36. Саме стільки людей вирішує долю зеленої зони під вашими вікнами або суму, яку ви сплатите за землю. Вони ж відповідають за духовний і спортивний розвиток вашої дитини, ну, і за негарні вивіски у центрі Ужгорода. Взагалі досить велика відповідальність падає на цю купку людей. А за неї ще й не платять! Але місцеві підприємці, лікарі, викладачі та навіть директори великих підприємств рвуться до мерії всіма можливими засобами і шляхами.
Отож, Zaholovok.com.ua вирішив подивитися на те, як і чим жили депутати Ужгородської міськради в 2015-му році, а точніше, що вони офіційно задекларували. На жаль, із попередніх років не вдалося отримати багато декларацій, але навіть минулий рік дозволяє побачити певну картину. І помітити деякі невідповідності.
Перш за все, хотілося б відмітити, що, у цілому, депутати заповнювали декларації правильно, але часом не зазначали всі деталі автомобілів, або не вміли підсумувати доходи за рік.
По-друге, на відміну від аналізу закарпатських мерів, цей показав, що багато депутатів не дуже багаті люди, або вдало це приховують. Або й не дуже вдало.
Ну і врешті, слід посварити двох депутатів, які побоялися надати свої декларації для аналізу. Це Губкович Василь Михайлович та Любар Віктор Михайлович. Редакція із задоволенням прийме їх інформацію і додасть до аналізу.
Таким чином ми аналізували 34 декларації зі 36-и. Автор також планував включити у дослідження декларацію мера Ужгорода Богдана Андріїва, як керівника цього зібрання людей, але відмовився від подібної ідеї через величезний розрив доходів. Тим більше, що декларації мера вже вивчали інші ужгородські ЗМІ. Тому з цієї ідеї залишимо лише одну картинку. Вона не надто детальна, оскільки покликана лише для однієї цілі: показати, наскільки доходи мера і його родини перегнали доходи депутатів Ужгородської міськради.
Соціальний портрет
Традиційно розпочнемо із загального огляду наших депутатів та їхніх авто, а вже згодом перейдемо до фінансової частини.
Гендер
Перш за все, гендерне питання. Введенні у новому виборчому законодавстві квоти для жінок часто не були дотримані, а якщо і так, то не надто добре спрацювали. Це пов’язано вже з механікою закону, принципом проходження до ради. Так само, як один район може мати трьох депутатів, а інший — жодного, були нівельовані і квоти для жінок. Адже проходив до ради той, хто набрав більше голосів у своїй партії, а не по району. А виборці у нас за жінок нехай і голосують, але навіть на рівні ВРУ жіноцтва все ще замало. Окрім того останні дослідження українських маркетингових компаній показали, що на Західній Україні люди схильні бажати повернути жінку до її “традиційної” ролі (більше половини опитаних).
Тому сподіватися на дуже гарні показники у цьому сенсі можемо хіба на майбутнє.
Отож, в Ужгородській міськраді наразі є лише троє жінок, що складає трохи більше 8% складу ради.
Окремо варто відмітити Андріану Сушко, депутатку від партії “Батьківщина”, яка є секретарем ради. Складно точно визначити , наскільки велике це досягнення, враховуючи панівну більшість міського голови Богдана Андріїва на сесіях, “ручний” виконком і домовленості, через які зазвичай вирішують у мерії питання посад.
Вік
Середній вік ужгородського депутата у цьому складі — 30-40 років, а загалом числа коливаються у межах 24-55 років. Старших людей, як, наприклад, у Закарпатській облраді тут куди менше.
Отож, наймолодшому ужгородському депутатові - Миколі Сюську цьогоріч виповниться 25 років, а найстаршому — Золтану Куліну — вже “стукнуло” 55.
Зайнятість і освіта
Що стосується освіти наших депутатів, то майже у всіх вона вища, за виключенням двох обранців. Дехто навіть по дві вищі має. Але це не особливо вражає у світлі того, як зараз, а тим більше раніше, можна було купити дипломи. Та і сама суть вищої освіти, якщо вже вона стаціонарна і чесна, зводиться часто до банального переписування і компіляції чужих робіт.... Втім, серед депутатів є двоє викладачів УжНУ: доцент Василь Гомонай та професор Володимир Химинець.
Тому куди цікавіше говорити про роботу наших депутатів. Хоча варіацій тут і небагато, зате картина досить показова. Частина обранців у своїх деклараціях скромно написала “депутат Ужгородської міськради” (нагадаємо, за цю роботу депутатам не платять). Втім, їх декларації, а також інформація, яку вони подавали до ЦВК іще минулої осені, кажуть протилежне.
