Котячий будиночок для 30 смугастиків

Руді, чорні, смугасті, білі, різнокольорові котики живуть в одному з притулків Ужгорода. Притулок – це двокімнатна квартира у п’ятиповерхівці, де вся територія їхня. Тут 30 котиків чекають, доки прийдуть добрі люди і заберуть їх додому. Поки їхній дім тут, де за ними доглядають та годують.

Пані Наталія  щодня на кілька годин приходить до притулку, тепер вона має більше часу, бо на пенсії. Майже 10 років тому вона підібрала кошенятко і не мала куди його прилаштувати. Вдома залишити не могла, тому зателефонувала подрузі, як займалася організацією «Допоможи другу».  

«Вона каже: є місце на взуттєвій фабриці, що не працює, лиш треба туди ходити. Так ми з сусідкою туди понесли кошеня, на другий день нам під під'їзд ще одного підкинули, через три дні ми принесли у ту кімнату ще 11 песиків, - розповідає пані Наталія. – Так з того часу я займаюся тваринами».

Жінка приходить у  притулок щодня, якщо котики хворіють, то кілька разів на день. Має помічницю - школярку. Дівчинка при будь-якій можливості допомагає, але повинна ще й вчитися.

Сюди приносять котиків не тільки тих, яких знайшли в Ужгороді. Коли почалася війна притулок прийняв 40 котів з Донецької області, з колонії. Хворих і нещасних. Пані Наталія розповідає, що не знали, як з ними дати раду. Але потрохи тваринок роздали. Зараз у притулку залишилося 5 «донецьких». Коли почалася війна, люди перестали брати бездомних тваринок, розповідає пані Наталія, але з часом знову шукали нових друзів у родини. Багато тварин люди залишали на кордоні, коли втікали від війни через Закарпаття.

У кожного кота чи кішки тут своя історія. Одну кішку забрали до Лондона, інша живе тут кілька років, бо господар помер, а новий не знайшовся. Є старий хворий кіт з пошкодженими вухами, за яким доглядають, довго чекає нову родину і маленька смугаста кішечка.

Іншим щастить більше. Ще одного смугастика забирає хлопчик, який приходив кілька днів тому у притулок з другом. Друг вибрав котика, але потім батьки не дозволили його тримати вдома. Тепер цього смугастого пухнастика Денис.

Він прийшов із спеціальною переноскою і радіє новому другу. Один хлопець вирішив, що вибере кота по фотографії, але коли прийшов, то один з котів стрибнув йому на шию і почав лащитися. Так вони двоє і пішли додому.

У котів тут своє щоденне життя. Хтось любить стрибати по квартирі, хтось – сидіти на підвіконні і грітися на сонечку. Є такі, що люблять ховатися у своїх коробках чи будиночках, довго там спати і не вилазити.

Але всі чекають, коли до них прийде пані Наталія. А ще більше чекають на нову родину, де будуть жити з тими, хто їх любитиме та буде гратися.

Олександра Бреза, 12 років, Ужгород

Фото: Поліна Фатальчук, 13 років, Слов'янськ – Ужгород