Його прізвище вписували навіть діти у листах із проханнями до святого Миколая (принаймні, не одні із моїх знайомих) – на хвилі загальнодержавної ейфорії. Його ім’я повторювали мільйони. Віктор Ющенко, хто б як не оцінював його, для України став історичною персоною. Сьогодні саме він – гість «Ранкової кави» на Zaholovok.com.ua.
Передовсім море-сонце в економ-варіанті й спокій – це були засади вибору Болгарії тоді, коли душа і тіло потребували оновлення у майже «рослинному» режимі, а не зазвичай улюбленого формату «подивилися праворуч, подивилися ліворуч, побачили - побігли оглядати далі!». Звісно, на екскурсійну Європу я теж розраховую, ба навіть – ще цього року, а сьогодні підсумовую: Болгарія – це мила і затишна «недо-Європа», країна, яка «застрягла» між рештками покійного Союзу і власне Європою, і – котра, на відміну від нашого Криму, цілком придатна для приємного відпочинку.
Його прізвище називають одним із перших, коли йдеться про Закарпаття, де б не заходила розмова – у Львові, Києві, Луганську чи Запоріжжі. Це прізвище до певної міри стало феноменом і продемонструвало всій Україні можливості закарпатських сімейних зв'язків. У політиці сьогодні фігурують щонайменше троє людей із прізвищем Балога, та вирішальне слово щодо їхніх дій все ж – за гостем нинішньої «ранкової кави» на Zaholovok.com.ua, Міністром МНС України Віктором Балогою.
Відверта розмова, де все названо своїми іменами – на таку не часто можна розраховувати у спілкуванні із дипломатами. Вони, як правило, володіють сотнями варіантів висловлення власної думки чи точки зору, зазвичай, досить завуальовано. Натомість Постійний заступник Посла Німеччини в Україні, радник-посланник Анка Фельдгузен не тільки відмінно володіє ситуацією в Україні, а й неприховано захоплюється нашими можливостями та водночас називає наші недоліки. Сьогодні «ранкова кава» із дипломатом Посольства Федеративної Республіки Німеччина (Київ), яка побувала на Закарпатті з робочим візитом.
Містами і містечками держави мандрує всеукраїнський тур Степана Ґіґи (організатором туру вже вдруге стала рекордингова компанія «6 секунд»). До прикладу, у Калуші відбулися вже 4 (!) концерти, Коломиї – три, Долині – два. Усі – з аншлагом. На Закарпатті виступи одного із найвідоміших закарпатських артистів заплановані на лютий наступного року.
Як відомо, діти Степана Ґіґи пішли його слідами і вже здобули власну популярність на сцені. Тому сьогодні «Ранкова кава» на Zaholovok.com.ua– із Степаном Ґіґою та Степаном Ґіґою-молодшим.
Ужгородське подружжя, яке сьогодні представляє Україну в Швейцарській Конфедерації та Князівстві Ліхтенштейн. Красуня із неповторним оперним голосом Галина Гаврилко та Надзвичайний і Повноважний Посол України Ігор Дір. Сьогодні вони – гості «Ранкової кави» на Zaholovok.com.ua, разом із донечкою Олександрою.
Професор – у 28 років, доктор медичних наук – у 28, автор патентів на винаходи, що стосуються діагностики та лікування онкозахворювань – у 24, Doctor Honoris Causa Ростовського науково-дослідного онкологічного інституту – у 29, завідувач кафедри – у 30, член-кореспондент Російської академії природознавства – у 30. За усіма званнями і посадами – врятовані життя.
Губернатор Закарпаття Олександр Ледида погодився випити кави у кав’ярні на набережній, не вимагаючи (як це зазвичай роблять посадовці), щоб інтерв’ю тривало виключно у робочому кабінеті. Голова Закарпатської ОДА не тільки відповів на запитання «Ранкової кави», але й допоміг порадою – щодо любителів поговорити поза очі чи покоментувати анонімно: не звертати уваги і не відповідати, що б там не казали, адже це тільки викраде час від основних життєвих завдань, які поставлено і яких хочеться досягнути.
Як тільки ти приїжджаєш, вірніше, переїжджаєш до Сполучених Штатів, одразу починаєш поспіхом вдихати «запах свободи», дивуватися доброзичливості людей і постійно повторювати: «Аааа! Я в Америці!». Коли перший етап дикого захоплення минає, настає етап другий – сум за домом, батьками, домашньою їжею, українською мовою. Частіше за все ностальгія за батьківщиною виникає в дівчат. Зазвичай, цей етап триває близько тижня і супроводжується частими дзвінками додому, ностальгічним настроєм, а інколи навіть і слізьми. Однак і цей період адаптації до США закінчується швидко. Після нього стартує етап звикання, тверезої оцінки і усвідомлення всього, що відбувається насправді.
Завдячуючи випадку, Юрій Вікентійович Мигалина став не військовим льотчиком, а науковцем. У результаті, Закарпаття збагатилося видатним ученим, який відомий не тільки науковими відкриттями, а й формуванням в області державного університету. Сьогодні гість «Ранкової кави»–ректор Мукачівського державного університету, Заслужений діяч науки і техніки України, д.х.н., професор Юрій Мигалина.
