Маршрутка. З трьома сумками і дитиною на руках намагається вийти жінка. Сидить навпроти хлопець, років двадцяти трьох, вирішує допомогти їм вибратися. Бере малюка на руки.
Несподівано дитина звертається до нього:
- А ви чий тато?
- Поки нічий, - відповідає розгублено хлопець.
- Чому? Ви ж вже великий. Великим чоловікам не варто боятися батьківства! – зауважує хлопчик.
Не дарма кажуть, що вустами дитини звучить істина, то ж саме тому цей тиждень ми присвятимо темі сім’ї, а розпочнемо її з чогось неймовірно актуального і близького нам усім, а точніше зі стрічки, яка наповнена спробами вирішити проблеми, які не під силу багатьом із нас: Я – Сем (I Am Sam, 2001).
У ролях: Шон Пен, Мішель Пфайфер, Дакота Фанінг, Дайен Уіст.
Режисер стрічки, Джессі Нельсон, як ляльковод зі стажем, чудово знає за які «ниточки» треба потягнути, щоб викликати у глядача не просто незабутні, а й паралізуючі душу емоції.
У фільмі є все: і чудовий зворушливий сюжет, і геніальні актори (перелік акторського складу не може не спонукати до перегляду), які як за одним помахом чарівної палички наповнюють тебе емоціями «по саме горло» протягом усієї картини.
Окремим пунктом хочеться відзначити діалоги головних героїв, батька і дочки, від яких, протягом перегляду, у вас на очах не одноразово блищатимуть сльози розчулення, особливо після усвідомлення, що такого зворушливого і щирого почуття прив’язаності і відповідальності за своїх рідних у нашому житті «мізерно» (!) мало.
У стрічці є і мораль, і сенс, і трепет, і демонстрація несправедливості всього жаху життя людей, які відрізняються від нас із вами. Фільм, немов навчальний посібник із людяності, навіть у самого черствого мізантропа викличе бажання обійняти головного героя і від усього серця побажати йому удачі. У цьому фільмі є все, що потрібно для того, щоб закохатися у нього і щоб на запитання знайомих: «А що б сьогодні переглянути?», без вагань відповідати: «Я - Сем! Це стрічка, яку ти подивишся на одному подиху, навіть якщо цей подих і буде до біса «важким» від емоцій».
У вівторок пропоную Вашій увазі фільм, який я б назвала піснею про біль, котрий люди завдають самі собі: Крамер проти Крамера, (Kramervs. Kramer, 1979).
У ролях: Дастін Хофман, Меріл Стріп, Джейн Александр, Джастін Генрі, Говард Даф.
У кожного з героїв цієї стрічки своя драма і свої внутрішні переживання. Персонаж ДастінаХофмана (Тед), на перший погляд, здається зацикленим на собі «трудоголіком», якому абсолютно байдуже на сім'ю. Спочатку Тед не викликає співчуття, навіть навпаки, в усьому що відбувається глядач звинувачуєтільки його! Але поступово герой змінюється, йому вдається налагодити стосунки з сином і зрозуміти, що важливіше сім'ї нічого в житті бути не може. Тед проходить складний шлях, стикається із чималими труднощами, але вони лише загартовують його і роблять з нього Батька з великої літери!
Протягом стрічки з'ясовується, що героїня Меріл Стріп ( Джоанна) не зовсім психічно врівноважена і пішла з сім'ї не від нерозуміючого її чоловіка, а від самої себе – нереалізованої жінки, що заплуталася і «по вуха» загрузла в рутині. Відчайдушна жінка сподівається повернути душевну рівновагу за допомогою дитини…
На середу ми приберегли кіно про наших найрідніших і найдорожчих, кіно про матір: Мачуха, (Stepmom, 1998).
У ролях: Джулія Робертс, Сюзен Сарандон, Ед Харіс, Джена Мелоун, Ліам Ейке.
- А чому Ізабель носить татусеву білизну? У неї що, своєї немає?
Порошок із ящірок, товчені вуха перевертня, очі вампіра, - саме так маленький Бен вирішив убити свою мачуху. Цей геніальний фільм, безсумнівно вражає своєю реальністю, котра не відступає за межі нашого світу. Надзвичайно тонка сюжетна лінія, яка не просто «чіпляє» глядача з перших хвилин, але і змушує замислитися, а приголомшлива музика «зводить» з розуму.
Що робити, коли батько кинув тебе, твою сестру, і що ще страшніше, твою смертельно хвору матір заради молодої коханки?
А що робити матері, коли діти дивляться тобі в очі і промовляють: «Тебе не стане?»
Що робити, якщо за кілька місяців хочеться віддати оточуючим стільки тепла, скільки не віддав за все життя?
У четвер пропоную Вашій увазі стрічку, назва якої говорить сама за себе: Істинні цінності (OneTrueThing, 1998).
У ролях: Меріл Стріп, Рене Зельвегер, Вільям Херт, Том Еверет Скот, Лорен Грем.
