Новини

Ранкова кава з Андрієм Сербайлом

Імідж самому слову «депутат» намагалися псувати і продовжують це робити не одна сотня осіб. Утім у створений їх руками образ ніяк не вписується один із лідерів закарпатської «Батьківщини» Андрій Сербайло: інтелігентний, освічений, не товстосум (хоч і пропрацював у владі та на керівних посадах, які традиційно асоціюються із відповідними можливостями), живе у звичайній квартирі, вільно і без погорди спілкується з людьми, знаходить шляхи вирішення їхніх проблем.

Ужгород – дуже маленьке місто, щоб будувати собі імідж штучними методами і за гроші. Тут про кожного (а тим більше про кандидата) основну «рекламу» зроблять його сусіди, серед яких обов’язково знайдуться «знайомі знайомих». «Особливість» Андрія Сербайла полягає у тому, що знайомі з ним люди відгукуються про нього тільки позитивно. Сьогодні він – гість «Ранкової кави» на Zaholovok.com.ua.

 

Із скількома людьми Ви зустрілися під час цієї агітаційної кампанії?

Не рахував, але думаю, що йдеться про не одну тисячу.

 

Що головне відчувається зараз від людей, про що говорять мешканці Ужгорода і району?

У людей є певні очікування. І, що мене тішить, у них ще є надія на те, що все-таки існує шанс і можливість змінити життя – і своє власне, і в цілому в Україні.

 


З Вашої біографії відомо, що 12 років життя присвятили політиці, депутатській роботі. Натомість зараз лідер Вашої політичної партії у тюрмі, Об’єднана опозиція заявляє про перешкоди на виборах. Чи не розчарувалися Ви у самій сфері діяльності?

Ви маєте підстави на таке запитання, очевидно, бо за ці роки не тільки я, а й абсолютна більшість українців мали можливість розчаруватися у політиці і політиках. Утім, напевно, я є оптимістом і не розчарувався у тій політичній силі, членом якої я вже є 7 років і, головне, не розчарувався, а навпаки ще більше повірив і ще більше ціную лідера цієї політичної сили – Юлію Тимошенко.

 

Чи може, на Вашу думку, саме в українських реаліях політика бути не тільки грою особистих інтересів, а слугувати й благороднішим цілям?

Я вірю у це, інакше не займався б тим, чим займаюся. Якщо повертатися до оцінки подій та ситуацій, то приклад Юлії Тимошенко засвідчив, що політик може жертвувати своїм особистим заради високих цілей.

 


Які 3 речі Вам особисто необхідні для щастя?

Я дуже сімейна людина, тому це здоров’я і взаєморозуміння у сім’ї. Це порядність людей, моїх друзів. І третє – бути корисним людям.

 

Який момент в історії Ви цінуєте найбільше?

Цікаве питання. Відверто скажу, не замислювався про конкретний момент, але на мою думку, якщо говорити про роль подій в загальному розвитку суспільства, то, напевно, це народження Христа.

 

Якби Ви мали змогу з Ним зустрітися, що сказали б насамперед?

Думаю, що будь-яка людина у першу чергу повинна була б щиро подякувати за те, що має щастя жити на цій грішній землі.

 

Якби можна було зустрітися із будь-ким, хто коли-небудь жив на землі, з ким Ви хотіли б поговорити?

Для мене важлива думка тих людей, яких я надзвичайно шаную і поважаю, люблю і яких, на жаль, уже немає в живих. Якби була така змога, можливо, це дуже банально, але для мене важлива думка моїх батьків і зустрітися я б хотів саме з ними.

 


Який день свого життя Ви хотіли б повторити?

Коли дізнався про народження свого сина, потім – дочки. Фантастичні відчуття були! Також ті дні, коли народилися мої внуки. Це, напевно, найбільш приємні моменти в житті, які особливо запам’яталися. Ті відчуття передати словами неможливо.

 

Чому головному Ви хотіли б навчити дітей і внуків?

Завжди залишатися людиною. Ніколи не втрачати почуття порядності, людяності і загальнолюдських цінностей.

 

Які риси Ви найбільше цінуєте у жінках?

Важко назвати одну рису. Жінка повинна бути насамперед розумною, жіночною, чарівною, а якщо говорити про любиму жінку, то – коханою.

 

А в чоловіках?

«Чоловічність». Важливо бути чоловіком, не забувати про своє призначення на цій землі. Ще – чесність, вміння дотримувати свого слова.

 


Хто справив на Вас найбільший вплив у дитинстві?

Якщо згадувати шкільні роки, то це вчительки Лариса Василівна і Ольга Іванівна, які у нашій сільській школі дуже багато вклали у розвиток нашого, учнів, внутрішнього світу. Вони привчили мене до книжки, до того, щоб читати і аналізувати.

 

Який життєвий урок Ви отримали останнім часом?

Я дуже довіряю і вірю людям. Але, на жаль, мав випадки, через які зрозумів, що слова і дії людей, з якими давно знайомий, побував у різних ситуаціях, можуть не збігатися. На жаль, доводилося розчаровуватися у людях.

