Новини

Політична карта Закарпатської області

Закарпатська область є найзахіднішою в Україні та в рамках державного кордону межує із 4 країнами Євросоюзу: Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією. Із трьома останніми є пункти перетину. На сході регіон має адміністративний кордон із Львівською та Івано-Франківською областями, повідомляє ОПОРА Закарпаття

Закарпаття складається із 13 районів, має 5 міст обласного значення: Ужгород, Мукачево, Хуст, Берегово, Чоп. Міст районного значення нараховується 6, селищ в області є 19. Загалом в краї є 608 населених пунктів, з яких 30 міських, 578 – сільських. Відповідно, в області є 5 міських рад обласного значення, 3 ради міст районного значення, 19 селищних рад, 285 сільських рад.

За інформацією із сайту ВРУ, станом на 1 січня 2020 року в області було створено 4 міські ОТГ та 3 сільські ОТГ – Іршавська міська ОТГ, Перечинська міська ОТГ, Тячівська міська ОТГ, Мукачівська міська ОТГ, Баранинська сільська ОТГ, Вільховецька сільська ОТГ, Полянська сільська ОТГ – усі вони створені у період до 2018 року. Восени 2019 року в Закарпатській області було створено додатково ще 9 сільських та селищних ОТГ – Косоньська, Великоберезнянська, Зарічанська, Кам’янська, Горондівська, Керецьківська, Оноківська, Холмківська, Довжанська, де наприкінці грудня 2019 року пройшли місцеві вибори. 

За даними Держслужби статистики на 1 січня 2019 на Закарпатті проживало 1 253 969 жителів, в тому числі міських – 460 992 (36,8%), сільських – 792 977 (63,2%). Гендерний склад – 603 053 чоловіки та 650 916 жінок. Станом на 01 грудня 2019 року, за статистичними даними, постійне населення області складало 1 254 267 людей. 

У віковому розрізі станом на 1 січня 2019 року на Закарпатті віком 15-64 роки проживало 855 614 людей; віком від 0 до 17 років – 291 379 людей. Старше 60 років нараховувалося 219 811 осіб. 

Щільність населення складає 98,5 осіб на км². Народжуваність на 1 000 жителів складає 11, смертність на 1 000 жителів – 12,2. Міграційний приріст населення становить 84.

У період 2015-2019 рр. Закарпатська область посідала останнє місце в Україні за темпами створення ОТГ через особисту позицію голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля, який відкрито заявляв, що Закарпатській області реформа децентралізації не підходить. Відтак, крім ненадання висновків громадам, що бажали об’єднатися, ОДА гальмувала створення перспективного плану ОТГ. У підсумку в період 2015-2018 років у області було створено лише 6 ОТГ. Із зміною керівництва області після президентських виборів 2019 року процес створення ОТГ пожвавився, зокрема створено нових 9 ОТГ, де у грудні 2019 року пройшли місцеві вибори. Перспективний план формування територій громад Закарпатської області обласна рада ухвалила 26 вересня 2019 року.

Економічна ситуація

За кількістю зайнятих людей в Закарпатській області можна виокремити найбільші галузі економіки: промисловість (40 286 чол.); транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність (12 701 чол.); оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів (9 368 чол.); сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство (4 353 чол.); фінансова та страхова діяльність (1 843 чол.); тимчасове розміщування й організація харчування (1 277 чол.); будівництво (1 229 чол.). Втім найбільше людей зайняті у соціальних галузях: освіта (45 984 чол.); охорона здоров’я (23 144 чол.); державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування (12 316 чол.). Освітні заклади за підсумками І півріччя 2019 року опинилися у списку найбільших платників податків та зборів: Ужгородський національний університет; Управління освіти, молоді та спорту Мукачівської РДА; Відділ освіти, молоді та спорту Хустської РДА; Відділ освіти, молоді та спорту Рахівської РДА; відділ освіти Іршавської РДА; Управління освіти Тячівської РДА; Управління освіти, молоді та спорту м. Мукачева.

За структурою валової доданої вартості за основними видами економічної діяльності можна виділити галузі: 

  • сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство; 
  • добувна промисловість і розроблення кар'єрів;
  • переробна промисловість;
  • постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря;
  • водопостачання; каналізація, поводження з відходами; 
  • будівництво;
  • оптова та роздрібна торгівля; 
  • ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів;
  • транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність;
  • операції з нерухомим майном;
  • державне управління й оборона; 
  • обов'язкове соціальне страхування;
  • освіта;
  • охорона здоров'я та надання соціальної допомоги.

На 1 січня 2019 року в області зареєстровано у ЄДРПОУ  23 608 суб’єктів, з яких 22 438 – із правом юридичної особи. За підсумками 2018 року в області середньооблікова кількість штатних працівників склала 162 354. Середня кількість працівників позаоблікового складу – 3 364 осіб (працювали за цивільно-правовими договорами) та 4 595 (зовнішні сумісники).

За підсумками 2018 року середньомісячна зарплата на Закарпатті була на рівні 8 070 грн.  За даними ГУ статистики в Закарпатській області, станом на липень 2019 року середня номінальна заробітна плата штатного працівника області становила 9 577 грн.

Як інформує ГУ статистики в області, валовий регіональний продукт за попередніми даними у 2018 році збільшився на 4,7%, порівняно з попереднім роком. Найвищий темп зростання валової доданої вартості області зафіксовано у оптовій та роздрібній торгівлі; ремонті автотранспортних засобів і мотоциклів – 113%. Також зросли обсяги валової доданої вартості у сільському, лісовому та рибному господарстві – 106,2%. Переробна промисловість незмінно займає одне з провідних місць в економіці, яка протягом 2018 року зросла на 5,5%, в основному за рахунок продукції машинобудування. Валова додана вартість транспорту, складського господарства, поштової та кур'єрської діяльності області зросла на 4,4%. ВДВ будівництва залишається майже на рівні попереднього року. Темп ВДВ у сфері постачання електроенергії, газу, пари та води становив 99,2%. Тенденцію до зниження демонструє добувна промисловість і розроблення кар’єрів, темп яких залишається значно нижчим, ніж у попередніх роках.

