24 квітня на Закарпатті відзначатимуть 210-річчя від дня народження О.Духновича. Про низку заходів, які готує до дати видатного будителяЗакарпатська організація Національної спілки краєзнавців України, розказали члени товариства: Сергій Федака, Михайло Делеган, Василь Густі, Петро Ходанич та Іван Сенько.
«24 квітня область відзначатиме 210-річницю з дня народження Олександра Духновича. Хоча ювілей не надто круглий, але так повелося, що на не зовсім круглих датах відбувалися помітні зрушення у спадщині великого будителя, - розповів Сергій Федака. – Напрклад, до 120-річчя було засноване Товариство ім. О.Духновича, до 160 –річчя у Пряшеві відбулася дуже потужна наукова конференція, до 190-ччя в Ужгороді вперше після багатьох десятиліть вийшов збірник творів О.Духновича тощо». Цього року до святкувань долучається нещодавно створена Закарпатська організація Національної спілки краєзнавців України, яку очолює Михайло Делеган.
«Символічно, що до святкувань долучаються спеціалісти, які знають, що таке історична пам'ять, що таке краєзнавство. Хоча закарпатську організацію Національної спілки краєзнавців України було створено у лютому цього року (однією з останніх областей в Україні), у нас майже півсотні членів (до порівняння у провідній організації в Івано-Франківську - близько 90 членів). Це спеціалісти, які знають, де шукати історію, як її оберігати, - розповів Михайло Делеган.
Закарпатські краєзнавці ґрунтовно підготувалися до відзначення дати вдатного діяча. Зокрема С.Федака підготував та видав Календар з найбільш важливим датами у житті та творчості Духновича. «Це привід привернути увагу до відомої особистості, - каже Сергій Федака. – На Календарі у 48-ми кадрах відображено яскраві моменти з життя і творчості О.Духновича. Зокрема, місця, де минули дитячі і підліткові літа Духновича, де він навчався. Показано початок творчої біографії, бурхлива громадсько-політична діяльність, 8-денний арешт, заснув літературного товариства на Пряшівщині тощо. Робота стане у нагоді для сучасних студентів, які ніби все знаю, але конктрено про Духновича сказати не завжди можуть. Календар буде розміщено на сайті, звідки його можна зкачати».
Закарпатські письменники теж долучилися до відзначення історичної дати. За словами Сергія Федаки, нещодавно Василь Густі розширив свою поему «Зоря Біловежі» (про О.Духновича), перетворивши твір у віршовану п’єсу. Написав п’єсу і Петро Ходанич.
«Підготовчий період тривав довго, я планував поставити сучасну п’єсу, - розповідає сам автор Петро Ходанич. – Події відбуваються у 1842 рік, у переддень революції з прибуття в ужгород австрійського імператора. В основі п’єси – стосунки двох молодих людей угорки Ержіки і слуги Михайла Лучкая Івана, який з Радванки. Йдеться про конфесійні проблеми які ми мали, неможливість одруження двох людей з різних конфесій». Крім того, вже півроку в Закарпатському обласному музично-драматично театрі «лежить» п’єса про будителів «Віват імператорам!» авторства П.Ходанича.
Важливим є також поширення знань про Духновича серед освітян, - зазначили присутні. Нещодавно в Ужгороді відбулася науково-практична конференція для педагогів, де йшлося про популяризацію творчості О.Духновича. Із Спілкою художників заплановано також виставку сакрального живопису, готуються тематичні концерти за участі Спілки композиторів
Науковець Іван Сенько видав книжку «Від Лаборця до сьогодення». «Книжка мала називатися «Будителі», - уточнює сам автор. - Але у процесі видання книжки дещо змінили назву, оскільки йдеться і про інші постаті: Корятовича, Івана Ірлявського, Дмитра Вакарова т.і.. Є поняття «будителі» у вузькому розумінні, завершується 19-им століттям, зокрема, це Духнович, Павлович».
Михайло Делеган також зазначив, що закарпатська Спілка краєзнавців незабаром відновить спільно з В.Кухтою видання краєзнавчого журналу «Світ карпат»: «Ми є також співзасновниками наукового вісника Закарпатського краєзнавчого музею. Маємо добру співпрацю з журналом «Краєзнавець».