 

Яким політикам симпатизуєте?  

Якщо говорити про минуле, то історичним постатям від Олександра Македонського і до Уінстона Черчілля. А якщо про сучасних політиків, то з європейських це Ангела Меркель, з українських – Юлія Тимошенко, Микола Томенко.

 

Які історичні особи викликають у Вас антипатію?

Історія знає не так вже й багато негативних героїв та й загалом важко давати оцінку тим, хто жив дуже давно. А щодо ближчої до нас історії, то, безперечно, антигероями є той же Гітлер, Сталін. Зі ще більш сучасних політиків мені важко зрозуміти позицію одного з президентів України – Ющенка. Я був також одним із тих тисяч людей, які у свій час стояли на Майдані, вірили особисто йому і команді, але за роки перебування при владі він зумів фактично втратити всю довіру людей і це має надзвичайно серйозні наслідки загалом щодо довіри суспільства до політики.

 


Яку зі своїх мрій Вам вдалося здійснити останнім часом?

Найголовніша мрія – мати гарну щасливу сім’ю і приносити добро людям. Я щасливий, бо мені це вдається.

 

Де, якщо не на Закарпатті, Ви хотіли б жити?

Я мав неодноразово можливість перебратися жити до інших країн, інших міст нашої України, але рідніше і ближче моєму серцю, ніж Закарпаття і Ужгород у мене немає.

 

Яка з відвіданих країн сподобалася Вам найбільше?

Я бував у багатьох країнах, але найбільше мене вразила своєю енергетикою і позитивом Данія. Надзвичайно приємна спокійна атмосфера, високий рівень соціального захисту. Це країна, де держава справді піклується про свого громадянина.

 

Коли в Україні можливий хоча б подібний рівень піклування про громадян?

Я б дуже хотів зазнати цей час. Розумію, що це нереально, але хоча б діти людей мого покоління обов’язково повинні жити у цивілізованій європейській країні на ім’я Україна.

 


Який спорт Вам найближчий? Який відпочинок?

Я завжди любив грати у теніс, волейбол, останнім часом із друзями граємо у більярд.

З родиною любимо відпочивати на природі, але, на жаль, часу не вистачає.

 

Які риси найбільше цінуєте в собі?

Я відповідальна людина. Стараюся дотримуватися сказаного і взятих на себе зобов’язань.

 

Які професії, окрім обраного фаху, Ви хотіли б опанувати?

У дитинстві мріяв, як і багато хто, стати пілотом. Ще хотів бути офіцером. А якщо говорити про теперішній час, то мене завжди цікавили творчі професії – майстерність художників, письменників.

 

Чи вистачає у депутата і політика часу на художню книжку?

Дуже не вистачає. Але я люблю читати і стараюся знаходити час на це задоволення, завдячуючи дружині, яка викладає зарубіжну літературу і часто мені підказує цікаву книжку.

 

А на кіно?

Люблю історичні фільми, але, на жаль, дивлюсь не часто через знову ж таки брак часу. По телебаченню переглядаю новини і політичні передачі, хоча останнім часом все рідше.

 

Ви любите каву?

Люблю, і вона мене любить. Якщо випиваю більше 2-3 чашок, то відчуваю прилив енергії, насамперед до серця.

 


У своєму зверненні до виборців Ви закликаєте «прийти 28 жовтня на виборчі дільниці з рідними, друзями, товаришами, сусідами  і проголосувати. Проголосувати чесно, незалежно за кого, але ми це повинні зробити». Чому «незалежно за кого», а не за Андрія Сербайла?

Думаю, ми вже перебуваємо у тому часі, коли більшість виборців визначилася із своїм вибором. Я мав можливість і час для того, щоб людей переконати у щирості своїх намірів працювати на громаду.

 

Чи задоволені Ви тим, як пройшла кампанія?

Ужгород не є оригінальним у цьому, як й інші міста ми мали приклади використання «чорних» технологій, недобросовісного ведення кампанії, підкупу виборців. Але я маю тверду віру і переконання у тому, що закарпатський виборець, а особливо ужгородський, усе добре розуміє. Як казав Борис Олійник, «народ не візьмеш за макуху, він зоддаля розрізнить чин, і хто є син його по духу, і хто по духу сучий син».

 

Ганнуся Тарканій, спеціально для Zaholovok.com.ua

Фото: Володимир Твердохліб

P.S.

Ми любимо вранці пити каву. Часто п’ємо її у компанії з цікавими людьми. Чуємо при цьому цікаві думки, які інколи розважають, часом – змушують замислитись, а віднедавна все більше викликають бажання записати їх і поділитися з читачами нашого сайту. Тому започаткували рубрику «Ранкова кава». Щотижня читайте нові розмови. Усього з кількох запитань (частина – із знаменитої анкети Марселя Пруста), тільки щоб вдало розпочати інформаційний день за горнятком кави у гарному товаристві. Чекаємо Ваших пропозицій щодо осіб, яких Ви хотіли б "почути" за "ранковою кавою".

Ваш Zaholovok.com.ua

Партнер рубрики «Ранкова кава» - ужгородське кафе «Какао»


Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.