За даними Вісника державної податкової служби, найбільшими платниками податків та зборів у регіоні в першому півріччі 2019 року, крім уже згаданих освітніх установ, стали: АТ «Українська залізниця»; ТОВ «Завод Флекстронікс ТзОВ»; ТОВ «Джейбілсьоркіт юкрейн лімітед»; ПрАТ «Закарпаттяобленерго»; ТОВ «Джентерм Україна»; ТОВ «Ядзакі Україна»; ТОВ «Фішер-Мукачево»; ДП «Рахівське лісове господарство»; ТОВ «Закарпаттяенергозбут».

На Закарпатті юридично зареєстровано ТОВ «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна», виручка якого за підсумками 2018 року склала в районі 2 – 2,5 млрд гривень. За непідтвердженою інформацією, компанія юридично змінила місце реєстрації у зв’язку із окупацією сходу країни, а також не є платником податків у місцеві бюджети Закарпаття.

Підприємства «Завод Флекстронікс ТзОВ», ТОВ «Джейбілсьоркіт юкрейн лімітед», ТОВ «Джентерм Україна», ТОВ «Ядзакі Україна», ТОВ «Фішер-Мукачево», ПрАТ «Єврокар» – є найбільшими підприємствами з іноземними інвестиціями, які представники влади (як державної, так і місцевої) позиціонують як доказ інвестиційної привабливості регіону. Час від часу на ці підприємства навідуються перші посадові особи краю (наприклад, візит на «Джейбілсьоркіт юкрейн лімітед» під час виборчої кампанії здійснив президент Петро Порошенко, на підприємстві пройшло і засідання Ради регіонального розвитку). Протягом виборчої кампанії кандидати у президенти Валентин Наливайченко та Сергій Тарута в різні періоди завітали на ТОВ «Фішер-Мукачево».  Керівництво всіх згаданих вище підприємств публічно не демонструє прихильності чи симпатії до політичних сил. 

ПрАТ «Закарпаттяобленерго» – монополіст у сфері електроенергетики, йому ж за наслідками реформи ринку електроенергії належить і ТОВ «Закарпаттяенергозбут», що продає електроенергію населенню. 95,22% підприємства належить ТОВ «Енергетична Україна ТВ», яке, за даними НВ.Бізнес контролюється Юлією Льовочкіною – сестрою колишнього глави адміністрації президента Сергія Льовочкіна. За інформацією місцевого видання «Закарпаття онлайн», у 2016 році «Закарпаттяобленерго» значилося як офіційне місце роботи дружини глави НАБУ Артема Ситника. Керівництво «Закарпаттяобленерго» публічно не демонструє прихильності чи симпатії до політичних сил.

В орбіті окремих народних депутатів від округів Закарпатської області перебувають економічні активи. Згідно з даними електронних декларацій, донька нардепа від округу № 68 Роберта Горвата володіє часткою у 10% ТОВ «Дастор-Ужгород», яке більш відоме як місцевий супермаркет та торговий центр. Їй також належить 33% сільськогосподарського ТОВ «Континент». Дружина нардепа від округу № 69 Віктора Балоги має корпоративні права у ТОВ «Русинія» (виробництво цегли, черепиці та інших будвиробів), ТОВ «Старовинний замок» (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна). У власності родини сина Віктора Балоги (міського голови Мукачева) ТОВ «Маркет Рітейл» (неспеціалізована оптова торгівля). Дружина нардепа від округу № 71 Валерія Лунченка має частки у ТОВ «Мілкор» (вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур), ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ЦЕНТР «К» (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна) та ТОВ «Регіональна телевізійна компанія "Хуст"» (відома як місцевий телеканал). Дружина нардепа від округу №72 Василя Петьовки має відношення як власниця чи співвласниця до семи організацій: ТОВ «Барва» (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна); ТОВ «Партнер» (складське господарство); ТОВ «Закарпатська продовольча компанія» (оптова торгівля напоями); ТОВ «Мукачівський ЦУМ» (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна); ТОВ «Продюсер» (надання в оренду інших машин, устатковання та товарів н. в. і. у.); ТОВ «Культурно-мистецький центр "Барви"» (діяльність у сфері радіомовлення); сільськогосподарське ТОВ «Клячанівське» (вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур). Є інформація й про бізнес-активи депутата від округу № 73 Владіслава Поляка, однак даних в електронній декларації про корпоративні права не вказано. На момент балотування він мав статус ФОПа, а згідно з даними декларації – був власником тренажерного обладнання та обладнання для косметичних салонів.

На Закарпатті у 2019 році не зафіксовано резонансних бізнес-конфліктів чи гучних корупційних скандалів. Водночас є низка неоднозначних ситуацій, де спостерігається протистояння бізнесу, активної громадськості та влади, а також кілька кримінальних справ щодо можливої корупції керівництва міст Ужгорода та Берегова.

Керівництво Закарпатської ОДА 2015-2019 років підписало із турецькою фірмою «Enisolar Energy» меморандум щодо будівництва на полонині Боржава вітрових електростанцій, проти чого категорично виступили екологічні активісти, краєзнавці, парапленеристи. Своє невдоволення висловили і кілька РДА. Чи втілиться проєкт у життя – залежить від нинішнього керівництва ОДА.

Керівництво Закарпатської ОДА 2015-2019 років лобіювало будівництво гірськолижного курорту на території унікального гірського масиву Свидовець, проти чого виступають екологічні активісти. Шириться інформація, що за ідеєю стоять власники курорту «Буковель». Чи втілиться проєкт у життя – залежить від нинішнього керівництва ОДА.

У місцевих ЗМІ з’явилася інформація щодо нібито відновлення роботи золоторудного комбінату в Мужіївському золоторуднику, попередня робота якого завершилася для місцевого населення екологічними негараздами. У Закарпатській ОДА оприлюднили власну позицію – мовляв поки не закінчаться кримінальні провадження та процедури банкрутства у контексті попередньої діяльності золоторудника, говорити про відновлення роботи зарано.

Найбільше новин в інформаційному просторі щодо нелегальних промислів у області стосуються тем контрабанди: як переміщення цигарок через лінію кордону поза межами пунктів пропуску, так і організовані схеми переміщення тютюнових виробів та іншої продукції через пункти пропуску за участю представників митниці й Держприкордонслужби. Також фіксується незаконне переміщення людей, у тому числі – вихідців з країн Азії, через кордон з країнами ЄС. Наявні також такі «чорні» промисли, як незаконна заготівля деревини; незаконний видобуток гравію, піску, глини тощо; робота підпільних АЗС, врізки у нафтопроводи. Про всі ці випадки регулярно інформують представники правоохоронних органів.

