В Ужгородському прес-клубі відбулася презентаціякниги-альбому, присвяченої 25-річчюСпілки професійних художників Закарпаття. Йшлося також про розвиток мистецтва в області, освітні програми тощо.
Василь Брензович, голова Спілки професійних художників Закарпаття розповів, що сама організація була створена в 1989 році на художньо-виробничому комбінаті за ініціативи Емми Левадської Тоді ж на установчих зборах було створено статут організації та оголошено набір митців. На момент реєстрації у Спілці нараховувалося близько 100 осіб. Найперша виставка відбулася в Празі, де й залишися всі експонати. Сьогодні в Спілці близько 30-ти художників, котрі разом знаходять спільні колегіальні рішення. Діяльність організації охоплює усі види художнього мистецтва, а протягом її існування було проведено близько 170-ти пленерів.Об’єднання професійних художників Закарпаття є першим регіональним в області.
Емма Левадська, голова декоративно-прикладної секції Спілки професійних художників Закарпаття Емма Ландовська додала: «На початку нам важко було вибрати напрям, в якому повинна була б працювати організація, бо всі ми були розпорошені по різних видах мистецтва, тому вибрали Барбізонську школу живопису, бо імпресіонізм був близький більшості з нас. Наразі, плануємо зробити камерну виставку з декоративно-прикладного мистецтва і графіки, - каже Емма Левадська. - Ми намагаємося спілкуватися з іншими спілками, котрі діють в Україні та на Закарпатті та виставляти не тільки сучасні роботи, а й попередніх років. Тому що, все, що відбувається в світі відображено і на полотні, бо держава впливає на мистецтво».
Владислав Ганзел, голова графічної секції Спілки професійних художників Закарпаття в організації нещодавно. Задоволений колективом в якому працює, натхненням для нього є безпосередньо природа. Він наголосив, що спершу вони були не Спілкою художників Закарпаття а Об`єднанням. Його вражає наскільки творчою є молодь сьогодні, каже, що часто доводиться не навчати їх, а навчатися в них.
Емма Левадська вважає каже, що художникам сьогодні не вистачає критики, серйозного аналізу творчості. Вони цього не бояться, бо вважають, що це тільки дасть їм можливість вибрати правильний шлях у мистецтві. Мистецтвознавцю або критику краще видно з боку чи має картина родзинку чи ні. А ще Емма Романівна вважає, що однією їх «проблемою» є мала кількість жінок у Спілці, їх тут тільки двоє.
Василь Брензович натомість вважає, що замість критики краще проводити певні дискусії, щоб знайти спільне рішення, бо кожна людина має право на мистецтво, котра вона творить. Люди без певної освіти, безперечно можуть творити те, що вони відчувають.
Василь Брензович каже, коли вони створювали свою Спілку, то там були присутні керівники із Національної Спілки художників України, котрі пропонували їм приєднатися. Та Спілка художників Закарпаття прагнула бути демократичною і не забороняти своїм учасникам виставляти свої роботи. Хоча тут є і декілька членів Національної Спілки художників України, а також інших різних організацій. Критеріями до вступу у Спілку художників Закарпаття є достатній мистецький рівень, якісна художня освіта та високе реалістичне мистецтво.
Книгу, котру презентували на прес-конференції, планували видати за кошти Спілки, але у зв’язку з ускладненням економічної ситуації, фінансову допомогу надала Закарпатська ОДА. В альбомі-каталозі вміщено роботи членів мистецької організації за останні десять років, а тираж складає 400 примірників.
Присутніх також запросили відвідати ретроспективну виставку творів «Об`єднання професійних художників Закарпаття», котра відбудеться 17 липня 2015 року в Закарпатському обласному художньому музеї ім..Й.Бокшая.
