Новини

На Рахівщині туристам пропонують історико-краєзнавчий маршрут

Автор фоторепортажу: Людмила Федоришина


На Рахівщині журналістам презентували новий туристичний маршрут «Стежками президента Гуцульської Республіки».

Заплановано, що цей маршрут буде автобусний, його загальна протяжність — орієнтовно 25 км. Маршрут включає відвідини рідного села (Чорна Тиса) і зокрема школи, де навчався Степан Клочурак, а також місць становлення Гуцульської Республіки: будівлі Народної ради, де відбувалося народне віче, каплички у с. Лазещина, де збиралися прихильники Клочурака та залізничної станції у селищі Ясіня, де майбутнього президента Гуцульської Республіки з нетерпінням чекали односельчани. Щоправда станція вже не відповідає своєму першочерговому вигляду, як власне і будинок родичів Клочурака, що більше схожий на новобудову. Крім того, в рамках екскурсії входить і відвідини краєзнавчого музею у Ясіня біля якого нещодавно було встановлено пам’ятник відомому гуцулу. Весь маршрут має відбуватися за участі компетентних у цих подіях науковців. Рахівська ОДА планує також встановити біля місць, які стосуються Степана Клочурака відповідні таблички. А поки маршрут здається дещо "сирим" і потребує доопрацювання…

Довідка. Степан Клочурак був визначною постаттю для Закарпаття. Він – ініціатор антиугорського повстання на Закарпатській Гуцульщині, а у 1919 році – засновник і президент Гуцульської Республіки в Ясіня, командир Закарпатської сотні Української Галицької Армії (УГА) в боротьбі з більшовиками та денікінцями. У міжвоєнний період – співорганізатор "Просвіти", торговельних, економічних, молодіжних, військових та педагогічних спілок на Закарпатті, керівник, головний редактор газет "Народ", "Вперед", "Земля і воля". В уряді  Августина Волошина займав посаду політичного секретаря, а згодом – міністра господарства та народної оборони. Після розгрому Карпатської України очолював ліквідаційну канцелярію уряду Карпатської України в Празі. У травні 1945 був заарештований органами "СМЕРШу". Після 20 років заслання повернувся до Праги, де й помер, навідавши перед смертю рідну Гуцульщину.


Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.