Політична ситуація

У Закарпатській області домінують регіональні лідери, відповідно електорат орієнтується насамперед на них, а вже потім на політичні сили, які вони представляють. Як наслідок, результати партійних команд під одними й тими ж брендами на місцевих виборах 2015 року доволі різношерсті у різних радах: «БПП «Солідарність» посіла друге місце в Закарпатській обласній раді, натомість зовсім не потрапила до Мукачівської міської ради; партія «Єдиний Центр» здобула перше місце до Закарпатської обласної ради, Мукачівської та Чопської міських рад, натомість подолала виборчий бар’єр на останніх позиціях до Ужгородської, Берегівської, Хустської міських рад. «Об’єднанню «Самопоміч» вдалося провести своїх представників лише у міські ради Ужгорода та Мукачева. У місті Хуст впевнене перше місце (майже половина мандатів) посіла команда тамтешнього міського голови, яка пройшла до муніципалітету під брендом «Партії конкретних справ». Лише у місті Хуст серед міст обласного значення виборчий бар’єр ледь зуміли подолати ВО «Свобода» та Українська народна партія. В Ужгороді ж до ради потрапило кілька депутатів – представники партій «ПАТРІОТ», «Наш край», «Європейська партія України». Партії, що орієнтуються на угорськомовного виборця, на лідерських позиціях у містах Берегово та Чоп, де найбільше угорськомовного населення. Результати цієї партії в інших містах обласного значення – Ужгороді, Мукачеві, Хусті – слабші. Партія «Батьківщина» не зуміла потрапити до складу Хустської, Берегівської, Чопської міських рад.

Особливістю є й те, що закарпатський виборець симпатизує і партіям із проросійською риторикою, як наслідок – партія «Опозиційний блок» представлена у Закарпатській обласній, а також у Хустській та Чопській міських радах, партія «Відродження» – у Закарпатській обласній та чотирьох містах обласного значення – Ужгород, Мукачево, Берегово, Чоп.

За часів керування ОДА Геннадієм Москалем (2015-2019 роки), який також став і депутатом Закарпатської обласної ради від «БПП «Солідарність», обласна влада – як на рівні облдержадміністрації, так і на рівні облради – була підконтрольна саме останньому. В Закарпатській обласній раді було сформовано де-факто коаліцію депутатів «БПП  «Солідарність», «КМКС» Партії угорців України», «Відродження» та «Опозиційного блоку». Як наслідок – посаду голови облради отримав представник «БПП «Солідарність» Михайло Рівіс, посаду першого заступника – лідер «КМКС» Партії угорців України» Йосип Борто, посаду заступника – представник «Відродження» Петро Грицик. Посада голови бюджетної комісії, яка є оплачуваною, дісталася голові обласного осередку «Відродження» Василю Кошелі. Відтак команда «Єдиного центру», яка зайняла перше місце, не мала вирішального впливу на прийняття чи неприйняття рішень, так само як і 7 депутатів «Батьківщини». 

Із приходом до керівництва ОДА Ігоря Бондаренка (призначено на посаду 5 липня 2019 року) говорити про новоутворені стабільні розклади в обласній раді не доцільно. 

Наприкінці грудня Ігоря Бондаренка звільнили. Це, як можна зрозуміти із коментаря ЗМІ, стало для Бондаренка несподіванкою.  29 січня 2020 року стало відомо про погодження Кабміном на призначення на посаду голови ОДА Микити Михайлюка, який в області буде абсолютно новою людиною. У публічних джерелах про Микиту Михайлюка доволі мало інформації, у ЗМІ його пов’язують насамперед із бізнесовою діяльністю.

Уже на початку лютого місцеві видання з посиланням на сайт НАЗК, де вказуються декларації претендентів на посади, поінформували, що Закарпатську ОДА може очолити Роман Мегела. В області він відомий, насамперед, як власник готельно-ресторанного комплексу «Камелот», у селі Кам'яниця неподалік Ужгорода.

Станом на кінець січня на Закарпатті очікують нового голову ОДА, в. о. голови є Олексій Гетманенко, призначений першим заступником Ігоря Бондаренка. Щодо діяльності органу місцевого самоврядування можна констатувати: група депутатів «Солідарність» та «Відродження» зберігають свій вплив на розклади в облраді.

Слід додати, що команда депутатів «БПП «Солідарність» фактично не має зв’язку із оновленою «Європейською Солідарністю». Ця команда на виборах 2015 року формувалася від трьох гравців – команди тодішнього лідера «БПП «Солідарність» в області Валерія Пацкана, команди Геннадія Москаля та місцевої команди «Народного фронту». Відтак ідеологічний зв’язок депутатів з партією, під брендом якої вони потрапили до ради, доволі слабкий ще із 2015 року.

Міський голова Ужгорода Богдан Андріїв переміг як представник «Відродження», у нього є більшість для функціонування депутатського корпусу, втім вона доволі умовна і в разі радикальних суспільно-політичних змін може перестати працювати. Міський голова Мукачева Андрій Балога, можна констатувати, контролює ситуацію в депутатському корпусі та в місті загалом. Сильні позиції у депутатському корпусі та в місті мають мери Хуста (Володимир Кащук), Берегова (Золтан Бабяк) та Чопа (Валерій Самардак). Щодо міського голови Берегова, то у листопаді минулого року один із депутатів ініціював процедуру висловлення недовіри міському голові. Це питання було винесено на сесію, за підсумками таємного голосування – 17 депутатів із 26 висловилося проти, рішення не прийнято. 

У порівнянні із каденціями 2010-2015 років (за підсумками місцевих виборів 2015 року), у Закарпатській обласній раді свої позиції втратили представники Єдиного Центру (команда нардепа Віктора Балоги) та «Партії регіонів» (команда ексголови Закарпатської ОДА Олександра Ледиди); в Ужгородській міській раді – представники «Партії регіонів» (команда підконтрольного мера Віктора Погорелова); у Чопській міській раді – представники Єдиного Центру (команда голови Галини Цар). Міські голови Хуста та Берегова та їх команди зберегли свій вплив, власне ці мери були переобрані на черговий термін.  