Чомусь по-справжньому цінувати людину починаєш, коли її вже немає поруч. Це все одно, що дихати чистим повітрям. Твої легені з жадібністю поглинають його, але ти не думаєш про це, несвідомо роблячи вдих за вдихом, знову і знову. Відбери у тебе можливість дихати-ти загинеш. Втратити кохану людину-це не значить залишитися без повітря, це значить втратити можливість дихати. Саме про це стрічка «Істинні цінності».
Це один із тих рідкісних фільмів, які не можуть не зачепити душу, оголюючи її найкращі сторони. Цей фільм викликає співчуття і скорботу, те що багато людей зараз так ретельно приховують під бронею сталевого спокою і холоднокрів’я. У світі, де всі одержимі амбіціями немає місця співчуттю та участі. Можливо і Вам, як і мені, після перегляду цієї стрічки захочеться подзвонити своїй бабусі. Просто так, щоб зайвий раз почути її голос, запитати як справи. Цей фільм, один з небагатьох, який ладен викликати найщиріші почуття у глядача, а хіба не в цьому призначення мистецтва?
На п’ятницю ми приберегли не просто розважальне кіно, а одну з найкращих комедій Адама Сендлера: Великий татусь, (Big Daddy, 1999).
У ролях: Адам Сендлер, Джоі Лорен Едамс, Джон Стюарт, Коул Спроус.
З ролі «бовдура» та «паяца» Адам Сендлер не виходить навіть у драматичних стрічках. Коли на персонажа Адама (Санні) несподівано паде відповідальність виконувати обов'язки батька, він «хвацько» береться за цю справу, але виключно з метою піднятися в очах своєї дівчини та повернути її. Коли дівчина покидає його остаточно, Санні не залишається нічого іншого, як виховувати свого нового сина, у якого нещодавно померли батьки. І тут починається «фішка» всього фільму.
Санні дозволяє дитині робити все що завгодно, одягатися як він сам захоче, робити тільки те, що душа бажає. Виховуючи сина Санні не хотів допустити помилок, які допустив його батько, виховуючи його самого.
Фільм розповідає, як виховання впливає на подальшу долю людини, її місце в суспільстві, як виховання допомагає стати успішною людиною чи ні. Гумор не покидає стрічку ні на секунду!
У суботу, продовжуючи нашу тему, рекомендую Вашій увазі переглянути Кімнату Марвіна, (Marvin's Room, 1996).
У ролях: Меріл Стріп, Дайан Кітон, Леонардо ДіКапріо, Роберт Де Ніро.
Картина «тримається» на чудовій акторській грі, про яку навіть немає сенсу говорити. Актори буквально проживають життя своїх героїв і до фільму, як до підручника життя, хочеться повертатися знову і знову. Метаморфози, які відчувають головні герої, стаючи добрішими і м'якшими, відбуваються і з глядачем, привносячи з фільму певні уроки життя.
У центрі сюжету стрічки одна сім'я, а точніше - її «осколки». Дві вже дорослі сестри уособлюють собою повні протилежності - і в характері, і в зовнішності, і і ставленні до життя.
Героїня Дайан Кітон–тендітна, спокійна жінка, головним пріоритетом для якої є турбота про батьків - нічого крім цього вона дозволити собі не може. Друга ж сестра, яку грає Меріл Стріп - пішла з дому ще в юні роки, обравши між родиною і чоловіком - чоловіка. Батько сестер паралізований, він вже багато років повільно вмирає, а в героїні Кітон виявляється лейкемія - саме це і змушує сестер зустрітися через стільки років.
Фільм «Кімната Марвіна» закликає глядачів цінувати і берегти своїх рідних та завжди прагнути знаходити взаєморозуміння, що б не стало занадто пізно.
Пропоную завершити наш тиждень легкою романтичною комедією у головній ролі з Кейт Хадсон: Модна матуся (Raising Helen, 2004).
У ролях: Кейт Хадсон, Джон Корбет, Хайден Панетьєрі, Спенсер Бреслін, Ебігейл Бреслін.
Життя може бути солодким, а може бути і гірким. Головна героїня Хелен живе «у своєму світі». Її оточує світ моди, бізнесу, еталонів і абсолютної незалежності і вона абсолютно не соромиться своїх бажань у цих пластикових джунглях.
Їй здається, що так можна прожити ціле життя, у ритмі «робота - розваги». Але чи можливо жити так, якщо в тебе раптом з'являється троє дітей?
Дивіться, щоб зрозуміти, яким ж саме чином режисер стрічки, Гері Маршал, спонукає нас до відповідальності за тих, кого ми приручили і до сміливості жити не тільки заради себе.
Сподіваюся, підбіркастрічок про найголовніше в нашому житті зуміла зігріти Ваш останній тиждень зими, а Ви, Великі чоловіки, не бійтеся батьківства, не дарма ж кажуть, що іноді не мати сім'ю ще важче, аніж її мати.