Музика, математика і я

Музика для мене – це мова, яка не вимагає слів, але здатна висловити почуття, емоції та настрій краще, ніж будь-який інший засіб.

Я почала займатись нею з першого класу. Вибрала найпопулярніший інструмент – фортепіано, на ньому грає моя мама. Її піаніно тепер мій інструмент.

Музика для мене – це спосіб виражати себе, розповідати історії та спілкуватися зі світом. Вона може підіймати настрій, заспокоювати, надихати чи дратувати, коли дещо не виходить.

І незалежно від того, виконую я вже знайому мелодію або створюю щось нове, кожна нота, кожен акорд несе в собі мої думки та бачення світу.

Багато років я грала на фортепіано, вивчала класичну музику та техніку, але з часом відчула потребу виразити власні почуття та ідеї через музику. Так народилися мої перші власні пісні. Я почала створювати власні твори, хоча на початку вони здавались незграбними. Наразі я маю близько 50 авторських пісень і продовжую рухатись надалі.Буває, не виходить підібрати акорди до мелодії або навпаки – вибудувати гарну лінію мелодії. Це не так просто, як може здаватись. Адже не завжди вдається саме те, що було задумано.

Навіть написавши понад сорок композицій, я часто корегую їх, постійно в русі. Це така справа, в котрій не існує досконалості. Якщо чесно, це часом дратує. Це не математика: 2+2=4. Як би Моцарт віртуозно не грав, все одно не буде межі ідеалу. Мабуть, тому я одна з небагатьох, хто любить математику в моєму класі.

Звісно, легше запам'ятати теорему Піфагора, ніж не знати, чого я хочу. До чого я росту.

Я б назвала це "родзинкою" – те, що надає музиці особливого значення. Воно надихає мене досліджувати більше, вдосконалювати своє музичне ремесло і продовжувати творити щось нове. Це займає чимало часу, проте в моїй відданості немає відліку часу. Я можу сидіти за інструментом тривалий час, навіть якщо планувала просто зіграти першу сторінку перед уроком.

У початкових класах мені не дуже подобалась математика, хоча я доволі багато займалась нею. Тепер я шаленію від неї, і почала розв'язувати рівняння, яке має шість сторінок. Ніколи не думала, що математика якось зв'язана з музикою, хоч я навела протилежний приклад щодо досконалості.

Я хочу, аби кожен розумів, що кожна нота, зіграна мною, кожен акорд – це окремий шматочок мого світу. Моєї історії. Вона завжди була частиною мого життя, надихаючи та створюючи комфорт у будь-який час.

Відкрию секрет: музика є законною магією. На мою думку, вона здатна змінити світ людей,  може пережити будь-що, знищити будь-що і допомогти будь-кому. Як говорив Моцарт, музика не в нотах, а в тиші між ними. Тільки вдумайтесь у цю фразу.

На жаль, у математиці немає місця для емоцій. У цьому вони розбігаються. Спільна риса, яку я ще давно помітила – у них обох є місце для фантазії, і немає місця для неясних думок. Чи не так? Для мене музика здатна зачарувати й заспокоїти мою душу, розкрити всю гаму відчуттів, починаючи від радості та закінчуючи судорожністю.

Музика є клаптиком мозаїки моєї особистості. Більше слів не потрібно. Як би це ідеалізовано не звучало, я вірю, що музика здатна змінювати світ. І я щаслива, що можу бути частиною цього.

Катерина Микита, 13 років, Ужгород