Випадків відкликання депутатів місцевих рад або ж спроб організувати таку процедуру в Закарпатській області не зафіксовано. Водночас відомо про три випадки добровільного складання депутатського мандата. Зокрема, одразу після виборів 2015 року ректор Ужгородського національного університету Володимир Смоланка, який йшов під номером 1 партійного списку «Єдиного Центру» до Ужгородської міської ради, написав заяву про відкликання своєї кандидатури, таким чином він не набув депутатських повноважень. На початку 2017 року стало відомо, що депутатка від «Об’єднання «Самопоміч» у Мукачівській міській раді Вікторія Линнік склала свої повноваження, її в раді замінила депутатка Тетяна Кіш. У вересні 2019 року в Мукачеві достроково за власним бажанням припинив свою роботу депутат від партії «Відродження» Олег Казибрід. 

Явка виборців на президентських виборах 2019 року була найменшою в Україні – 47% під час першого голосування та 46,38% під час повторного голосування. За даними сайту ЦВК, під час першого туру президентських виборів у 2014 році впевнену перемогу в усіх шести округах області здобув Петро Порошенко, за ним друге місце із значним відривом посіла Юлія Тимошенко (явка 2014 року склала 51%). Результат Петра Порошенка за підсумками голосування 25 травня 2014 року в п’яти округах області був більший, ніж результат Володимира Зеленського за підсумками голосування 31 березня 2019 року. 

Водночас за результатами голосування 31 березня 2019 року впевнену перемогу на всіх шести округах здобув кандидат Володимир Зеленський, а чинний президент у п’яти округах (крім Ужгорода) програв ще й Юлії Тимошенко, посівши лише третє місце.

У другому турі президентських виборів, 21 квітня 2019 року, в усіх шести округах області впевнену перемогу здобув Володимир Зеленський. 

Явка закарпатського виборця на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року також стала найнижчою в Україні і була ще меншою, ніж на виборах Президента – 41,16%. За підсумками голосування впевнену перемогу в області здобула партія «Слуга народу» із активом у 188 323 голоси (49,86%). Друге місце посіла ВО «Батьківщина» – 37 931 голосів  (10,04%), третє – «Опозиційна платформа – За життя» 30 270 (8,01%). У проміжку між 5 і 4 відсотками голосів виборців вдалося набрати партіям «Опозиційний блок», «Європейська Солідарність», «Голос» та «Сила і честь». Майже 3% – у партій «Українська стратегія Гройсмана» та Радикальної партії Олега Ляшка. Результати решти політичних сил – учасниць виборчого процесу – менше 2%. 

У порівнянні з результатами парламентських виборів 2014 року, 4 партії, які тоді на рівні області подолали 5-відсотковий бар’єр («Народний фронт», «Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, «Всеукраїнське аграрне об’єднання «ЗАСТУП»), у 2019 році повністю втратили довіру виборця. 

Суттєво погіршені результати у «Європейської Солідарності» – якщо у 2014 році ця політична сила посіла впевнене 1 місце із кількістю голосів у 116 525 (28,05%), то у 2019 році партія на Закарпатті не подолала і 5-відсоткового бар’єра – 17 316 голосів (4,58%). 

Покращилися результати голосування для ВО «Батьківщина» – 21 303 (5,12%) голосів у 2014 році та удвічі більше у 2019-му – 37 931 (10, 04%).

Якщо у 2014 році партія «Опозиційний блок» отримала 2,41% голосів, посівши лише 10 місце, то у 2019 році «Опозиційна платформа – За життя» та «Опозиційний блок» розділили 3 та 4 місце, набравши разом 49 394 голоси (13%). 

Представництво Закарпаття у парламенті як на рівні мажоритарників, так і списочників оновилося за підсумками дострокових виборів 2019 року. Разом з тим троє депутатів із шести повторно лишилися представниками своїх округів. 

Округ № 68 із центром у м. Ужгород представляє самовисуванець Роберт Горват, який за підсумками виборів 2019 року набрав 14 274 голосів (19,75%). Він лише на 182 голоси випередив представника «Слуги народу» Олександра Пекаря, який до часу балотування взагалі не був відомий ні як політик, ні як громадський активіст. У 2014 році Роберт Горват набрав більше – 19 469 (21,58%) голосів, тоді він йшов до парламенту як висуванець від «БПП «Солідарність» та протягом каденції лишався у цій фракції. У нинішньому скликанні парламенту Роберт Горват є позафракційним, входить до групи «Довіра».

На окрузі № 69 (центр – м. Мукачево) із результатом 21 265 голосів (35,81%) переміг висуванець «Єдиного Центру» Віктор Балога, який представляв округ із 2012 року. Різниця між основним конкурентом – кандидатом від «Слуги народу» Едгаром Токарем – склала 798 голосів. Едгар Токар заявляв про фальсифікацію виборів у окрузі й через суд намагався скасувати результати голосування на окремих ДВК. Однак суди усіх інстанцій щодо такої вимоги було програно. Разом з тим за заявою кандидата Токаря поліція провела розслідування, у результаті якого з’ясувалося, що члени кількох ДВК ймовірно неправомірно використали бюлетені, виписавши їх на імена людей, які фізично не прийшли на ДВК та загалом, ймовірно, були за межами країни. Восени 2019 року 13 членам різних ДВК оголошено підозру за частиною 2 статті 158-1 КК України. Станом на початок року у двох випадках суди визнали винними членів ДВК за інкримінованою підозрою, щодо решти обвинувачених – справи ще на розгляді в судах. Віктор Балога у парламенті теперішнього скликання став членом групи «За майбутнє», у попередній каденції був позафракційним і відомим як один з активних критиків безпосередньо Петра Порошенка. Симпатії виборця до Віктора Балоги, у порівнянні із попередніми голосуваннями, помітно падають. Так, у 2012 році Віктор Балога набрав 34 970 (49,42%) голосів, відрив від кандидата від «Партії регіонів», що посів друге місце, склав майже 25 тисяч голосів. У 2014 році Віктор Балога отримав  39 364 (61,91%) голосів, різниця від кандидата із другого місця – представника «Народного фронту» – склала більше 30 тисяч голосів. 

В окрузі № 72 (центр – м. Тячів) втретє поспіль перемогу здобув Василь Петьовка – двоюрідний брат, а в минулому – політичний та бізнесовий партнер Віктора Балоги. Результат Петьовки на виборах 2019 року – 16 023 (34,29%) проти 10 831 (23,18%) від кандидата від «Слуги народу». Хоча отримана кількість голосів і є помітно більшою від конкурента, вона однаково є суттєво меншою у порівняні із попередніми волевиявленнями. Так, на виборах 2012 року Василь Петьовка отримав 33 838 (54,67%) голосів; під час вотуму 2014-го – 36 711 (68,04%). У парламенті нардеп Петьовка є позафракційним, входить до групи «Довіра», а у Раді попередньої каденції належав до групи «Воля народу».

