Інтернет-ЗМІ Закарпаття: ситуація покращується

Інтернет-ЗМІ Закарпаття: ситуація покращується

У час, коли штати редакцій газет Закарпаття худнуть, редакції електронних видань набирають все більше ознак життя.

Що стосується Інтернет-сайтів, то в останні роки на Закарпатті їх кількість зростає. Однак це поки що не говорить про їх якість. Насамперед впадає в око надзвичайно багата кількість сайтів-"ембріонів" – технічно-оформлені проекти, які наразі не розкручені, а працюють, так би мовити, у технічному режимі – наповнюються дайджест-інформацією. Ці проекти чекають часу виборів – тоді, скоріш за все, ці веб-ресурси знайдуть редактора, наймуть журналістів, які продукуватимуть такий-сякий, але власний контент.

Закарпатська інтернет-журналістика у своєму теперішньому вигляді бере старт приблизно з часів Помаранчевої революції – 2004 року. Тоді власне закарпатські сайти можна було перерахувати на пальцях однієї руки. Зараз на Закарпатті є щонайменше 10-15 веб-ресурсів, які станом на сьогодні реалізувалися як повноцінні електронні газети: у них своя аудиторія, свої власні журналісти, свої власні авторські проекти, свої власні достовірні джерела ексклюзивної інформації.

І якщо ще кілька років тому штат Інтернет-редакції нараховував 1-2 "універсальних" працівників, то нині, як уже згадано, в "електронних редакціях" більшає людей, які працюють власне журналістами – збирають інформацію в полі, а не виглядають її у пошукових системах.

Це віддзеркалюється на практиці: якщо кілька років тому ви дивилися стрічку новин 3-4 закарпатських сайтів, то їх контент був практично однаковий. Різниця хіба що в часі появи новини і майстерності її подачі після редакторської обробки.

Зараз, порівнюючи стрічки новин закарпатських веб-ресурсів, все більшає ексклюзивних новин власного виробництва.

Із однакового на сайтах – хіба що повідомлення від прес-служб чи розсилки новин від різних організацій. Це – природно і нічого шкідливого тут нема.

Оскільки закарпатський споживач інформації все частіше заглядає у світову мережу, то зараз на порядку денному – легалізація сайтів власне як ЗМІ де-юре, а не де-факто. Наразі це питання часу. На щастя, в Закарпатській області досить мало випадків, коли журналіст Інтернет-ЗМІ зазнавав якоїсь дискримінації у порівнянні з колегою із "офіційно зареєстрованого" видання. Виняток хіба що – робота на виборчих дільницях, але це окрема тема.

Є, на жаль, в закарпатському Інтернет-просторі і кілька сайтів-"паразитів" – тут, як правило, зливається брудна інформація, почасти – абсолютно не підтверджена і така, що не відповідає дійсності. Власники цих сайтів просто розраховують, що так до них важче дістатися – це щодо відповідальності за відверто брехливу інформацію, яка на них регулярно розповсюджується. Хоча, як відомо, в Україні є можливості притягнути до відповідальності за брехню, навіть якщо вона опублікована на незареєстрованому веб-сайті.

На жаль, ринок реклами на закарпатських Інтернет-ресурсах сьогодні ще слабкий. Втім, при умілому підході, тут є простір, де розвиватися. Тож все залежатиме від проявленого менеджменту.

2015 рік стане тестом для закарпатських Інтернет-ресурсів. Як уже згадано, деякі електронні ЗМІ, зрештою – як і друковані, створені суто під вибори. Тож коли передвиборчі баталії закінчаться, перестануть існувати, або ж підуть у довгу сплячку, й деякі веб-сайти.

Ну а ті, що залишиться, зможуть повноцінно претендувати на роль ЗМІ, які варті уваги закарпатського споживача інформації.

Ярослав Гулан, регіональний представник 

Інституту масової інформації 

в Закарпатській області

Loading...

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання