Євротенденції
Словацькі умільці навчили українців гріти воду сонячною енергією
Досвід сіл ЄС допоміг Україні відкрити першу майстерню з виготовлення сонячних колекторів
Виконуючи Угоду про Асоціацію з ЄС, Україна прийняла низку базових законів щодо енергоефективності та зокрема енергомодернізації будівель у житловому секторі. Разом з тим, не чекаючи втілення законодавчих змін, мешканці Закарпаття узялися самотужки втілювати те, що прописано у міжнародних домовленостях – також за допомогою ЄС. Так, у ході проекту за підтримки партнерів з Євросоюзу у с. Часлівці поблизу Ужгорода було відкрито майстерню з виготовлення сонячних колекторів - першу в Україні такого типу, де досвід поширюють безкоштовно для усіх охочих.
У ході прес-туру Ужгородського прес-клубу журналісти з різних регіонів України побували у словацькому селі Турна над Бодов, мешканці якого виготовлюють сонячні колектори власноруч, з міді та інших матеріалів. А у результаті безкоштовно, лише від енергії сонця, нагрівають воду для потреб своїх дворогосподарств.
Цей досвід вони й передали українцям у ході реалізації спільного проекту Асоціації студентів-економістів Закарпаття, Часлівецької сільської ради та Агентства підтримки регіонального розвитку Кошице (Словаччина).
Для жителів це вагомий привід економити газ та електрику, для Часлівців – чергове залучення європейських коштів, а для сусідніх населених пунктів – приклад та можливість запозичити досвід для економії коштів. Навчити виготовляти з підручних матеріалів альтернативні джерела енергії обіцяють всіх охочих.
Цей досвід вони й передали українцям у ході реалізації спільного проекту Асоціації студентів-економістів Закарпаття, Часлівецької сільської ради та Агентства підтримки регіонального розвитку Кошице (Словаччина).
Для жителів це вагомий привід економити газ та електрику, для Часлівців – чергове залучення європейських коштів, а для сусідніх населених пунктів – приклад та можливість запозичити досвід для економії коштів. Навчити виготовляти з підручних матеріалів альтернативні джерела енергії обіцяють всіх охочих.
Ладислав Барток, керівник сільської майстерні сонячних колекторів у с. Турна над Бодов (Кошицький край, Словаччина) розповів: «З 1990 до 2002 роки я був старостою села. Знаєте, людина звикла до роботи для громади і з того часу я вже постійно займався громадською роботою. У нас є спільнота, головною метою якої є розвиток нашого села. Ми починали з дітей – організовували літні табори, де вчили народних ремесел та ручної роботи – сумки з шкіри, плетені вироби з лози, ткацтво, деревообробка тощо. Працюючи з дітьми, ми зрозуміли, що їм бракує роботи саме руками. Тим більше, що ремесла добре розвивають дрібну моторику рук.
Також ми працювали з дорослими – у формі дискусій, розмов, організовували спільні перегляди фільмів. Для ромської громади це було дуже важливо».
Останні 5-6 років згадана спільнота – кілька сільських активістів - присвятили себе енергетиці. Починали з того, що довкола села просто закінчилася вербова лоза і довелося висаджувати верби для виробів, адже лозоплетіння дуже поширене серед місцевих ромів. Так звану «енергетичну вербу» культивують і в Україні. Словаки активно долучилися до виробництва брикетів для опалення, а також пішли далі у питанні енергетики та вирішили використовувати сонячну енергетику.
«Разом з українцями ми реалізовували міжнародний проект, під час якого ділилися досвідом з виготовлення брикетів для опалення. Крім того, частиною проекту було й виготовлення колекторів для підігріву води. Основною ідею було те, що не тільки багаті люди можуть користуватися сонячною енергією безкоштовно. Нашим основним завдання було сконструювати сонячний колектор, який мав би ті самі параметри, що й магазинні пристрої, але був набагато дешевшим», - каже Л. Барток.
Також ми працювали з дорослими – у формі дискусій, розмов, організовували спільні перегляди фільмів. Для ромської громади це було дуже важливо».
Останні 5-6 років згадана спільнота – кілька сільських активістів - присвятили себе енергетиці. Починали з того, що довкола села просто закінчилася вербова лоза і довелося висаджувати верби для виробів, адже лозоплетіння дуже поширене серед місцевих ромів. Так звану «енергетичну вербу» культивують і в Україні. Словаки активно долучилися до виробництва брикетів для опалення, а також пішли далі у питанні енергетики та вирішили використовувати сонячну енергетику.