Округ №70 (центр – м. Свалява, найбільший географічно – включає одразу 6 районів, 5 – гірські) – єдиний із шести на Закарпатті, де перемогу здобув висуванець «Слуги народу», а саме Михайло Лаба із результатом 20 629 (26,08%).  Депутат від округу каденції 2012-2014 та 2014-2019 років Михайло Ланьо – людина із неоднозначною репутацією – на виборах 2019 року від округу не балотувався, натомість йшов за списком «Опозиційного блоку» на очевидно непрохідному місці. Натомість за перемогу змагалися відомі й впливові в окрузі діячі – голова Полянської ОТГ Іван Дрогобецький («Опозиційна платформа – За життя»); голова Міжгірської райради Михайло Щур (самовисування); нардеп від округу №73 Іван Балога («Єдиний Центр»); голова обласного осередку ВО «Батьківщина», чинний депутат облради Олександр Кеменяш. Крім них на окрузі було ще 8 кандидатів. Можливо, дана обставина і посприяла «розмиттю» голосів на користь кандидата від «Слуги народу», який до виборів працював сільським головою села Невицьке  Ужгородського району. 

Округ № 71 (центр – м. Хуст) – тут переконливу перемогу здобув самовисуванець Валерій Лунченко, який у парламенті 2014-2019 років був за списком «Народного фронту». Результат Лунченка – 26 374 (49,14%), що на 11 270 більше кандидата від «Слуги народу» Сергія Грабаря, який на 2-му місці набрав 28,14%. Депутат від округу в 2012-2014 та 2014-2019 роках Павло Балога «перейшов» балотуватися в округ № 73, де програв. Валерій Лунченко в парламенті теперішнього скликання є позафракційним, але входить до групи «Довіра» та є заступником її голови.

В окрузі № 73 (центр – м. Виноградів) перше місце із 25 223 голосами «за» (39,72%) посів самовисуванець Владіслав Поляк, який до того був депутатом Закарпатської обласної ради від партії «Відродження». У нього відчутний розрив від результатів Василя Брензовича – депутата ВРУ 2014-2019 років за списком «БПП  «Солідарність». Василь Брензович – лідер угорськомовної громади Закарпаття, лідер «КМКС» Партії угорців України» набрав 16 644 голосів (26,21%) і посів друге місце. 73 округ – єдиний в області, де кандидат від «Слуги народу» Іван Маргітич посів лише 3 місце – 7 835 (12,33%). Далі фінішував Павло Балога із результатом у 6 756 голосів (10,64%). Депутат від округу каденції 2014-2019 рр. Іван Балога не балотувався, оскільки висунув свою кандидатуру на окрузі № 71, де програв. 

Округ № 73, що включає в себе два райони – Берегівський та Виноградівський – специфічний тим, що тут проживає багато угорськомовного населення, більшість якого саме у Берегівському районі. Але голосів угорськомовних виборців недостатньо для перемоги в теперішніх межах округу кандидатів від «КМКС» Партії угорців України» та «Демократичної партії угорців України». Тому лідери угорськомовної меншини та представники офіційної Угорщини багато років наполягають на змінах меж округу, створення так званого Притисянського округу, в якому б угорськомовне населення становило би більшість та, відповідно, могло б голосами забезпечити перемогу угорськомовного кандидата (йдеться про реалії до прийняття нового Виборчого кодексу, яким в Україні мажоритарні округи скасовано). 

За кількістю списочників Закарпаття нині представлене у парламенті приблизно так, як і за каденції 2014-2019 рр. Тоді до області мали пряме відношення (тобто – і фактичне місце проживання, і діяльність в області) представники «БПП. Солідарність»: Валерій Пацкан (нині обіймає посаду голови Рахункової палати), Василь Брензович (програв вибори в окрузі №73); «Народний фронт» – Валерій Лунченко (нині – представник округу 71).

Наразі «за списками» є три депутати у фракції «Слуги народу» – Анатолій Костюх, Ігор Кривошеєв, Андрій Жупанин. Останній – виходець з області, втім місце його реєстрації вказано у столиці. Під час візиту до області позиціонував себе саме як представник Закарпаття в парламенті.  

Голову Закарпатської ОДА Ігоря Бондаренка призначено указом президента 5 липня 2019 року. У період між результатами 2 туру голосування та 05 липня т. в. о. голови ОДА був Іван Дуран – перший заступник голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля. Ігор Бондаренко у широких колах відомий більше як засновник мережі кондитерських-кав’ярень, втім у період до 2000-х років у нього був досвід військової та державної служби. Процес призначення нового голови ОДА не був публічним, областю ширилися чутки про кілька кандидатур на цю посаду. Наприкінці грудня 2019 року Бондаренка несподівано було звільнено із посади, відтак областю знову почали ширитися різні чутки про можливі нові кандидатури. Майже через місяць стало відомо про намір призначити на посаду голови ОДА Микиту Михайлюка – людину не з області, про яку інформації у публічному просторі доволі мало.

Процес формування нової команди ОДА де-факто розпочався з вересня 2019 року і, у зв’язку із призначенням другого голови ОДА, із 2020 року лише почне набирати обертів. Публічних конкурсів на заміщення вакантних посад заступників голів Закарпатській ОДА у 2019 році не оголошувалося. 11 вересня заступниками голови ОДА призначено Олексія Гетьманенка та Ольгу Травіну – обоє були депутатами Ужгородської міської ради каденції 2010-2015 років за списком «Єдиного Центру». Ольга Травіна в період 2015-2019 років працювала в різних структурах Ужгородської міськради, Олексій Гетьманенко – у «Приватбанку».  Останній згодом був призначений першим заступником Ігоря Бондаренка, відтак став в.о. голови ОДА після звільнення Бондаренка. 

Наприкінці жовтня 2019 року заступником голови Закарпатської ОДА призначено Ігоря Шинкарюка, який, за даними ЗМІ, ветеран АТО (військової контррозвідки СБУ), підполковник, ексвійськовослужбовець СБУ із родини ветеранів військової служби. 

