Економічний досвід вказує, що місце України між Росією і Європою

Економічний досвід вказує, що місце України між Росією і Європою

З того часу, як Україна отримала незалежність, і протягом усіх 23 років політична влада держави дотримувалася так званої багатовекторності в зовнішній політиці. Іншими словами ми не увійшли до СНД, але мали особливий статус, ми прагнули вступу в НАТО та ЄС, але фактично нічого не робили, для реалізації цих намірів (активна діяльність з підготовки документів для підписання Угоди про асоціацію велася лиш в 2013 році під кураторським наглядом С. Арбузова) . Це було вигідно, бо Кравчук, Кучма і Янукович вміло використовували багатовекторність для отримання кредитів, преференцій та вирішення поточних проблем. Виняток – Ющенко, який спочатку був про європейським і швидко посварився через це з путінською Росією, але згодом сумнівне «РОСУКРЕНЕРГО» Фірташа-Газпрома якось «помирило» країни.

Майдан-2014 – поворотний пункт в багатовекторності України. Путін зрозумів, що будь-який президент, якого оберуть українці буде жорстко проєвропейським, навіть Порошенко з мільярдними доходами «Рошена» в Росії. Зрештою, у Путіна здали нерви і маємо війну.

Отже, як живе країна в умовах одновекторної (проєвропейської) політики?

Ми втратили території, а саме Крим і наразі не контролюємо частину Донецької і Луганської областей. Втратили поставки газу з Росії, втратили ринки збуту для українських товарів в Росії. Що залишається робити Яценюку? Брати - західні кредити і закручувати гайки. Статистика показує, що за півроку гривня знецінилася в півтора рази, інфляція скочила на 11 %. В 1,5 рази також зросли тарифи на газ, воду та електроенергію. Як наслідок різко скоротилися доходи населення, іншими словами, ми збідніли за півроку. За прогнозами МВФ, економіка країни погіршиться на 6,5 %, а таке падіння у нас було лиш в кризовому 2008 році.

Звичайно, не зовсім коректно порівнювати теперішній стан країни з попередніми роками, але, будемо відвертими, не можна всі негаразди списати на війну, хоча б тому, що бойові дії ведуться лиш на, порівняно невеликій території. Разом з тим, війна – реакція колишнього економічного партнера України на дії влади, вона свого роду «економічно-військові санкції» Росії у відповідь на нашу одновекторність.

Отже в попередні 2 роки економічний блок Уряду на чолі з Арбузовим не підвищував ціни на газ, та комунальні послуги, натомість проводив індексацію пенсій та зарплат. Звичайно, Росія вже тоді вдавалася до санкцій і заборон українських товарів, зокрема молочних продуктів та цукерок «Рошен», але, попри підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС, уряд все ж вів консультації з Росією щодо гармонізації деяких положень документа і це було в дусі багатовекторності. Як наслідок і ЄС був задоволений і Путін йшов на поступки. Хоча, в 2013 році економіка України показала нульовий результат зростання, але більше половини всього об’єму нашої торгівлі припадало на Росію та країни ЄС.

Не претендую на істину в останній інстанції, але ризикну зробити висновок, що благополуччя України лежить саме в площині багатовекторності, а  найкраще це розумів суперечливий президент Леонід Кучма. Недарма ж саме йому Порошенко довірив вести переговори з сепаратистами і росіянами. Є над чим задуматися…

 

Микола Мельник

Loading...

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання
Loading...