Безробітними у 2015 році себе відкрито назвали лише троє депутатів: Євген Прозор, Андрій Риба та Віктор Щадей. Серед “депутатів”, аналізуючи декларації, віднайшлося іще четверо тимчасово непрацюючих. Мирслав Горват про зайнятість чи роботу не повідомив, однак доходи у нього наявні. Імовірно, пов’язані вони з роботою на ТРК “Тиса”, де чоловік веде тематику, присвячену ромським проблемам. Також певні зміни відбувалися у кар’єрі Івана Волошина, який після виборів втратив посаду першого заступника міського голови через закінчення строку повноважень. Нещодавно ж чоловік повідомляв, що став заступником директора підприємства “Бізнесцентр Корона”.
Решта “депутатів” виявилися підприємцями різного масштабу. За допомогою декларацій таких ми виявили цілих чотири штуки. Втім, це не всі бізнесмени мерії. Так, Сергій Фрінт очолює ТОВ “Байконур”, Сергій Варцаба - голова правління ПРАТ "Видавництво "Закарпаття", Михайло Чурило — серйозний акціонер (читай багатий). Василь Губкович - директор ТОВ "Ідея М.І.К.", а Віктор Любар — фізособа-підприємець (за даними ЦВК, станом на осінь 2015). Володимир Білонка працює у школі, а у вільний час також підробляє як підприємець. Подібно до нього й Іван Росада є водночас інженером по техніці безпеки ДВНЗ “УжНУ” та бізнесменом. Анатолій Ковальський, вічний директор КП ЖРЕР №5, іще восени писав, що є також директором ПП "УжБудСервіс". Юрій Станко - головний спеціаліст відділу муніципальної поліції і правопорядку водночас і Генеральний директор ТзОВ "Екоресурс Плюс". Сергій Шанта заробляв на життя і посадою начальника юрвідділу ТОВ“ТД “Юнітком” і підприємництвом (перед вибором зазначав себе директором ТзОВ "Солярiс – Енерджi"). Що цікаво раніше це ж підприємство очолював інший БЮТівець — Андрій Шекета.
Є серед депутатів ще двоє викладачів УжНУ, двоє лікарів, у тому числі і заступник головного лікаря Закарпатської обласної клінічної лікарні (Ломага Юрій), декілька юристів, троє очільників комунальних підприємств, начальник державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області (Козак Василь) та навіть художній керівник Народного художнього колективу "Студія сучасного танцю "Бліц" (Олена Камінська).
Отож загалом до бізнесу те чи інше відношення мають 15 депутатів, тобто трохи менше половини загального кладу ради. Окрім того є і близькі родичі депутатів, які займаються бізнесом. Водночас шестеро (майже 17%) працюють тим чи іншим чином на мерію. Обидва фактори можуть мати вплив на рішення сесій міськради та голосування самих депутатів.
Так, працівники мерії залежні від керівництва ради, а тому вразливі до шантажу чи погроз на фоні їх посад. Що ж до підприємців, то в Україні, на жаль, прийнято пробиватися до керівних органів, аби створювати сприятливі мови для збільшення розмірів свого багатства. Саме тому їх рішення можуть бути заангажованими або корисливими.
Родина та місце проживання
Більшість депутатів живе в Ужгороді, за виключенням декількох. Так, Олександр Борисенко оселився на Ужгородщині, Димтро Пацкан - на Хустищині, Василь Козак - на Перечинщині та Сюсько Микола - на Іршавщині. Йдеться у деклараціях, звісно, про офіційну прописку, тоді як частина цих депутатів або їх родина мають нерухомість ближче до Ужгорода або ж орендують житло.
Мало хто з депутатів живе сам. Таких, згідно наданих декларацій є лише п’ятеро. Ще 5 обранціv живуть зі своїми батьками, чи братами і сестрами. 25 депутатів мають від одного до трьох дітей. І, врешті, Василь Губкович є рекордсменом: у нього дітей четверо.
На чому їздять ужгородські депутати?
Не менш популярна тема для подібних досліджень — це автівки депутатів. Адже досить часто саме авто показує рівень доходів тієї чи іншої людини. Не можна, втім, забувати про звичку українців до “понтів”, авто на іноземних номерах тощо. Але будь-яка статистика недосконала, тож і наша лише показує загальну картину.
Перш за все, варто відмітити, що 18 депутатів, тобто понад 52% проаналізованих, не мають власного авто. Їх родичі при цьому авто мають лише у 5 випадках, тоді як у 10-и члени сім’ї також обходяться без чотирьохколісного транспорту. Також у трьох випадках депутати живуть самі.
Найбільше машин має безробітний і бездохідний Валерій Бабидорич. Це Mercedes-Benz Vito 110 CDI, Mercedes-Benz Sprinter 313 CPI та Peugeot Boxer (у декларації не уточнено, пасажирські вони чи вантажні). Машини радше для бізнесування, а не для їзди. Втім, вони могли залишитися у чоловіка з попередніх років.
