Колач з яблуками, горіхами та вівсяними пластівцями

Ержіка
Колач з яблуками, горіхами та вівсяними пластівцями

По Великодню, після кумів, сватів, цімборів Пішто став у гаражі на вагу. Ну, ту, шо мішки з мукою важить, подивився і мовчки пішов спати. На рано каже:
 – Ержі, абим на коліна падав – не давай ми їсти, бо вже важу стовдайцятьєнно кіло. До Паски то було стодисять, а так аж піде дале та буде з ня хряк...

Ну я розумію, коли ми жінки, отак важимось, але аби так Пішто переживав. І , люди добрі, не їсть тай не їсть. Вже зелений весь. Вчера мало у коморі не впав. Бо пройшов коло шпіза з шовдарьом. Кажу му:

– Піштіку, што є?

– Ніц, – мовчить.

Людоньки, пак то не робота, чоловік ходить працює, цілий динь на ногах і лиш чай п’є. Не витримала я, говорю:
 – Пішто, вадь розказуй, вадь іду до мамки, та най вона з тобов шось робить.

– Йоу, – каже Пішта, – айбо не сердися, тай не сважайся... Є у нас Мішко у роботі. Такий собі, но, чоловік, як другі. Тай раз – зачав, сигінь, повніти. То був такий, як біціглі, а то став такий як бамбуца, черевко, веселий такий. А туй раз, приходить, каже, розвожуся з жонов. Бо, каже, ож ти маєш любаску... Но аби го, аби при такій жоні, як у Мішика, тай любаску не мати. Тота його Моніка, Монці – ніц не робить лем книжки читать. Ун, сигінь, прийде, дома їсти не наварено, не попораєно, лем Монція каву п’є. «Монці, Монці, – каже Мішко, – кіко читаш, а ніц тя ся не бере...» Но... Пак вона си довиділа, што він ся поправив, та ізіла му цілий мозок. А пак утікла до мамки у Пацканьово...  А я ся напудив, што і ти на мене товстого таке будеш думати...

Гат, за таке і звізду з неба... Але, тссс... ще кажуть, аж чоловікови дати іззісти тіста з падиволосом* – та вже ся ніколи на іншу ані не подивить... Пішто про вто не знає... Лем думаю, що ся буде плювати, айбо буде лем мій... То нехай.
 (*падиволос – кульбаба (закарпатськ. діалект)

Отож, беремо жменьку горіхів та й вибираємо гарні половинки...

 

Кладемо топитися 100г масла. 

А тим часом чистимо і рубаємо намілко 1-2, залежно від розміру, яблука.

Додаємо в масло 3 столові ложки цукру і помішуємо, щоб розтопилося.

Далі, переливаємо в скляну посудину і додаємо стакан вівсяних пластівців та розмішуємо.

Потім все просто: досипати муку, розпушувач, яблука і вимісити рівномірно. Муки мож на око, так аби більш-менш густоє...

Кладемо тісто в тепшу, викладаємо файно горішки і в духовку на 35-40 хв.

–  Ержі, Ержі... таку маю дяку на штось солодкого, – заходить на кухню мій Піштіко. Заспокоївся вже та му апетит прийшов. Но та файно! Їджь Піштіко і ніц дурного не думай! Смачного.

Loading...

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання
Loading...