Новини

Закарпатські жінки в бізнесі: без упереджень і з бажанням розвиватися

Кількість жінок у малому бізнесі в Україні за останні три роки зросла на 8 тисяч (із 44.83% до 46.17%), тоді як кількість чоловіків зменшилася на 44 тисячі. Таку інформацію подає Opendatabot, платформа для роботи з відкритими даними .На Закарпатті майже 45% підприємниць, і це – не найменше в Україні. Максимальна кількість зайнятих жінок у малому бізнесі (50%) – у Луганській та Хмельницькій областях.

Проте, якщо йдеться про більш потужніший бізнес, великі підприємства, то власниць тільки 35%, а відсоток жінок-керівниць загалом становить 30%. На Закарпатті їх дещо менше – 28%. Найбільша кількість жінок керує компаніями, які займаються комплексним обслуговуванням об’єктів, державним управлінням та діяльністю громадських організацій.

Чи можуть в Україні жінки в рівних умовах з чоловіками розвивати власну справу? Чи існує упереджене ставлення з боку підлеглих чи клієнтів? Як розробити свій стартап? Ми поспілкувалися з трьома ужгородками, які успішно ведуть бізнес тривалий час і мають власну критичну думку.

Мар’яна Сурма, власниця крамниці «Пряно»започаткувала невеликий бізнес 4,5 роки тому. Саме була у відпустці по догляду і хотіла зайнятися чимось корисним  і прибутковим. «Можливо, у мене не було мети заробляти багато грошей, а просто бути зайнятою і отримувати віддачу. Перше вкладення було мінімальне – 2 тис.грн. Спочатку вела он-лайн підприємництво: продаж спецій через знайомих, друзів, – розповідає Мар’яна. – Але вже через 2 роки моя справа трансформувалась у формат реальної крамнички. Це дає можливість безпосередньо спілкуватися з людьми, дізнаватися про їхні потреби». Чому серед жінок менше підприємниць? Є кілька факторів: можливо, жінки менш впевнені. Існують також певні стереотипи, що чоловіки можуть бути більш успішніші у цій сфері. Думаю, що це неправда. У мене чоловік не займається підприємництвом взагалі, хоча і підтримує мене, і фінансово трохи допоміг».

«Чи легко вести жінці вести бізнес в Україні?» – питаємо Мар’яну. «Це не залежить від того, чоловік ти чи жінка. Більше труднощів завдають податки та досить дорога оренда. Якби були пільгові періоди для підприємців, що починають справу! Знаю дуже багато жінок, які саме у відпустці по догляду за дитиною, значний відсоток з них ведуть напівлегальну діяльність, бо не оформлюють документи на ведення підприємницької діяльності, – додає жінка. – Щодо того, якими якостями мають володіти такі люди, – я їх не розділяю на чоловічі чи жіночі. Це загальні речі: насамперед комунікабельність, вміння вести бухгалтерію, бажання вчитися, не стояти на місці».

Мар’яна запевняє: упередженого ставлення як до жінки у роботі не відчувала. Але одну веселу історію все ж пригадує: «Коли робила електронний ключ підприємця, я була одна і шестеро чоловіків, всі чекали своєї черги. Відчувала себе бізнес-вумен! Зараз дуже багато жінок, оформлених як ФОПи. Але часто цим займаються чоловіки. Мій чоловік не втручається у ці процеси, усіма бюрократичними речами займаюся сама. У нас які згадки про бізнес батьків? Це небезпечні 90-ті, тоді жінки максимум на базарах продавали. Тепер складно хіба узаконити бізнес. Люди не хочуть це робити, бо треба платити податки. Я плачу щомісяця ніби невелику суму, але як для мого маленького бізнесу – це суттєва сума: 3600-3700 грн., за себе і працівницю. Я за те, щоб все було правильно і легально».

Мар’яна планує відкрити ще один магазин. «Не боятися і пробувати – це найпростіше, що можна порадити жінкам, які мають намір розпочати власну справу. Все реально, навіть якщо ти починаєш з маленьких кроків, маленької мети, можна дорости до певного рівня. Я починала із закупки спецій на 2000 грн.. Зараз це повноцінний магазин здорового харчування. Треба планувати подальші етапи розвитку. Якщо працюєш, постійно вдосконалюєшся, є якийсь результат», – радить Мар’яна Сурма.