Щодо конфліктів, то напередодні призначення Ігоря Бондаренка з різних джерел надходила інформація із посиланням на сайт НАЗК про намір призначення на посаду першого заступника голови Закарпатської ОДА Сергія Гайдая, у планах якого було нібито негласно курувати роботу ОДА. Сергій Гайдай напередодні 2019 року був головою Мукачівської РДА, втім потім конфліктував із головою ОДА Геннадієм Москалем, через що не без скандалів був звільнений. За непідтвердженою інформацією, сам Ігор Бондаренко був проти призначення Гайдая на посаду першого зама, відтак Гайдай був звільнений із посади штатного радника голови ОДА, а також згодом громадськості озвучено звернення представників Закарпатської облради до Президента із проханням не призначати Гайдая. Як наслідок, Сергій Гайдай не отримав посаду на Закарпатті, натомість очолив Луганську ОДА. Щодо керівних кадрових ротацій в ОДА, то у листопаді 2019 року стало відомо про звільнення із посад заступника голови Закарпатської ОДА Ярослава Галаса (вважається правою рукою Геннадія Москаля, має давню історію співпраці із ним), першого заступника голови ОДА Івана Дурана та директора Департаменту економічного розвитку й торгівлі ОДА Дениса Мана. Останній є депутатом Закарпатської обласної ради від «БПП» Солідарність». Призначено нову очільницю Департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОДА Єлизавету Біров, яка до цього часу займала посаду заступника директора цього відомства, певний час – в. о. керівника. Із 2005 року вона довгий час очолювала обласну дитячу лікарню та у період 2010-2015 років була депутатом обласної ради від партії «Єдиний Центр».  

У ЗМІ зафіксовано повідомлення, що голова Закарпатської ОДА Бондаренко у жовтні звернувся до Держагентства лісових ресурсів України із інформацією про «неналежний рівень виконання професійних обов’язків та невідповідність займаній посаді» щодо керівника обласного управління лісового і мисливського господарства Валерія Мурги, який є ще й депутатом Закарпатської обласної ради від «БПП» Солідарність» та вважався близьким соратником Геннадія Москаля. З офіційного сайту Закарпатського ОУЛМГ відомо, що Валерію Мурзі у липні вручено підозру в зловживанні службовим становищем, що спричинило понад 2,6 млн грн збитків природно-заповідному фонду. У середині січня 2020 року стало відомо про відсторонення Мурги від посади на час аудиту лісогосподарської структури. 

12 листопада стало відомо, що на своїй посаді лишається голова Берегівської РДА Іштван Петрушка, який був керівником осередку партії «Народний фронт» на Берегівщині. Також стало відомо про конфліктну ситуацію у Хустському районі – депутати тамтешньої райради звернулися до президента з проханням призначати на посаду голови РДА виключно людину із Хустського району. Ряд місцевих активістів трактують у цьому небажання місцевої еліти бачити на посаді кандидатуру викладача із міста Виноградів Володимира Гнатківського. Станом на кінець січня голову РДА так і не призначено, в.о. керівника є Михайло Попович. 

Ще у липні 2019 року напередодні дня парламентських виборів раптово було відсторонено від посади керівника обласної поліції Романа Стефанишина, а у серпні – звільнено із посади. Із липня до жовтня в обласної поліції не було призначено постійного керівника. Лише 1 листопада на посаду офіційно призначено нового очільника  – ним став полковник поліції Олександр Канцідайло, який до того займав посаду заступника начальника департаменту оперативно-технічних засобів Нацполіції.

02 липня 2019 року президент призначив начальником обласного управління СБУ Івана Рудницького, який до того працював у центральному апараті СБУ, куруючи боротьбу з тероризмом. 

Прокуратуру Закарпаття із липня 2016 року очолює Володимир Гаврилюк. Його, на відміну від колег з інших областей, із приходом нового очільника прокуратури не було звільнено з посади. З цього приводу кілька громадських активістів підготували звернення до очільника Генпрокуратури Володимира Рябошапки із інформацією про негативні кейси керівника Закарпатської прокуратури, у тому числі – детальним описом резонансних кримінальних проваджень, які, за версією активістів, через позицію обласного прокурора, не доведені до судів із обвинувальними актами. 

У липні 2019 року під час представлення нового голови Закарпатської ОДА у приміщенні Закарпатської митниці президент Зеленський публічно закликав керівника цієї митниці Станіслава Балуєва написати заяву на звільнення. Згодом президент публічно закликав в. о. голови Державної фіскальної служби Олександра Власова звільнити керівників кількох митниць, у тому числі – і Закарпатської, що і було зроблено. Втім у кінці серпня виявилося, що нібито звільнений Балуєв був на лікарняному і повернувся на свою роботу. Керівник митниці Максим Нефьодов у мережі Facebook прокоментував, що законодавство не дозволяє оперативно звільнити керівників Закарпатської митниці, а самі вони писати заяву на звільнення не хочуть. На початку листопада стало відомо, що в. о. керівника Закарпатської митниці призначено Віктора Івануса, який до того працював у Закарпатській митниці на посаді заступника начальника управління, начальника відділу контролю за переміщенням товарів управління організації митного контролю Закарпатської митниці ДФС. Станом на січень 2020 року на офіційному сайті керівником органу й далі вказаний Станіслав Балуєв.  

Міський голова Ужгорода Богдан Андріїв фігурує як обвинувачений у розслідуванні поліції щодо можливих махінацій із викраденням коштів при реконструкції пам’ятки архітектури «Совине гніздо». На початку листопада 2019 року стало відомо, що ДБР та СБУ розслідують справу щодо заступника міського голови Ужгорода Василя Гомоная з приводу нібито організації останнім відчуження від міста у 2014 році трьох земельних ділянок через підставних осіб.

Міський голова Берегова Золтан Бабяк фігурує у провадженні НАБУ – як інформують місцеві ЗМІ із посиланням на депутата Берегівської міськради Віталія Антіпова (який є і заявником до НАБУ), справа стосується нібито відмови міської ради відстоювати у суді право на земельні ділянки.  

