До весни ще якийсь тиждень, вже, здається, і потепління прийшло, але ота календарна зима все ніяк не дозволяє нам вийти зі сплячки. Хочеться тепла, сонечка і ужгородських сакур. Але мусимо потерпіти і дочекатись, коли хоч трохи зазеленіє, аби знову на повну радіти життю, а не тільки переживати і розстроюватись через невтішні новини. Недобре, але більшість українців за ці кілька років уже до них звикли.
Тиждень почався із обіймів: в Ужгороді один зі столичних телеканалів влаштував масові «обнімашки» на центральній площі. Участь у флеш-мобі взяла 171 людина. Дійство знімали із квадрокоптера і транслювали наживо. А потім заступнику мера Олександру Білаку представники Національного реєстру рекордів вручили сертифікат про наймасовіші дружні обійми, які були зафіксовані на площі Театральній.
В Ужгороді – знову менінгококова паніка. Цього разу інфекцію виявили у ЗОШ №1. Захворювання виявили в однієї дитини, яка навчається у 1-му класі, у зв’язку з цим провели обстеження всіх– і дітей, і дорослих, які перебували у контакті. Лабораторні аналізи виявили ще у двох дітей локальну форму менінгококової інфекції – назофарингіт та носійство без ознак захворювання в одного дорослого. Усіх госпіталізували в обласну інфекційну лікарню. Школу до 20 лютого закрили на карантин.
Міська влада взялася думати про брендинг Ужгорода. І, попри те, що минулого року на конкурс із розробки бренду була подана дуже непогана пропозиція студії Домініка Левицького, тепер мерія чомусь зацікавилася київськими дизайнерами. Як йшлося у прес-релізі від міської ради, столичні спеціалісти запропонували «науковий підхід до брендування міст загалом». Брендмейкер, політбрендолог, засновниця та генеральний директор міжнародного бренд-консалтингового агентства Branding&Consulting VVV Вілена Воронова та її колега Інна Силантьєва, може, й добрі спеціалісти у своїй сфері, але ужгородців дещо таки насторожує. Чесно кажучи, не дуже хочеться бачити Ужгород як «осередок високоякісних стоматологічних послуг», та і як «велнес-центр» також. Питання викликає і підкреслення щодо спортивної бази. Цікаво, яка конкретно мається на увазі? Чи не задуманий «Акватік-Центр» у Боздоському парку? Денис Силантьєв недавно ж приїздив до Ужгорода якраз щодо цього «Акватіка». Совпадениє?
Як би то не було, ужгородці у соцмережах піддали сумніву компетентність фірми, яка має намір взятися за розробку бренда нашого міста.
Остання у зимовому сезоні сесія Закарпатської обласної ради не відрізнялася чимось особливим: культура спілкування між депутатами далі спускається на все нижчий і нижчий рівень. І ті, хто постійно відвідує засідання, уже до цього звикли. Тон задає, звичайно, головний. Але у цьому випадку – не голова обласної ради. Губернатор Геннадій Москаль давно вже обрав для власної персони імідж такого собі «закарпатського Жириновського». Однак, здається, не вловив момент, коли почав грубо переборщувати зі своєрідним і, що часто трапляється, зовсім недоречним напівгумором. Цього разу Геннадій Геннадійович відзначився аж надто експресивними висловлюваннями на адресу патрульної поліції, начальник якої розповідав про результати роботи відомства за рік. Губернатору не сподобалося, що поліцейські публікують відео із чиновниками-порушниками в інтернеті. «Спіймаєте там священика чи чиновника, через півгодини всьо в YouTube. Це шо? Ви виконуєте функції кого? Для чого ви це робите? Щоб показати значимість? Показуйте значимість зменшенням ДТП і загиблих. Для цього ви створені, для дешевого популізму? Начальника тільки спіймали, зразу через 5 хв він у YouTube вже на всю Україну», – обурився губернатор Закарпатя. Юрій Марценишин пояснив, що будь-яке спілкування працівника патрульної поліції із порушниками фіксується на камери: «Це загальна концепція Національної поліції: коли є резонансні справи, коли громадяни, навіть із посадами, так себе поводять , відео дається в загальний доступ і у соцережі», – сказав Марценишин.
«Так ви працюєте на соцмережі? Чи на народ?», – одразу відповів Москаль. «Херню цю создали для YouTube, більше ні для чого», – закинув губернатор на адресу патрульної поліції.
На вихідних в Ужгороді проводився черговий фестиваль. Цього разу – «Медовуха». Хоча, чесно кажучи, чи не кожне міське свято – це фестиваль. До того ж, з палатками, одними й тими ж наїдками, глінтвейном і… непорядком у центрі. Крім «традиційного ужгородського бардака» організатори, здається, ще й забули заглянути у календар. Бо якраз у ці дні вся країна згадує страшні події на Майдані і вітає тих, хто вийшов живим із Дебальцева.
Мудрості нам усім!
Аня Семенюк, Zaholovok.com.ua