Загалом Словаччина дуже близька Україні, а особливо Закарпаттю – як через спільні сторінки історії, так і через реалії сьогодення. Наприклад, ужгородцям, які не мають власного працюючого аеропорту, до Кошіце втричі (!) ближче, аніж до Львова, до того ж, звідси відкривається доступ до бюджетних рейсів та більшості аеропортів світу (понад 500 дестинацій) лише з однією пересадкою, що важливо для бізнесу та інвестиційного клімату. Відвідуючи Словаччину, українці можуть спостерігати, як стрімко розвивається країна після вступу до ЄС.

За словами мера, понад 10 % закарпатських авто мають словацьку реєстрацію. Збільшилася і кількість інвестицій з Україну у Словаччину з початком війни. Хоча економічно сусідам, звичайно, більш вигідно, щоб в Україні був спокій і стабільна ситуація в політиці та економіці. Вже сотні українців мають житло у Кошіце та околицях.

Досвід Кошіце свідчить, що європейська спільнота дбає про тих, хто наразі має нижчий рівень розвитку, аніж у середньому в інших країнах об'єднання. «Вступ до ЄС означає, як мінімум, отримання суттєвих інвестицій для розвитку. Завдяки членству в ЄС ми отримали дуже багато, а зокрема 300 мільйонів євро інвестиції у наше місто на покращення інфраструктури», - каже мер Кошіце. Місто радо співпрацює і з українськими партнерами, у квітні тут відбулися Дні України, партнерські візити та обмін досвідом триває постійно. Нещодавно у Кошіце побувала група журналістів з різних видань України, під час якої і відбулася зустріч з мером міста.

Мер міста Ріхард Раши розповів: «Ми отримали 60 млн євро на будівництво нових об'єктів культурної інфраструктури та реставрацію старих ще упродовж 2013-го, коли Кошіце мало статус культурного центру Євросоюзу (у 2016-му містом спорту ЄС, а зараз є кандидатом на статус європейського міста волонтерства). Такі витрати на культуру ми б собі не могли дозволити, адже зазвичай у міському бюджеті пріоритети інші. 8 млн було використано на реконструкцію початкових шкіл та садочків. Також за ці кошти забезпечили заклади інтерактивними дошками і комп'ютерами. 5 млн євро пішло на будинки для пристарілих. Ще 2 млн – на інформаційні системи, щоб люди могли замовити ті чи інші соціальні послуги або ж повідомити мерію про проблеми навіть з дому, онлайн. 200 млн євро витратили на реконструкцію трамвайних колій та закупівлю нових трамваїв і електроавтобусів з низьким рівнем забруднення навколишнього середовища (стандарт Євро6)».

До слова, старі трамваї з Кошіце поїхали до України. Але словаки гарантують, що ще мінімум 10 років вони справно їздитимуть нашими містами, утім вони, звичайно, не мають того рівня комфорту та мінімізації шуму, як нові нинішні кошицькі трамваї.

Кошицький край своєю чергою отримав 100 млн євро на реконструкцію доріг другого і третього ряду (між містами і містечками), а також музеїв та галерей.

Словаччина отримала від ЄС суттєву допомогу і на протипаводковий захист, зокрема лише до Кошіце надійшло 100 млн євро на ці потреби, оскільки містом протікає річка.

Автобани у Словаччині також будувалися з єврофондів, що виділили кількасот мільйонів євро на це.

Міський голова висловив упевненість в тому, що Україна повинна у перспективі вступити до Євросоюзу, що дасть змогу інвесторам розглядати її як достатньо надійного партнера для бізнесу. А також дозволить долучатися до різноманітних проектів всередині ЄС.

Мер також наголосив на особливій увазі до спільних з українцями проектів із транскордонної співпраці: «Ми хотіли б спільно з Україною залучати кошти із єврофондів, зокрема норвезьких фондів. Наприклад, з Ужгородом планується співпраця довкола дитячої залізниці. Великі перспективи вбачаємо у розвитку туризму, саме туризму, а не поїздок на закупи. Та для цього слід спочатку вирішити проблеми черг на митниці і непрацездатності ужгородського аеропорту. «Я чув, що навіть губернатор Закарпаття, щоб поїхати до Києва, їде до Кошіце і вилітає до своєї столиці звідси. А якби ці питання були вирішені, то думаю, значно збільшилися б потоки наших туристів до об'єктів вашої сфери рекреації і спа-центрів, адже їх послуги є дуже якісними і суттєво дешевшими для наших громадян».

Ганна Твердохліб, Ужгородський прес-клуб