Маршрутками Україна славиться

Часто чую від знайомих поляків про те, які в нас класні маршрутки. Вони саме так їх і називають не перекладаючи, просто "marszrutka". Мовляв, це те, без чого Україна не мала б свого колориту, своєї ідентичності. Проїхатись в такому засобі транспорту можна не завжди з комфортом, утім скільки шоу і вражень! Одні бабусі чого варті… А ями на дорогах додають маршруткам всі характерні риси кращих парків атракціонів Європи. А головне, як дешево! Бо що таке для європейця 2 гривні (а це 1/4 долара), якщо мешканці міста Вроцлав щоранку віддають по 3 злоті за білет на трамвай, що дорівнює одному долару.

Варто сказати, що братська Польща далеко втекла від нас у розвитку таких галузей як громадський транспорт чи транспорт узагалі. У місті, в котрому я живу ось уже другий рік,  майже усі трамваї сучасні, із білетоматами всередині. Щоправда білет можна придбати у трамваї лише розраховуючись пластиковою картою, що на мою думку, не завжди зручно. Утім на багатьох зупинках стоять білетомати, де можна розрахуватись і готівкою. Автобуси тут теж комфортні - з низькою підлогою, спеціально розроблені для людей з особливими потребами. Постійних контролерів тут немає і можливість проїхатись «зайцем» зростає. Чесно зізнаюсь, що й сама півроку прокаталась у громадському транспорті безкоштовно. Але після того, як ледь не потрапила в руки контролерів, більше так не ризикую:)

 З часом звикаєш до комфорту, бо до доброго звикаєш швидко. Зручно, що білет,який ти купуєш на трамвай може бути дійсним впродовж півгодини чи години і якщо для того, аби доїхати в університет чи на роботу тобі потрібно здійснити пересадку, ти не змушений купувати новий білет. Зручно, що білет єдиний на усі типи транспорту – автобус чи трамвай. Теж зручно, що розклад руху транспорту можна перевірити в інтернеті.

Окрема справа – це нічні автобуси, котрих наші ужгородські таксисти не допустили би, бо вони ж  не дали б їм заробити. На наше з друзями здивування, у Вроцлаві вночі теж їздять автобуси! І ціни на білети для проїзду в них майже такі самі, що й вдень. Звичайно, курсують вони рідше, зате бідні студенти, повертаючись з вечірок, не повинні чесно зароблену стипендію витрачати на таксі. Та й узагалі, таксі тут дуже дороге, бо окрім наїждженого кілометражу платиш ще й за зайняте місце. Тобто, якщо ти один, то заплатиш, наприклад 5 злотих + по 2.50 за кожен кілометр, а якщо вас 4-ро, то за зайняті місця ви заплатите вже 20 злотих + кілометраж. А це вже 50 гривень одразу на старті!   

Студент тут – це перед усім, великі привілеї і хороші знижки. У громадському транспорті кожен студент купує білет зі знижкою у розмірі 50 відсотків. Але найчастіше молоді люди до 26 року життя купують семестральні квитки, котрі дійсні впродовж 4 або 5 місяців.

Комунальне підприємство, котре керує громадським транспортом у Вроцлаві – це група сучасних людей, яка постійно розвивається, враховує думку своїх клієнтів і навіть, має свою сторінку на фейсбуці!:) А ще, дуже часто у промоційних цілях влаштовує конкурси. Колись я навіть брала у такому участь і виграла місячний проїзний квиток на громадський транспорт. Тому переконалась на власному досвіді, що це дійсно працює.

Пам’ятаю, як на День Святого Валентина, Вроцавське підприємство громадського транспорту влаштувало оригінальну акцію: «Закохайся в MPK» (MPK – Miejskie przedsiębiorstwo komunikacyjne – з польської Міське підприємство громадського транспорту).  У деяких трамваях з’явились місця для тих, хто хоче познайомитись чи знайти свою другу половинку.Загалом, у поляків дуже важко із знайомствами. Вони, в основному, народ дуже сором’язливий і зав’язати якусь дружбу чи стосунки у громадському місці здається майже нереальним. Мені, як справжній закарпатці, котра щоранку по дорозі в маршрутці на БАМ проживала ціле життя, знайомлячись все з новими й новими людьми (бо не познайомитись із кимось, хто просто висить на тобі через відсутність місця в автобусі просто неможливо). Та що там казати! Я й із найкращою подругою познайомилась саме в нашій ужгородській маршрутці.  Вищевказана акція користувалась певним зацікавленням серед молоді. Утім, через надмірну сором’язливість поляків і їх небажання допускати чужу людину у свій світ,  великого успіху не мала.

Сподіваюсь, що й Ужгород доживеться колись до такої цілісної системи громадського транспорту. І хоча, маршрутками Україна славиться, хотілося б, аби Ужгород виділявся як єдине місто зі справжнім європейським транспортом і відповідним обслуговуванням. 

Loading...

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання