Міст, де зустрічаються серцями і поглядами

Вероніка Сердечна, Юлія Сембер

Пішохідний міст поєднує старий і новий Ужгород, також його ще називають «Ужгородський міст бажань» та «Міст закоханих». У нього дуже давня історія, але зараз ми хочемо розповісти не про це.

Міст над Ужем – це місце зустрічей, випадкових поглядів, вечірньої музики, усмішок від знайомих і незнайомих людей, місце, де майже кожен, хто поспішає у справах чи просто закутаний у буденну метушню, зупиняється на мить: подивитися на качок чи рибок, поспостерігати за хвилями чи сфотографувати мальовничий захід сонця, який тут щоразу інший.

Пішохідний міст, Ужгород

Великі опори моста нагадують кораблі: коли дивишся на них зверху, здається, ніби ніс великого судна розсікає хвилі Ужа. Перила на мосту є жовто-зеленими та налічують десятки скріплених сердець. Їх тут залишають закохані, часто пишучи на цих серцях свої імена. Ліхтарі дарують мосту романтичність. Ще гірлянда та підсвічування жовто-синього кольору нагадує прапор України.

Щодня міст тримає на своїх плечах тисячі квапливих ужгородців, а також туристів, що полюбляють фотографуватися на ньому з різних ракурсів. Він бачив чимало.Скільки людей тільки проходить по ньому за день! Кожен – зі своїми думками, емоціями, поглядами, стосунками зі світом. Люди співають, волонтерять, фотографуються чи просто милуються Ужем, який за день змінює свої відтінки десятки разів.

На пішохідному мості в Ужгороді

Олена Горняк, яку точно знають усі ужгородці, вже близько десяти років допомагає збирати кошти на харчування для тих, хто перебуває у непростому матеріальному становищі. Частіше всього люди зустрічають її якраз-таки на пішохідному мості: ужгородці, які часто бувають у центрі, знають її вислови із закликом допомогти напам’ять. За будь-яку пожертву жінка дарує перехожим цукерки із фразами, які можуть викликати усмішку, зігріти теплом чи покращити настрій.

 

Тут зустрічаємо і підлітків, які фотографують на стару камеру. Це і мистецтво, і волонтерство, і радість для людей, які потрапляють в об’єктив, а потім отримують «газету» зі своїм фото.

Цукерка з побажанням

Майже завжди на мосту стоять бабусі, які продають сезонні квіти. Зараз це нарциси і тюльпани. Зворушливі, ніжні, тендітні. Як і самі моменти, коли хтось зупиняється на хвилинку, аби купити весняний оберемок доброти.

Тюльпани на пішохідному мості

Міст живе своїм життям, спостерігаючи за людьми, річкою, птахами. Ми насолоджуємось природою, а він тримає нас своїми руками. Здається, йому потрібно більше уваги від нас: міст уже має багато років, бачив сотні тисяч людей, а зараз ми б мали підлатати його рани, спричинені часом і нами.

Вероніка Сердечна, 12 років, Дніпро – Ужгород; Юлія Сембер, 14 років, Ужгород

Пішохідний міст в Ужгороді
Scroll To Top