По дві машини мають Сергій Шанта, Юрій Мандич, Віктор Щадей, Якубик Іван та Анатолій Ковальський. Останній, до слова, придбав обидві автівки минулого року. За IVECO Eurocargo 150E18, імовірно, нову він віддав 385 тисяч гривень. А от Mercedes-Benz S500 4 matic дістався депутату практично що даром — за 143 тисячі гривень, тоді як подібні вживані машини на українських сайтах коштують більше мільйона гривень.
Mercedes-Benz S500 4 matic
Другу машину купив собі минулого року і безробітний Віктор Щадей. До Chevrolet Aveo 2007 року він додав іще Peugeot 307, за який віддав 92 тисячі (наразі актуальна мінімальна ціна на таке авто — від 137 тисяч).
Решта депутатів має по одне авто, зате яке! Найдорожчі машини у 2015 році тримали Іван Волошин - Mercedes-Benz S500 4 matic (середня ціна вживаного — 1,3 мільйона гривень), згаданий вище Анатолій Ковальський (майже аналогічне авто) та Богуславський Роман - Volkswagen Passat 1,8T 2011 року (середня ціна вживаного — 491 287,5 гривні).
Найдешевше авто за 60 617,5 гривень було у Юрія Мандича. Це ВАЗ 2000 року. Конкретну модель чоловік не зазначив, однак діапазони цін на них приблизно однакові. Не слід, втім, забувати, що у користуванні депутата є ще BMW 530 вартістю понад 200 тисяч гривень.
ВАЗ 2000 року
Серед родичів депутатів без автівок виявилося 15 випадків. По дві машини було у родин Івана Волошина, Романа Богуславського та Івана Якубика.
Що цікаво і сам І. Волошин, і його громадянська дружина (Тамара Готра) змінили авто, тож у 2015 році вони мали геть інші машини, ніж у 2014. Але не менш дешеві. Так, депутат змінив Mercedes-Benz S 320 та Mercedes-Benz E 250 CGI на один Мерседес S-класу, але подорожче. Його дружина замінила Mini Cooper Countryman на Citroen C4 Cactus. Також їй належить половина згаданого вище Mercedes Benz S500 4 matic. На жаль, ціни на нові авто у декларації депутат не вказав.
Загалом же родичі депутатів виявилися не менш ласими на гарні машини. Так дружина Олександра Борисенка їздить на Toyota Land Cruiser, вартістю більше мільйона гривень. Також власником чи то співвласником найдорожчих авто нашого рейтингу є згадана вище Тамара Готра — 1 311 750 та 415 тисяч гривень. Mitsubishi ASX 2013 року водить дружина Сергія Варцаби (середня ціна вживаного авто — 446 737,5 гривень).
А от найдешевше авто у родини Андріани Сушко, секретаря Ужгородської міськради. Це старенький ВАЗ 21063 1990 року, який зараз можна придбати десь за 50 тисяч гривень.
Варто зауважити, що найпопулярнішою торговою маркою серед ужгородських депутатів виявився німецький Mercedes-Benz. Друге місце за популярністю посів — російський ВАЗ, який всього лише на одну позицію відстав від конкурента. Бронзу в популярності здобула марка “Mitsubishi”.
Для аналізу автівок також використаємо випробуваний раніше метод: скільки років звичайному закарпатцю потрібно відкладати гроші на покупку того чи іншого авто. За основу доходу беремо дані держкомстату про наявний дохід у розрахунку на одного закарпатця у 2015 році - 21 446,7 гривні.
Як і з мерами, картина виходить досить сумна, хоча і не настільки плачевна.
Як бачимо, найдовше доведеться збирати гроші на Mercedes-Benz S500 4 matic Волошина — понад 61 рік. Трохи більше 59 років доведеться збирати на такий же Mercedes-Benz, але з іншим літражем Анатолія Ковальського. А от, щоб стати щасливим власником Toyota Land Cruiser, як у дружини О.Борисенка, середньостатистичному закарпатцеві потрібно лише 50 років.
Висновок
На цьому із узагальненим портретом депутата покінчимо. Це, отже, людина досить молода, яка активно займається бізнесом або кар’єрою, має родину і дітей, вищу освіту. Загалом виглядає так що ці люди у розквіті сил мали б старатися на благо міста і на благо своїх дітей, їх майбутнього. А на практиці, як вже виходить.
Що ж до авто, то тут картина десь відображає і ужгородські реалії: хтось зовсім нічого не має, хтось їздить на середнячках, а дехто полюбляє люксові авто.
Про фінансові і земельні справи ужгородських депутатів читайте у другій половині нашого дослідження.
Ярина Денисюк, спеціально для Zaholovok.com.ua