Новини

Закарпатські медіа демонструють непоганий Індекс ґендерної чутливості

В Ужгороді відбулася перша медіа-кав’ярня з питань гендерної чутливості закарпатських медіа, який проводять Волинський та Ужгородський прес-клуби.

                        

  Індекс гендерної чутливості закарпатських медіа – 32%.  Як «виглядає» цей показник на фоні медіа інших областей України і які чинники його визначають? Хто найчастіше фігурує в публікаціях місцевих видань – жінки чи чоловіки – і при висвітленні яких тем? Що впливає на вибір осіб, які коментують подію чи дають експертну оцінку фактам і явищам, і для чого нам фемінітиви? Про це дискутували журналісти, представники громадських організацій та експерти.

   Богдана Стельмах,координаторка Волинського прес-клубу, керівниця проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» (Луцьк) розповіла, що упродовж двох місяців – лютого та серпня 2017 року – у 22 областях України було проведено моніторинг публікацій у 5 друкованих і 5 інтернет-виданнях (220 медіа), які пишуть на суспільно-політичні та соціальні теми. Було проаналізовано 180 895 матеріалів  (90038 матеріалів у лютому, із яких 20007 – у друкованих ЗМІ і 70031 – в інтернет-виданнях , та 90857 матеріалів у серпні, із яких 18312 – у друкованих ЗМІ і 72545 – в онлайн-медіа) і виявлено об’єктивні факти залучення експерток/ експертів, героїнь/ героїв та вживання фемінітивів у журналістських матеріалах. «У результаті ми сформували Індекс ґендерної чутливості українських медіа. Що стосується Закарпаття, то Індекс становить 32%, що є непоганим показником у розрізі даних інших областей», - коментує Богдана Стельмах. Експертка презентувала детальніше результати проекту та зупинилась на окремих позиціях. Зокрема, у друкованих ЗМІ, найчастіше експертки та героїні присутні у сфері розваг та культури, в інтернет-ЗМІ – це освіта, наука, культура. Майдже удвічі рідше до жінок як експертів звертаються журналісти для публікацій про бізнес та політику. Матеріали, в які за цей період не були залучені жінки-ескпертки, це спорт та війна. Зате вони присутні у такій сфері як «волонтерство».

 Ірина Бреза, голова Ужгородського прес-клубу, експертка з моніторингу закарпатських медіа поділилася враженнями оргляду закарпатських мас-медіа. Вона розповіла, що моніторинг стосувався 5-тьох он-лайн та 5-тьох друкованих видань. «Показники незначної присутності жінок у матеріалах про бізнес та політику свідчать і про їхню низьку частку залученості у ці сфери в реальності. Але це не привід шукати найлегших шлях і брати коментар і місцевого політика чоловічого роду. Фахових жінок-експерток є достатньо, щоб врівноважити думку у статті», - каже Ірина Бреза. Вона зауважила, що закарпатські медіа все частіше використовують фемінітиви, зокрема, лідером серед друкованих видань,я кі моніторились, у цьому напрямку газета «Ужгород», серед он-лайн видань «Прозахід» та «Заголовок».

Деякі учасники акцентували увагу на тому, що не всі фемінітиви приживаються в українській мові і в журналістських матеріалах часом набувають зневажливого відтінку стосовно жіночих професій, до яких використовуються.Ольга Беца,журналістка, експертка з ґендерної тематики, переконана: фемінітиви доречно і можна вживати. Якщо словосполучення вже геть «не звучить», то можна додавати слово «пані», наприклад, пані амбасадор».

Учасники обговорили, чому важливо робити жінок і чоловіків видимими в усіх професіях і на всіх посадах, вживати фемінітиви і впроваджувати гендерночуливі редакційні політики. А такожподілились досвідом власної робити над журналістськими матеріалами з  врахуванням ґендерного балансу. Ярина Денисюк, редакторка музичного видання «Неформат» зауважила, що у такій вузькій музичній сфері важко знайти жінку-експерта і треба вирішувати, що важливіше: справді експерта думка чи наявність жінки як учасниці опитування. Насамкінець всі учасники отримали видання «Гендерна абетка для медіа».

 

Захід відбувся в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюс)

 

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.