Новини

Закарпатці не можуть повернути банкам валютні кредити

Напружена ситуація у східних областях країни продовжувала негативно впливати і на грошово-кредитний ринок Закарпатської області, про що свідчить зниження залишків у національній валюті на депозитних рахунках в банках та скорочення обсягів кредитування. 

Так, станом на 1 листопада на території Закарпатської області здійснювали діяльність 445 банківських установ (1 банк юридична особа - АТ «КОМІНВЕСТБАНК”, 4 філії та 440 відділень банків), що представляють 48 банків – юридичних осіб.

Заборгованість за кредитами, наданими банківськими установами області збільшилася з початку року на 744,0 млн.грн. або на 17,8% і склала на 1 листопада - 4, 9 млрд. грн. (у національній валюті – зменшилася на 1,8% до 1,9 млрд. грн., а в іноземній – збільшилася на 35,1% до 3,0 млрд. грн.( за рахунок курсової різниці).

У структурі кредитного портфеля збільшилась з початку року частка заборгованості за кредитами, наданими суб’єктам господарювання ( на 2,4 п.п. і склала 28,6%), а їх обсяг збільшився на 25,2% до 1,4 млрд. грн. (у національній валюті – на 6,3% до 0,5 млрд. грн., в іноземній – на 39,6% до 0,9 млрд. грн.).

Заборгованість за кредитами, наданими фізичним особам, збільшилася з початку року на 15,0% і склала 3,5 млрд. грн. або 71,4% від загальної заборгованості (у національній валюті – зменшилась на 4,5% до 1,4 млрд. грн., а в іноземній – збільшилась на 33,2% до 2,1 млрд. грн.).

Середня вартість кредитів, наданих суб’єктам господарювання у жовтні у національній валюті збільшилася порівняно з груднем минулого року на 0,3 п.п. до 19,1% річних, в іноземній валюті – на 0,5 п.п. до 11,4% річних; фізичним особам у національній валюті - збільшилася на 2,1 п.п. до 30,0% річних.
Загальний обсяг депозитів збільшився з початку року на 5,6% або на 280,0 млн.грн. і склав 5,2 млрд. грн. (у національній валюті – зменшився на 1,9% і склав 2,6 млрд. грн., а в іноземній – збільшився на 14,7% до 2,6 млрд. грн. (за рахунок курсової різниці), - поідомляє прес-служба Управління Національного банку України в Закарпатській області. 

Comments
Гість (не перевірено)

Люди, які брали валютні кредити, отримали по Україні додатковий борг у сумі 180 мільярдів гривень через девальвацію! Це кредитне рабство (І.Франко "Сам собі винен"). Банки перетнули межу і розміщують замовні статті з грубими коментарями щодо оббріхування позичальників (мова, звичайно, йде про зубожілі сім'ї, адже з позичальниками від бізнесу, які отримали значні суми кредитних коштів, часто за винагороду банківським працівникам, банки воліють домовлятися і частину мільйонної безнадійної заборгованості просто списують). Я не буду коментувати грубі коментарі, подібні таким: "надо быть дебилом, чтобы взять кредит в долларах", "кредиты брали только спекулянты квартирами", "жадные, хотели меньших процентов, а теперь плачут", як і коментарі зі скандальними політичними заявами та антисемітизмом (є і такі, які розміщують нібито від псевдоспівчувальників трагедії кредитного рабства). Суть більш-менш адекватних коментарів наступна:
- ні в якому ми не в кредитному рабстві, але живемо в цинічному світі,
- позичальники валютних кредитів хотіли менших відсотків – в них був вибір, точно як у того, хто сідає грати з шулером – те, що тобі здається низьким (процент) насправді виявиться заманюванням в борги і основним бізнесом, “фішкою” шулера, який здає тобі нібито виграшні карти, але в шулера завжди з’явиться туз з рукава.
- банки майже святі і їх оббріхують журналюги і недобросовісні позичальники, при цьому, було зазначено, що якщо за банками і є грішок, то це не масове явище, як то кажуть, одним грішком і один раз можна здорово заробити – на один і той самий грішок рідко хто купляється.
- не видають депозити, бо позичальнкии не платять за кредитом і інтереси позичальників ніколи не зійдуться з інтересами вкладників, забувають, що на цю тему є анекдот: доки позичальники і вкладники ділять корову (гроші), тягнучи її у різні боки, хтось дуже розумний (банк) просто доїть корову у відро.
- за короткий строк (3 роки) можна виплатити іпотечний кредит під 24-26% і немає жодних проблем – суть бізнесу чи інших джерел виплати не пояснюється і т.і.
Моя думка, що позичальники валютних кредитів стали жертвами шахрайської змови. Подивіться договір про видачу валютного кредиту — аж смішно, як під копірку, через кожен пункт ризики з девальвації гривні покладаються на позичальника, хоча демократична влада (президентство Ющенка) проголошувала стабільність гривні і, навіть, її зміцнення.Та вже і по 8 багато хто платити не міг. Краще було вірити деяким трохи параноїдальні статтям про змову? На початку кризи прогнозувалася, що вихід з кризи відбудеться через війну та перепродаж заставного майна позичальників, тобто тільки, коли все відберуть за дешево - будуть перепродавати за дорого і "оживлять економіку". Чого варті статті щодо необхідності відміни мораторію, який, наразі, є єдиною надією позичальників, яким банк штучно збільшив борг і намагається відібрати єдине житло, знов таки,штучно зменшивши вартість житла. Я особисто був присутній на таких судових процесах та при діях державних виконавців, коли позичальник грабувався та принижувався під прикриттям авторитету держави. Таких позичальників змішують з позичальниками шахрайськими бізнес-структурами, кажучи, що всі позичальники бажали і бажають "кинуть банк". Виникає питання: "Совість є чи вона продана?"

пн, 01/12/2014 - 15:12 Постійне посилання
Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.