Йдеться про терапевтичне приміщення "Обласного клічного фтизіопульмонологічного лікувально-діагностичного центру Закарпатської обласної ради", яке донедавна виконувало роль протитурбекульозного санаторію. Нині воно розглядається керівництвом Довжанської ОТГ, як потенційне місце, для розміщення частини шкільних класів місцевого ліцею.
Про це повідомляє громадський правозахисник Віталій Грегор.
Таку досить скандальну ініціативу розглядають в Довгому на Іршавщині через лист в.о. директора Комунального закладу загальної середньої освіти "Довжанський ліцей" Іршавської районної ради Марії Параски, адресованого голові Довжанської ОТГ В.Симканичу 6 квітня. Хоча і не зрозуміло чому керівництво ліцею звертається до сільради, оскільки дана будівля є комунальним закладом обласної ради.
Так, навчальний заклад просить розглянути можливість передати приміщення 7-го відділення відновного лікування КНП "Обласний клічний фтизіопульмонологічний лікувально-діагностичний центр Закарпатської обласної ради" ліцею для облаштування додаткових класів. Оскільки протягом 15 років в закладі існує проблема із двозмінним навчанням, що призводить до навчання у вечірню зміну 245 школярів 3-5 класів. Всього в ліцеї навчаються 774 школярів та працюють 108 осіб.
Батьки ж обурюються таким незрозумілим ініціативам і висловлюють в соцмережах свою категоричну позицію, що не відправлять своїх дітей в будівлю даного медзакладу. Оскільки, хоч таке і використовувалося для станціонарного лікування кісткових форм турбекульозу, що не відноситься до відкритих форм, але все ж викликає занепокоєння.
Зокрема не зрозумілим залишається, чому місцева влада не вирішить питання про передачу ліцею іншого, вже адаптованого для навчання приміщення, колишнього коледжу. Наразі воно пустує вже близько 10 років.
Також вже готовий проект добудови до діючої середньої школи 1-2 ступенів, який з невідомих причин не розглядаються як пріоритетний. Крім того в селі є і інші, давно пустуючі приміщення, як наприклад, колишній завод "Тиса".
У зв'язку із медичною реформою, до 1 квітня дане приміщення турбекульозного санаторію разом із подібними іншими, мають закрити, а таких хворих відправити на домашній стаціонар. Пацієнти, як і місцеві жителі, обурені, оскільки хворі з такою формою туберкульозу, особливо лежачі, потребують постійного медичного догляду із задіянням відповідного обладнання, а на домашньому стаціонарі дехто з них навіть приречений на смерть.