В Ужгороді триває обговорення проекту реконструкції площі Народної. Днями з цього приводу відбулася прес-конференція у прес-центрі «Закарпаття».
На захід зібрались, окрім журналістів та громадських активістів у сфері збереження історичної спадщини Ужгорода, представники творчої інтелігенції, серед яких відомі на Закарпатті художники, скульптори, мистецтвознавці, а також автор проекту архітектор Володимир Павлей.
Учасники дискусії зосередилися на доведенні неможливості реконструкції взагалі, оскільки площа має статус історичної пам’ятки, при цьому відзначивши, що до конкретного проекту претензій не мають.
Мистецтвознавець Михайло Сирохман наголосив, що помилка була зроблена під час першого засідання архітектурно-художньої ради при голові Закарпатської ОДА. Саме тоді, на думку мистецтвознавця, потрібно було відхилити проект і загалом відкинути будь-які наміри змінити площу Народну, натомість всі відволіклися на обговорення деталей. Під час другого засідання було визначено, що зелений прямокутник — недоторканний. «Рішення було однозначне і кінцеве: засуджено будь-яке втручання у площу. Чеський квартал найбільш грамотно архітектурно цілісний, то втручатися туди нема сенсу. На протилежному березі Ужа безмежний простір для благоустрою міста. Для влади придумати кращої площі уже неможливо. Рівна зелена поверхня створює враження гідності, самоповаги. Надає владі владності і вагомості більше, ніж будь-що», — зазначив він.
При цьому архітектор зі своєю командою взялися за проект, у зв’язку з оголошенням конкурсу. Деякі зауваження, висловлені на архітектурно-художніх радах, архітектор врахував, та певну їх частину, висловлену тими людьми, що виступають «проти», називає нефаховими. За словами Володимира Павлея, дуже важливо було «привести у порядок майданчик під флагштоком”, адже, коли приїжджають міжнародні делегації, повинні бути створені умови для комфортного проведення урочистостей. Тож, флагшток, на думку архітектора, має громадсько-політичне значення. За його словами, перед ним “ставилася задача повернутися до того кращого і відтворити те краще, що було в благоустрої партеру у минулих роках». Автор проекту переконує, що врахував плани Франтішка Крупки і побажання теперішньої влади — автостоянку, транспортне сполучення, новий пішохідний міст.
Головний спеціаліст управління культури ОДА з питань охорони культурної спадщини Томаш Сопко розповів, що питання реконструкції площі Народної сягає ще 2006 року, коли тодішній міський голова Сергій Ратушняк вирішив, що там доцільно звести будівлю для закарпатської філії Нацбанку. “Тоді ми відбили це питання, але воно вигулькує знову і знову. Управління культури одразу поставилося категорично проти, бо Ужгород віднесено до списку історичних міст України, а Галагов — пам’ятка арахітектури, містобудування місцевого значення. Ми не кажемо, що площу не можна реставрувати, але ми проти того, щоб знищити партер, бо, якщо він буде знищений, це потягне за собою і побудову будівлі Нацбанку і т.д. Управління культури було категорично проти, аби проводити будь-які роботи на площі. Це питання було розглянуто на засіданні консультативної ради при голові ОДА, потім була створена архітектурно-художня рада. На цих засіданнях питання розглядалося, але ніколи не було сказано: «Давайте проект втілювати у життя!».
Голова Закарпатської обласної організації Національної спілки художників України Борис Кузьма такого роду зміни у місті називає перетворенням на «урбанізований курник”.
Підняли учасники й питання, чи варто вкладати такі кошти (а йдеться, за словами Володимира Павлея, про 5 мільйонів гривень) у недоцільну перебудову найбільш благоустроєної частини Ужгорода, у той час, як у місті абсолютно знищені фасади історичних будівель і повно інших невирішених проблем? Можливо, набагато привабливішими для туристів будуть оновлені фасади історичного центру, що повернеться сторицею і в іміджевому, і у фінансовому планах.