Станом на січень 2020 року не зафіксовано відвертих конфліктних ситуацій між центральною та регіональною владою Закарпатської області. Зокрема, у період серпня-січня обласна рада чи ради міст обласного значення не приймали резонансних рішень-звернень до центральної влади щодо актуальних суспільно-політичних явищ, у тому числі – факту відведення військ на сході та «формули Штанмаєра». Водночас є ряд «робочих» звернень місцевої влади до центральної, наприклад депутати Ужгородської міської ради звернулися 5 вересня 2019 року до Кабміну та Міністерства фінансів на тему забезпечення фінансування професійно-технічних училищ Ужгорода на 2020 рік. У жовтні депутати Закарпатської облради звернулися до Кабміну та Міністерства інфраструктури щодо вжиття невідкладних заходів з ефективного функціонування ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород»; звернулися до Верховної Ради щодо вирішення питання перерахунку пенсій колишнім держслужбовцям і посадовим особам органів місцевого самоврядування; звернулися до Кабміну та Верховної Ради щодо вирішення питань співфінансування та реалізації  проектів (програм) міжнародної технічної допомоги. 13 листопада депутати Закарпатської облради прийняли звернення до Кабміну щодо недопущення зменшення доходів місцевих бюджетів у контексті скасування акцизного збору, звернення щодо продовження мораторію на продаж земель, а також звернення до Голови ВРУ та Прем’єр-міністра щодо будівництва нового аеропорту в області та забезпечення сталого функціонування ЗОКП «Міжнародний аеропорт «Ужгород». Крім того, прийнято звернення до центральних органів влади щодо фінансування будівництва обʼїзної дороги навколо м. Берегово та відкриття нового пункту пропуску «Велика Паладь – Ньодгодош». Звернення до Кабміну та Верховної Ради щодо проєкту державного бюджету на 2020 рік, який, на думку депутатів, зменшує доходи місцевого самоврядування, 11 листопада прийняла і Мукачівська міська рада. Також у Мукачеві ще у серпні зверталися до Кабміну, ДСНС та Закарпатської ОДА щодо аварійного стану мостів, які розташовані над залізничними коліями, з проханням фінансування на ремонт. 

Аналіз медіа-ринку

Медіаринок Закарпатської області у контексті ринку реклами розвинутий доволі слабо, що і відображається на залежності чи відвертій прихильності більшості медіа до місцевих політичних діячів і, як наслідок, не завжди об’єктивному висвітленні резонансних суспільних політичних подій. Можна говорити про кризу друкованих ЗМІ обласного рівня, яких доволі мало лишилося у порівнянні з ситуацією 10-річної давності. В області фактично не лишилося газет зі штатом журналістів (за винятком нещодавно роздержавлених комунальних газет та медіа, що у сфері впливу угорськомовних громадських та партійних організацій). Попри те, що в області діє багато сайтів, більш-менш впливовими є до 10. Більшість із них не мають штату журналістів, а також не вказують імен головних редакторів та власників. 

З точки зору дотримання журналістських стандартів на ринку ТБ області відзначається телеканал «UA:Закарпаття», що є філією Суспільного ТБ. Зокрема, інформації про розміщення в етері джинси чи ангажованого на чиюсь користь контенту не зафіксовано.

Телеканал «М-студіо» (редакція у Мукачеві) висвітлює у позитивному ключі діяльність нардепа від округу № 72 Василя Петьовки. Наприклад, глядачі каналу можуть дізнатися, що нардеп підтримав ініціативу встановлення дитмайданчика; звертався до голови ОДА щодо ремонту доріг; лобіював гроші із держбюджету на відновлення роботи дитсадка; вітав і передав подарунки 100-річній жительці із села Водиця, 100-річному жителю із села Матієво, 100-річній жительці із селища Великий Бичків; долучився до організації паломницької поїздки вірян до Риму.  До 2017 року серед співвласників телеканалу була дружина нардепа, втім саме того року її частку було продано. Телекомпанією керує Володимир Шубець – лідер обласного осередку Радикальної партії Олега Ляшка. 

Ужгородський «21 канал» наполовину належить родині ексголови Закарпатської ОДА, лідера обласної організації «Опозиційного блоку» Олександру Ледиді (власниця частки у 50%, за даними аналітичної платформи YouControl, Олександра Ледида-Павлюк). Іншу половину віднедавна передано Товариству угорської культури Закарпаття, яке за рахунок ґранту (ймовірно – від держави Угорщини) виробляє свій контент. Власне «21 канал» має дві редакції, які фізично розташовані в різних куточках міста.

«Перший кабельний» (редакція у Мукачеві) у сфері впливу депутата Закарпатської обласної ради від «Відродження», лідера обласного осередку «Опозиційної платформи – За життя» Івана Чубирка. Як можна дізнатися із декларації останнього, його дружині у 2018 році належала частка у 55% приватного підприємства «ТРК Перший Кабельний». За чутками, до власності телеканалу може мати відношення й Віктор Медведчук. Власне, контент каналу та його сайту доволі пропагандистський на користь як згаданої партії, так і безпосередньо Віктора Медведчука. Наприклад, аудиторію телеканалу та сайту інформують, що 3 тисячі закарпатців отримали солодощі від Медведчука та його дружини; завдяки ініціативі Медведчука «Україна і РФ починають міжпарламентський діалог»; Медведчук провів зустріч із представником французького МЗС; наводиться думка Медведчука про підвищення зарплат нардепам. 

РТК «Хуст» – невелика телевізійна компанія, що мовить у Хустському районі. Є власністю родин нардепа від цього ж округу (№71) Валерія Лунченка та його близького соратника, депутата Закарпатської обласної ради Мирослава Білецького. За даними платформи YouControl, громадянкам Оксані Білецькій та Мирославі Білецькій належать по 50% частки у ТОВ «РТК Хуст».

Телеканал «Уж-інформ» працює у форматі інформаційного ТБ. Юридично це приватне підприємство «Закарпатський інформаційний центр», власником якого є громадянка Оксана Микоряк.

Телеканал «Сіріус» пов’язують із власністю нардепа Віктора Балоги, який створив цей ресурс після того, як через конфлікт зі своїм двоюрідним братом Василем Петьовкою позбувся впливу на телеканал «М-студіо». Офіційно власником ТОВ «Сіріус Медіа Продакшн» є Роман Паровозник. Людина з таким іменем, за даними rada.oporaua.org, була помічником нардепа Балоги.  Попри те, що «Сіріус» стартував доволі амбітно із заявкою на статус загальноукраїнського інформаційно-розважального телеканалу, у 2019 році відбулося суттєве скорочення штату журналістів і заморожування авторських програм. Станом на кінець січня 2020 року телеканал припинив мовлення. 