«Разом з українцями ми реалізовували міжнародний проект, під час якого ділилися досвідом з виготовлення брикетів для опалення. Крім того, частиною проекту було й виготовлення колекторів для підігріву води. Основною ідею було те, що не тільки багаті люди можуть користуватися сонячною енергією безкоштовно. Нашим основним завдання було сконструювати сонячний колектор, який мав би ті самі параметри, що й магазинні пристрої, але був набагато дешевшим», - каже Л. Барток.
За словами Л. Бартока, людям, як правило, важко повірити, що завдяки цій фактично саморобній панелі з крану потече тепла вода: «Я сам був вражений, коли все вдалося. Ми не виготовляємо ці пристрої на продаж, а просто показуємо технологію усім, хто хоче їх виготовити, як це зробити. Про заробіток не йдеться, будемо раді, якщо не втратимо, адже матеріали для навчання купуємо самі».
Разом з тим словацькі умільці дещо розчаровані низькою зацікавленістю селян. «Я сподівався, що інтерес буде набагато вищим. До нас приїздили на навчання люди з м. Міхайловці, тут усім цікаво, а от по поверненню додому не всі мають натхнення на втілення побаченого», - каже Ладислав Барток.
Він пояснив, що для виготовлення сонячного колектору власноруч треба спочатку здійснити розрахунки, зокрема, скільки теплої води потребує сім'я, відповідно – скільки матеріалів необхідно придбати. Все – у звичайних магазинах будматеріалів, найголовніше – мідні трубки для прилад для їх згинання, деревина, теплоізоляційна вата, бляха.
В словацьких маркетах один набір для обігріву води за допомогою сонячної енергії коштує близько 3 тисячі євро. А те, що виробляють умільці, обходиться у 150 євро.
Л. Барток навів приклад минулої зими. Так, при температурі +10 у колекторі було 90 градусів. А коли влітку на вулиці було 30 градусів, то температура в колекторі, за сонячної погоди, підскакувала до 150. Взимку колектор також підігріває воду, але не в тих об'ємах, що влітку. Щоправда, у морозну пору слід подбати про додаткові технічні деталі – два кола обігу, щоб не замерзла вода.
Європейці за середньостатистичний будинок сплачують близько 20 євро на місяць за підігрів води електрикою. Натомість завдяки такому колектору з весни до осені тепла вода буде безкоштовно (не рахуючи мінімальну вартість за доставку теплої води від колектору до крану в будинку).
У Часлівцях за слвоацьким прикладом мешканці можуть самі сконструювати сонячний колектор, прийшовши до майстерні та отримавши консультацію спеціалістів. Вже зроблено майже 20 таких колекторів, які встановлять на адмінустановах та освітніх закладах. Детальніше про незвичайну ініціативу розказала Леся Носенко, координатор проекту "САНРАЙЗ - Стале використання природних ресурсів малими підприємствами": «Мета проекту – активізувати людей, широку громадськість, бізнес на використання та впровадження альтернативної енергії. Наш проект тривав три роки і на його завершення ми відкрили майстерню з виготовлення сонячних колекторів у с. Часлівці. До її запуску ми реконструювали клуб, закупили необхідне обладнання та проводили і проводимо практичні тренінги з виготовлення сонячних колекторів. Запрошуємо учасників познайомитися і спробувати виготовляти власноруч сонячні колектори».
Разом з тим словацькі умільці дещо розчаровані низькою зацікавленістю селян. «Я сподівався, що інтерес буде набагато вищим. До нас приїздили на навчання люди з м. Міхайловці, тут усім цікаво, а от по поверненню додому не всі мають натхнення на втілення побаченого», - каже Ладислав Барток.
Він пояснив, що для виготовлення сонячного колектору власноруч треба спочатку здійснити розрахунки, зокрема, скільки теплої води потребує сім'я, відповідно – скільки матеріалів необхідно придбати. Все – у звичайних магазинах будматеріалів, найголовніше – мідні трубки для прилад для їх згинання, деревина, теплоізоляційна вата, бляха.
В словацьких маркетах один набір для обігріву води за допомогою сонячної енергії коштує близько 3 тисячі євро. А те, що виробляють умільці, обходиться у 150 євро.
