Громадськість Закарпаття звернулася до влади, щоб фахово проаналізувати результати ЗНО в області.
Про цілі звернення та власне бачення проблеми на прес-конференції в Ужгородському прес-клубі розказали підписанти відкритого листа: Степан Поп, професор, декан географічного факультету УжНУ, Сергій Федака, професор УжНУ та Володимир Мерцин, керівник видавничого проекту «Закарпаття автентичне».
Як розповів Володимир Мерцин, відомі науковці, митці, представники громадськості, випускники закарпатських шкіл минулих років, звернулись у відкритому листі до обласної влади з пропозицією фахово проаналізувати результати ЗНО в Закарпатській області. Звернутися їх спонукали поміж іншим результати Зовнішнього незалежного опитування (ЗНО), які, за словами В.Мерцина, в 2013 показали, що Закарпаття є «лідером» серед регіонів України за кількістю випускників шкіл (в % від загальної кількості абітурієнтів, що прийняли участь в ЗНО), які не змогли набрати мінімальні 124 бали, що необхідні для участі в конкурсному відборі при вступі до вищих навчальних закладів України. «Так, із математики, української мови, історії України, біології, хімії, німецької мови у випускників закарпатських шкіл найвищий відсоток абітурієнтів, які не набрали 124 бали. Та і з усіх інших предметів показники закарпатців гірші за загальнодержавні. Тобто, Закарпаття має загалом «лідерство» в Україні за кількістю випускників, які провалили ЗНО, - каже Володимир Мерцин. – Адекватної реакції на звернення немає. Не зовсім коректно виходити з того, що у нас недосконалі показники із ЗНО, але ці дані свідчать про те, що маємо проблеми в освіті. Кожен 7-ий не може здати ЗНО. Тому закликаємо владу та відповідні інстанції фахово проаналізувати результати ЗНО в області».
«Із ЗНО складається парадоксальна ситуація, - коментує Сергій Федака. - З одного боку ми перші по найкращих, з іншого – перші з найгірших. З трьох предметів цього року закарпатські абітурієнти набрали по 200 балів, ще кілька по окремих предметах набрали максимальний бал. І водночас по дуже багатьох предметах продемонстрували найгірші результати. Серед негативних причин: дуже сильний блат в учительському середовищі -- всі усіх знають, вчителі до учнів менш вимогливо ставляться. Інша причина - дуже високий відсоток трудової міграції, коли діти залишаються з дідусями, бабусями , іншими родичами і ті не дуже переймаються їхньою освітою. Ще один момент – на Закарпатті найвищий відсоток сільського населення в Україні. Але цей факт не можна абсолютизувати, бо були десятки сильних сільських шкіл у 60-70-их роках. Зараз необхідно проаналізувати, чому сільська освіта «просіла».
Степан Поп вважає, що оприлюднені по ЗНО не дають підстав стверджувати, що в області катастрофічна ситуація з освітою. «Загалом у навчальному процесі беруть участь також батьки, - каже професор. - Попри те, що у нас переважає сільське населення, негативний вплив чинять батьки, купуючи оцінки, золоті медалі, які не відповідають реаліям. Крім того ситуація з професійною орієнтацією не є якісною. Ця робота повинна скеровуватися на рівні середньої освіти,повинне здійснюватися поглиблене вивчення окремих предметів».
Як заявили ініціатори відкритого звернення на прес-конференції, для початку необхідно зайнятися фаховим аналізом,є реально 4 представники,я кі можуть задіяні керівництво ОДА, облради, управління освіти, депутати ВР, ключовий ігрок який має це все робити управління освіти, мають фахово зайнятися цим питанням.