30 квітня в УжНУ відбулася прес-конференція Сергія Квіта, Міністра освіти і науки України, який прибув на Закарпаття з робочим візитом. Міністр поінформував про особливості імплементації Закону України «Про вищу освіту» та відповів на запитання журналістів і викладачів УжНУ.
Зокрема, цього тижня МОН прийняло новий перелік галузей і спеціальностей. «Просували це питання півроку, було дуже непросто, – каже Сергій Квіт. – Ми суттєво скоротили та укрупнили галузі і спеціальності. Можливо, хтось не може знайти свою спеціальність. Але це не означає, що закриються окремі кафедри. Тепер, згідно з новим законом, власне університет формує освітні програми, отримує ліцензію на спеціальність, міністерство лише акредитує спеціалізацію. Кожен університет може формувати той перелік спеціалізацій, в яких є сенс на ринку праці. Мова йде про розширення прав кожного університету: кожен має показати свою унікальність, тому ніяких трагедій в самому зменшенні переліку немає».
Ще одна вимога закону – зменшення навантаження викладачів до 600 годин з 900, які були раніше. За словами міністра, саме зменшення переліку спеціальностей сприятиме переходу на зменшене навантаження. «У західних університетах самих курсів і предметів утричі менше, ніж у нас. Радянська система враховувала аудиторне навантаження, викладачем вважався той, хто говорить. У західних вишах якість вишу визначається за результатами наукових досліджень, які вимірюються публікаціями. Викладач повинен займатися наукою, брати участь в конференціях і публікуватися. 25% предметів для студентів мають бути на вибір», – прокоментував Міністр.
За його словами, змінюється сам уклад університетського життя, дещо інакше буде організовуватися навчальний процес. Зокрема, відтепер рішенням Вченої ради можна визнати диплом PhD іноземного науковця, тобто, наприклад, випускника, який захистився в інших країнах, виш може працевлаштувати у себе.
Міністр також повідомив, що до кінця цього року 118 вишів та філій вищих навчальних закладів позбудуться ліцензій. «Це ті, які не дають якісної освіти, – пояснив Сергій Квіт, – Хочемо відсікти тих, хто увів в оману і не може забезпечити якісної освіти. Так чи інакше, більше прав і можливостей буде перекладатися на університети».
Оскільки уряд повинен на всьому економити, МОН закликає активно шукати та брати участь у грантових європейських програмах. Значним успіхом міністр вважає підписання Угоди між Україною і ЄС про участь у Рамковій програмі ЄС з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020». «Участь у програмі – це доступ до 80 млрд. євро. Ми маємо цим користуватися. Але необхідними є знання англійської мови, контакти із західними університетами, досвід написання грантів, – зауважив С. Квіт. – Ми повинні здобувати європейські кошти; оскільки угода підписана, таких кошів буде все більше».
Нараз МОН працює над Законом України «Про професійну освіту»: йдеться про училища, ліцеї та технікуми. «Ця мережа в Україні складає понад 1300-1400 закладів, вона створювалася у радянський час для заводів та фабрик. Тому не відповідає сучасним реаліям. Частина коледжів увійшло в структуру вишів і займаються ранньою спеціалізацією. І якщо раніше можна було вчитися у колежі і «перескочити» ЗНО, то цей рік – останній, – каже міністр. – Хочемо взяти, умовно кажучи, голландський досвід (адже найкраща професійна освіта у Німеччині та Нідерландах) і запровадити новий тип закладу – багатопрофільний регіональний центр професійної освіти. На обласному рівні будемо створювати ради тих, кому потрібні випускники. Ви повинні самі приймати рішення, кого треба готувати».
Що стосується шкільної освіти, то цього року буде відновлену одну з важливих державних програм (всі державні освітні програми скорочено) – «Шкільний автобус». А влітку МОН ініціює проведення загальноукраїнської Літної мовної школи. «Ми збираємо банк даних волонтерів, які б могли б поїхати до себе в село і провести там літню школу. Посилаємо свої фахівців з Могилянки. Маємо запровадити моду на вивчення іноземних мов», – додав Сергій Квіт.
За кілька місяців розпочинається вступна кампанія, цього року, нагадав С. Квіт, вона буде відбуватися дещо інакше. «Абітурієнти будуть визначатися у своїх пріоритетах. Можна подаватися на 3 спеціальності у 5 різних університетів. Дані будуть вноситися у єдину базу. Дитина повинна тільки у той виш подати документи, який вона визначила серед 5 інших. Інакше, це означає відмову вступити на державне замовлення. Для університетів такий підхід корисний, бо виші часто тероризують батьки, оскільки в останній момент документи забираються і переносяться».
Пояснив міністр і ситуацію з виготовленням дипломів, вартість яких обмежена 34 грн. за одиницю. «Пластикові дипломи – це чисте шахрайство, зокрема, коли кажуть, що вони більш захищені. У нас час захищеність диплому – це серія і номер. Пластикових нема ніде у світі, це спосіб заробляння грошей. Тому виготовляти дипломи виші повинні на папері, обираючи власний дизайн», – зазначив Сергій Квіт.
Наступний крок міністерства – не просто змінити філософію фінансування, а спрямувати виші у бік повної фінансової незалежності. «Кожний навчальний заклад має бути повністю фінансово незалежний, незважаючи, чи це гроші державі чи людей. Один із головних постулатів нашого закону – університетська автономія. Ми зараз проводимо через уряд порядок, в який спосіб можна реалізувати норму Закону «Про вищу освіту» про те, що університети можуть відкривати власні рахунки та використовувати кошти. Адже казначейство, яке є сталінським утворенням, не дає користуватися цими грошима».
Над концепцію університетської автономії в Україні почали працювати ще у 2005 році. «Це цікавий, важливий проект, який має три умови: правильні люди, традиції, довіра. Кожен університет має бути брендом», – резюмував міністр.