Л. Барток навів приклад минулої зими. Так, при температурі +10 у колекторі було 90 градусів. А коли влітку на вулиці було 30 градусів, то температура в колекторі, за сонячної погоди, підскакувала до 150. Взимку колектор також підігріває воду, але не в тих об'ємах, що влітку. Щоправда, у морозну пору слід подбати про додаткові технічні деталі – два кола обігу, щоб не замерзла вода.
Європейці за середньостатистичний будинок сплачують близько 20 євро на місяць за підігрів води електрикою. Натомість завдяки такому колектору з весни до осені тепла вода буде безкоштовно (не рахуючи мінімальну вартість за доставку теплої води від колектору до крану в будинку).
У Часлівцях за слвоацьким прикладом мешканці можуть самі сконструювати сонячний колектор, прийшовши до майстерні та отримавши консультацію спеціалістів. Вже зроблено майже 20 таких колекторів, які встановлять на адмінустановах та освітніх закладах. Детальніше про незвичайну ініціативу розказала Леся Носенко, координатор проекту "САНРАЙЗ - Стале використання природних ресурсів малими підприємствами": «Мета проекту – активізувати людей, широку громадськість, бізнес на використання та впровадження альтернативної енергії. Наш проект тривав три роки і на його завершення ми відкрили майстерню з виготовлення сонячних колекторів у с. Часлівці. До її запуску ми реконструювали клуб, закупили необхідне обладнання та проводили і проводимо практичні тренінги з виготовлення сонячних колекторів. Запрошуємо учасників познайомитися і спробувати виготовляти власноруч сонячні колектори».
Ярослав Пацарнюк, енергоаудитор зауважує: «Популяризація таких технологій має бути у рамках держави. А мати таку майстерню у селі (або кілька сіл можуть об'єднуватися і створювати таку майстерню, де люди самі можуть робити з власних матеріалів сонячні колектори), дуже важливо. Виготовляючи колектор самостійно, можна витратити кошти тільки на матеріал, а не на магазинний продукт, куди закладено витрати на його рекламу, транспортування тощо. У такому разі, якщо взятися за роботу власноруч, вартість колектора становитиме від 50 у.о. і вище, якщо знайти необхідні матеріали у себе на господарстві (бляху, труби і т.д.). У 200 у.о. можна вкластися, якщо закуповувати матеріали у будівельних магазинах»,- каже експерт.
Часлівці – село, де за кілька останніх років виграли 5 соціально важливих грантів за підтримки ЄС. Тепер тут планують відкрити постійно діючих виставку різних ініціатив у галузі альтернативної енергетики і поширювати його на всю Україну.
До слова, історичної ваги рішення України підписати Угоду про асоціацію з ЄС з метою повноцінної інтеграції до співтовариства європейських націй зумовлює і необхідність змін у енергетичній політиці, яка відтепер має відповідати принципам і практиці ЄС.
Підписавши угоду, Україна зобов'язалася відповідати високим європейським стандартам з відновлювальних джерел енергії. Так, відповідно до вимог директиви №2009/28/ЄС про сприяння використанню енергії з відновлювальних джерел та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС був затверджений Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2020 року. Він передбачає, що частка енергії, отриманої з ВДЕ, до 2020 року досягне 11%.
Реалізація цього плану дозволить замістити понад 10 млрд куб м газу.
Ганна Твердохліб, Ужгородський прес-клуб
Фото: Ірина Бреза
До слова, історичної ваги рішення України підписати Угоду про асоціацію з ЄС з метою повноцінної інтеграції до співтовариства європейських націй зумовлює і необхідність змін у енергетичній політиці, яка відтепер має відповідати принципам і практиці ЄС.
Підписавши угоду, Україна зобов'язалася відповідати високим європейським стандартам з відновлювальних джерел енергії. Так, відповідно до вимог директиви №2009/28/ЄС про сприяння використанню енергії з відновлювальних джерел та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС був затверджений Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2020 року. Він передбачає, що частка енергії, отриманої з ВДЕ, до 2020 року досягне 11%.
Реалізація цього плану дозволить замістити понад 10 млрд куб м газу.
Ганна Твердохліб, Ужгородський прес-клуб
Фото: Ірина Бреза
Матеріал підготовано в рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програма Європейського Союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні».