного дослідження щодо ставлення закарпатців до судової системи та їх бачення реформи системи правосуддя.

89% жителів Закарпаття відзначають поширеність корупції серед суддів. Натомість повну довіру судам висловило близько 1% опитаних. Саме поширеність корупції серед суддів, на думку 67% опитаних, найбільш негативно впливає на довіру до судової влади. Тому 57% закарпатців, як і мешканців інших західних областей України, вважають проведення судової реформи одним з нагальних завдань. Такими виявилися результати дослідження, оприлюдненого Фондом «Демократичні ініціативи» ім.Ілька Кучеріва і Центром політико-правових реформ.  Дослідження показують, що лише 0,8% українців повністю довіряють суду – це найнижчий показник довіри серед державних інституцій. Корупція, вплив олігархів та політиків, ухвалення замовних рішень і кругова порука – це все, на переконання суспільства, є реаліями українського судочинства. Ситуацію може змінити лише комплексна судова реформа, невід’ємною частиною якої має стати внесення змін до Конституції з метою оновлення суддівського корпусу.

Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, головний експерт групи «Судова реформа» Реанімаційного пакету реформ нагадав, що 2 лютого ВР попередньо схвалила проект змін до Конституції щодо правосуддя. Після прийняття змін до Конституції в частині правосуддя, призначення на посаду судді здійснюватиметься лише за конкурсом, не стануть винятком і судді Конституційного Суду. «Сьогодні згідно із соціологічними дослідженнями, українці довіряють судам тільки на 5%,  у 2013 році рівень довіри складав 12%, - каже Роман Куйбіда. – А запит на судову реформу та на радикальні зміни у судовій системі дуже високий. Зміни до Конституції, які схвалені і будуть винесені на голосування спрямовані на оновлення суддівського корпусу, його зміцнення – кваліфікаційне оцінювання, переатестацію». За словами Романа Куйбіди,у випадку реорганізації судів, судді можуть піти у відставку чи взяти участь у конкурсі. Планується також, що судді можуть бути звільненими за непідтвердження походження свого майна.


Катерина Давиденко, експерт з питань місцевого самоврядування Центру політико-правових реформ зауважила, що важливим кроком реформування є децентралізація. «Ця реформа містить комплексний характер і три різні складові: передача повноважень від органів державної влади до органів місцевого самоврядування; реформа адмінтериторіального устрою (процес добровільного об’єднання територіальних громад);  реформа фінансів, бюджетна децентралізація. «Найголовнішою є реформа адміністративно-територіального устрою, - каже Катерина Давиденко. - До початку реформи в Україні налічувалось понад 10 тис. адмінодиниць (більшість – це села та селища). Практично кожне село мало свій орган влади. Чому така структура була дуже недоречною і нерентабельною? 90% всього бюджету села йде на утримання ради. Селу зажди бракувало грошей на інші важливіші потреби. Об’єднання адмінодиниць дає можливість скоротити видатки адмінбудівель. На законодавчому рівні буде введено також інститут старост. Староста займатиметься поточними справами жителів (довідки тощо)».

Щодо фінансової децентралізації, то згідно з реформуванням,  більшість фінансів повинні залишатися у місцевих бюджетах. «Наприклад, на Закарпатті Вільховецька територіальна громада мала до об’єднання бюджет 5 млн. грн., а зараз – 40 млн.грн., - каже Катерина Давиденко. – Кожна об’єднана територіальна громада стане достатньою та самостійною. Зможе отримувати субвенції і якісно ними розпоряджатися. До речі, Тячівська територіальна громада – одна з перших в Україні, яка затвердила план розвитку подалися на конкурс МФВ, увійшла в 11-ку переможців (з майже 80-ти учасників). Громада отримала близько 200 тис. грн.». Також, за словами Катерини Давиденко, у рамках децентралізації ВР проголосувала за те, щоб всі землі, які перебувають у межах країни, належали територіальним громадам.

Loading...

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання
Loading...