Новини

В Ужгороді відтворять середньовічну вартову вежу із дзвіницею як європейський символ міської самоврядності

Бефруа – саме так називають у центрі Європи один з головних символів міста: сторожову вежу із міською дзвіницею та годинником. Невдовзі Ужгород має шанс збагатитися цим символом, недоотриманим з певних історичних причин. Автором відповідного проекту є громадський діяч, науковець та дипломат Ален Панов.

«Наше місто має поважний вік, але разом з тим не має того символу, за наявністю якого у Європі прийнято вважати населений пункт самодостатнім містом. Ним завжди була вартова міська вежа з дзвонами і годинником, - пояснює суть ідеї її автор. - Ця споруда символізувала міську комуну із самоврядністю і власним магістратом. Ужгород, хоч і наділений тисячолітньою історією, але такого символу досі не має. До ХІХ ст. місто було або у приватній власності, або у власності корони, фактично без міської самоврядності. Лише із середини ХІХ ст. місто вперше отримало право утворювати міську раду, з того часу і стартували зачатки міського самоуправління, які прийнято називати Магдебурзьким правом».

Як відомо, статус самостійного королівського міста набутий лише у першій половині ХХ століття. «І є така думка, що поки Ужгород немає власного міського символу, він не є містом у тому розумінні цього слова, яке відображає усі можливості і переваги самоврядності», - припускає Ален Панов.

Разом з тим, науковець наводить думку окремих істориків, передусім угорських, про період на стику ХІV-XVстоліття, коли в Угорщині правив Сігізмунд Люксембург, який одночасно був королем Чехії та імператором Священної Римської імперії. Династія, до якої він належав, походила із Люксембургу. Це якраз та територія Західної Європи, між Францією і Німеччиною, яка мала стійкі традиції самоврядності міст, кожне з яких славилося власним бефруа. Однією з його важливих внутрішніх новацій у державі було надання статусу королівських міст багатьом населеним пунктам. «Деякі дослідники припускають, що на короткий період часу Ужгород наприкінці ХІV- на початку XVстоліття цей статус мав, - каже Ален Панов. – Ми не готові стовідсотково стверджувати, але така гіпотеза має право на існування».    

Тому діяч, відомий рядом здійснених проектів з підтримки європейської спадщини Ужгорода, має намір відтворити сьогодні той середньовічний символ, якого Ужгород свого часу недоотримав.

«У мене виникла ідея відтворити вежу у притаманному таким спорудам середньовічному стилі. Ми з родиною дамо можливість  зробити це на Замковій горі, на власній земельній ділянці у маєтку кінця ХVIII століття «Вілла П», що має у розпорядженні відповідну до задуму територію, - повідомив Ален Панов. - Сьогодні ми перебуваємо на етапі творчого осмислення та консультації зі спеціалістами, як зарубіжними, так і вітчизняними.  Відвідав більшу частину міст  півночі Франції і Бельгії? де бефруа як вежовий комплекс визнаний світовою спадщиною ЮНЕСКО. Там пробую надихнутися  філософією та енергетикою справжнього історичного міського життя у всіх притаманних йому проявах. Разом з тим розглядаємо і інші варіанти – зокрема вежу ратуші у Відні».

За словами Алена Панова, наразі розглядаються дві основні стильові лінії. Перша – неоготика. На її користь той аргумент, що історична реконструкція сягає XIV-XVстоліття, а Європа має багато гарних прикладів цього і попередніх часів саме у готичному стилі. А також це добре компонуватиме у ансамблі з Ужгородським замком.

Другий варіант – необароко/неокласицизм. Цей напрям більше тяжіє до вигляду тієї частини міста, його серця, де планується спорудження вежі.

Термін реалізації проекту – від 5 до 7 років.

Передбачено, що у самій вежі буде розташовано лицарський зал із каплицею. А над дзвіницею розміститься оглядовий майданчик, що відкриватиме панораму на усе місто з досі незвичного ракурсу. Головні міські споруди – замок, жупанат, єпископська резиденція, собори, церкви та колишню синагогу – можна буде побачити з висоти пташиного польоту.

 

Comments
Ален Панов (не перевірено)

У відповідь до від Ужгродець (не перевірено)

Нічого не маю проти того, щоб ви побудували щось за містом. На жаль, не можу звернутися до вас за іменем, бо, напевно, ви його соромитесь. Відповідно, ваші думки стосовно того, що мені слід або чого не слід робити - мене, відверто, не дуже цікавлять.

пн, 20/03/2017 - 19:44 Постійне посилання
АРТ (не перевірено)

Мало вежі, треба викопати рови навколо міста і залити їх водою. за ровами зробити високий частокіл, обов"язково дубовий, в"їзди в Ужгород перекопати і збудувати підйомні мости і ворота кам"яні з церквами надбрамними.Для повноти ефекту біля воріт можна встановити шибениці і палі!!!!

сб, 18/03/2017 - 16:41 Постійне посилання
АРТ (не перевірено)

Мало вежі, треба викопати рови навколо міста і залити їх водою. за ровами зробити високий частокіл, обов"язково дубовий, в"їзди в Ужгород перекопати і збудувати підйомні мости і ворота кам"яні з церквами надбрамними.Для повноти ефекту біля воріт можна встановити шибениці і палі!!!!

сб, 18/03/2017 - 16:42 Постійне посилання
Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.