Фактично всі ФМ-радіостанції Закарпаття мають музично-розважальний формат і перебувають у сфері впливу нардепа Василя Петьовки та керівника телеканалу «М-студіо» Володимира Шубця. Так як можна дізнатися із декларації Петьовки, його дружина має у власності різні частки у ТОВ «Культурно-мистецький центр «Барви» (радіо «Закарпаття-ФМ», серед співвласників і керівник – Володимир Шубець), мале приватне підприємство  «Версія плюс» (радіо «Версія FM», серед співласників – Володимир Шубець), ТОВ «Радіомовна компанія»-«Громадське мовлення» (радіо «Світ FM», серед співвласників і керівник – Володимир Шубець), приватне підприємство «Радіо «Слатіна-РТК» (радіо «Слатіна», серед співвласників і керівник – Володимир Шубець). 

Сайт «Мукачево.нет» близький до нардепа Віктора Балоги, час від часу саме через цей ресурс озвучується позиція нардепа щодо певних суспільно-політичних явищ чи доносяться певні меседжі у потрібному нардепу ключі. Діяльність міської влади Мукачева, де мером є син Віктора Балоги, висвітлюється виключно у позитивному ключі. Лояльним до нардепа Балоги є і ресурс «Закарпаття-онлайн», який пов’язують із власністю його редактора Олега Диби, в минулому – депутата Ужгородської міськради від «Нашої України». Також цей вебресурс виключно у позитивному контексті час від часу інформує про діяльність нардепа Василя Петьовки. Сайт «Ужгород.ін» пов’язують із власністю місцевої підприємниці Маргарити Мощак, у минулому членкині Ужгородського міськвиконкому. Сайт «Час Закарпаття» пов’язують із власністю місцевого бізнесмена Михайла Поповича, у минулому – лідера обласного осередку «Сильної України», заступника голови ОДА за каденції президентства Януковича. Сайт «Ужгород.нет.юа» – у сфері впливу міського голови Ужгорода Богдана Андріїва. Сайт «Про Захід» асоціюється із власністю екснардепа, нинішнього голови Рахункової палати України Валерія Пацкана. Згадані сайти не вказують про свою реєстрацію як юридичних осіб, тому достовірно стверджувати інформацію про їх реальних власників неможливо. Більшість з них не оприлюднили й імен редакторів.

На медіапросторі також функціонують ресурси «ЮА-Репортер», «ЗакІнсайдер», «Закарпатський кореспондент», «ЗіДо», «Новини Закарпаття», «Вся Закарпатська Правда», «Трибуна» та низка інших, які не вказують імена своїх власників, редакторів, а деякі – і номерів засобів зв’язку. Час від часу  через ці сайти «зливається» інформація або розповсюджуються матеріали з ознаками чорного піару, матеріали невідомих авторів зі свідомим порушенням журналістських стандартів. 

Окремі сайти області зареєстровані як юрособи або позиціонують себе як проєкти юридичних осіб, здебільшого – ГО. Наприклад, сайт «Заголовок», який є проєктом Ужгородського пресклубу. Сайт «Голос Карпат» пов’язують із власністю родини екснардепа парламенту від округу №73 Івана Бушка (станом на сьогодні, за даними YouControl, 100% ТОВ «Голос Карпат» належить громадянці Валерії Бушко). Частка сайту, який зареєстрований як інформаційне агентство, належала його ексредактору Василю Кішу, який нещодавно призначений на посаду голови Виноградівської РДА. Сайт «Карпатський об’єктив» пов’язаний із однойменною газетою, засновником якої є Товариство угорської культури Закарпаття та один із лідерів цієї організації Василь Брензович, ексдепутат парламенту. Сайт «PMG.ua» асоціюється із редакцією, яка видає також газету «Панорама».

Серед газет обласного рівня, крім згаданих «Карпатського об’єктиву» та «Панорами», є РІО та «Новини Закарпаття». Остання – роздержавлена обласна газета, керівником та серед співвласників якої є дружина ексзаступника голови Закарпатської ОДА Ярослава Галаса. Серед засновників газети «РІО» (ТОВ РВФ “Тиждень-прес”) – міський голова Ужгорода 2006-2010 рр. Сергій Ратушняк. Час від часу газета виступає як інформаційний рупор ідей чи думок колишнього мера. Також у регіоні виходять дві угорськомовні газети – «Kárpáti Igaz Szó» та «Karpatalja». Щодо останньої у вересні 2019 року СБУ порушила кримінальну справу за ознаками сепаратизму – через обкладинку карти Закарпаття, яка не є коректною.

На теренах Закарпатської області не зафіксовано популярних каналів на суспільно-політичну тематику на сервісі YouTube. 

Обласні осередки партій – учасниць виборчого процесу не активно використовували рекламу в мережі Facebook. Водночас інформацію про свою діяльність, у тому числі й в контексті передвиборчої активності, активно на своїх сторінках розміщували обласні організації ВО «Батьківщина», «Об’єднання «Самопоміч», Радикальної партії Олега Ляшка, «Слуга народу – команда Зеленського в Ужгороді». 

У мережі Facebook популярними майданчиками для обговорення суспільно-резонансних подій є групи «Закарпаття», «Ужгород», «Мукачево». Тут часто свою інформацію розповсюджують і редакції онлайн-видань. 

У закарпатському сегменті Instagram не зафіксовано діяльності блогерів, що пишуть на суспільно-політичні теми. 

Розвиток громадянського суспільства та місцева демократія

На Закарпатті важко ідентифікувати конкретні ГО, які системно і авторитетно впливають на суспільно-політичне життя регіону.

Резонансних мітингів і пікетів за останній рік в області було мало. Кілька з них – щодо проблеми розмитнення автівок на європейських номерах. Останній мітинг на цю тему було організовано під час візиту до регіону президента Зеленського. Під час ухвалення Закарпатською обласною радою Перспективного плану територій біля будівлі облради пройшов пікет жителів приміських сіл Ужгорода із вимогою не приєднувати їх села до обласного центру. В Ужгороді час від часу проходять акції в унісон із загальноукраїнськими, зокрема восени такі були щодо неприпустимості ухвалення «формули Штанмаєра» та відведення військ на Сході країни.

На Закарпатті не зафіксовано помітної активної діяльності парамілітарних організацій та груп та їх впливу на процеси в області.


Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.