Із маленької кав’ярні розпочинала свою справу відома ужгородськарестораторка Маргарита Мощак.Зараз це кілька ресторанів та послуги кейтерингу. У бізнесі жінка з 1996 року, має власну думку щодо того, чому жінок поки що у бізнесі менше, ніж чоловіків. «Тому що жінкам важче через домашні обов’язки, доглядом за дітьми, браком часу на саморозвиток та банальний страх. Багатьом легше вимагати гроші у чоловіка, ніж заробляти самій, – каже підприємниця. – Багато жінок лякаються відповідальності, не хочуть вчитися. І не кожний чоловік буде в захваті мати дружину бізнесменку. Ну і свій бізнес – це такі «принади» як ненормований робочий день, часто – відсутність вихідних та відпусток, не завжди приємне спілкування із контролюючими органами».

Щодо упередженого ставлення до жінки як до бізнесменки, то таке, за словами Маргарити Мощак було, але з віком і досвідом воно зникає. Щодо визначальних якостей для розвитку власної справи – це наполегливість і розумна ризикованість.«Найголовніше гальмо для бізнесу – страх. Страх прогоріти, страх невдачі тощо. Відсутність страху – це вже запорука успіху, – каже бізнес-вумен. – Порадила би перед відкриттям бізнесу вивчити закони і свої права, попрацювати в обраній сфері спочатку на другорядних посадах. Аналізувати помилки та сильні сторони власника. І, безперечно, не кидатися із одної сфери в іншу. Так би мовити обрати і «довбати» одну тему. Не боятися і вірити в себе».

Те, що за останні кілька років жінок суттєво побільшало у бізнесі, видно неозброєним оком, а не тільки зі статистичних звітів. У цьому переконана Наталія Янцо, яка 13 років розвиває на Закарпатті напрямок професійної організації весіль та інших подій. У 2006 років Наталія з партнерами заснувала «Майстерню свят».  Вже тривалий час – це власна справа Наталії. «90% нашої роботи – послуги з організації весіль, решта – організація інших івентів. Якщо не розвиватися, не вкладати знання і досвід людей і не боротися за ринок, справа швидко занепадає. Із тих, хто починали ще у 2006 році, ніхто практично не працює, бо така робота виснажує і немає нормального життя, – каже Наталія Янцо. – Але мене підштовхує, по-перше, відповідальність перед клієнтом, по-друге внутрішня річ, яка чіпляє це робити. Я не розділяю бізнес на жіночий чи чоловічий. Бо знаю жінок, які успішні у будівництві і хлопців, які шиють одяг. Хоча мені здається, що у жінок зараз більше справ власних, ніж у чоловіків».

«Чи були у роботі випадки упередженого ставлення як до жінки-підприємниці?» – питаємо Наталію. «У мене працює багато підрядників, зокрема – спеціалістів у технічній сфері. За тривалий період часу я почала розбиратися і можу сказати, яким має бути кінцевий результат. Але щоб технічно це зробити, є професіонали, яких я наймаю. Жоден із них не казав: Наташа, ти – жінка, ти нічого не розумієш. Я спочатку розберуся, ми порадимося і в результаті буде класне рішення. Мені здається, більше упереджень виникало з приводу віку. Останні 2 роки я почуваюся впевнено. Бо раніше, коли замовляли послуги батьки наречених (50-60 річні), то піддавалась на загальноприйняте: старших слухати. Зараз категорично настоюю на своїй професійній думці і мені простіше, – каже Наталія.

«Що б я порадила жінкам, які хочуть почати справу? Кожна людина повинна розуміти кінцеву ціль, що вона хоче від свого бізнесу. Це може бути і улюблена справа, і робота. У мене з дитинства була кінцева ціль: я хотіла будинок, машину. Хотіла жити в достатку, не «на широку ногу». Для того, щоб це мати, треба працювати. І головне – в кінці не розчаруватися», - резюмує підприємниця.

Чи реально в Україні провадити власний бізнес, особливо жінкам? Цілком! – відповідають наші героїні і додають: в Україні може бути більше можливостей, аніж десь закордоном. Але треба брати на себе відповідальність, розвиватися і вірити у свою справу.

Ірина Бреза для Zaholovok.com.ua

Фото надані героїнями публікації

Матеріал підготовлено в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

 

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.