Регіональний філіал Національного інституту стратегічних досліджень в м. Ужгороді провів зустріч науковців та експертів краю з Віце-прем’єр-міністром, Міністром закордонних справ Словацької Республіки Мірославом Лайчаком, як продовження започаткованої у жовтні 2013 р. серії зустрічей з представниками дипломатичної, експертної, наукової, політичної та бізнесової еліти у форматі спілкування «за чашкою чаю». Співорганізатором цієї зустрічі виступило Генеральне консульство Словацької Республіки в м. Ужгороді (Генеральний консул Янка Буріанова).
Мірослав Лайчак – словацький політик та дипломат. Посаду Віце-прем’єр-міністра та міністра закордонних справ Словацької Республіки обіймає з 4 квітня 2012 р.
До цього обіймав такі посади: Керуючий директор в країнах Європи та Центральної Азії Зовнішньополітичного відомства Євросоюзу (грудень 2010 – квітень 2012, м. Брюссель), Міністр закордонних справ Словацької Республіки (січень 2009 – липень 2010 рр.), спеціальний представник ЄС/Верховного Представника ЄС у Боснії та Герцеговині (2007-2009 рр., м.Сараєво), особистий представник Верховного представника ЄС із спільної зовнішньої та безпекової політики (СЗБП) для проведення референдуму з питання незалежності Чорногорії (2006 р.); Генеральний директор з політичних питань у Міністерстві закордонних справ у Братиславі (2005–2007 рр.); керівник Постійного Секретаріату з організації Саміту Президентів Російської Федерації і Сполучених Штатів Америки в Братиславі (2005 р.); Надзвичайний і Повноважний Посол Словацької Республіки у Федеративній Республіці Югославія (пізніше Сербії і Чорногорії), Республіці Албанія та Колишній Югославській Республіці Македонія (2001-2005 рр.); Директор кабінету міністра закордонних справ Словацької Республіки (1998-2001 рр.), помічник Спеціального посланника Генерального секретаря ООН на Балканах (1999-2001 рр.), Надзвичайний і Повноважний посол Словацької Республіки в Японії (1994–1998 рр.); директор Братиславського офісу прем’єр-міністра Словаччини (1993–1994 рр.); працював в посольстві Чехословаччини у Москві (1991–1993 рр.) та Федеральному міністерстві закордонних справ Чехословаччини у Празі (1988– 1991 рр.).
Пан Лайчак закінчив факультет міжнародних відносин Московського державного інституту міжнародних відносин, юридичний факультет Університету Коменського в Братиславі, Коледж міжнародних і безпекових студій, Європейський центр безпекових досліджень Джорджа Маршала в м. Гарміш–Партенкірхен.
Головною темою цієї зустрічі було українсько-словацьке співробітництво в умовах зовнішньої агресії на Сході України.
Світлана Мітряєва (директор Регіонального філіалу НІСД в м. Ужгороді) привітала пана Лайчака та передала йому вітання від Радника Президента України – директора НІСД, Академіка Володимира Горбуліна.
Вона також проінформувала пана Віце-прем’єр-міністра про те, що в контексті головування Словаччини в Вишеградській четвірці, 16 жовтня ц.р. в м. Ужгороді Регіональний філіал НІСД в м. Ужгороді та Генеральне консульство Словацької Республіки в м. Ужгороді проводять Міжнародну конференція «Регіональна стабільність на кордонах України та ЄС: сучасні виклики та інструменти забезпечення». Її метою є проведення дискусії щодо питань кордонів та майбутнього європейської системи безпеки, стабільності на Східних кордонах ЄС задля пошуку нових інструментів та поєднання зусиль країн Вишеградської четвірки в формуванні нового концепту європейської безпеки. Окрема увага буде приділена вирішенню конфліктів нового типу на Східному кордоні України.
С. Мітряєва висловила вдячність Словаччині за підтримку, яку вона вже надала і продовжує надавати Україні в лікуванні та реабілітації наших вояків, як у госпіталі Міністерства внутрішніх справ Словаччини, так і в Земплінській Шіраві, за медичне та технічне обладнання, яке отримує і продовжує отримувати Червоний Хрест України, а також Міністерство оборони України та ін. Також висловила подяку за підтримку всіх ініціатив по активізації українсько-словацького співробітництва Генеральному консулу Словацької Республіки в м. Ужгороді пані Янкі Буріановій та Почесному консулу Словацької Республіки в Великому Березному Олегу Адамчуку.
Перші запитання до п. Лайчака, які поставила С. Мітряєва, торкнулися результатів останнього Саміту НАТО та зустрічей в Брюсселі, які продемонстрували, що позиції європейських країн, в т. ч. і Словаччини, різняться щодо підтримки санкцій проти Росії: «Чи будуть Європа, зокрема, Словаччина, надавати дієву допомогу Україні: зброю, розвідувальні дані в реальному режимі? Чи європейські країни, наразі не бачать суттєвих загроз в нинішніх діях Росії і тому не підтримують заходи, які можуть погіршити їх політичні та економічні відносини з Москвою?». Вона підкреслила, що «анексія Криму і ситуація на Сході України стають реальними викликами і для країн Центральної Європи та НАТО, оскільки демонструють «схильність» Росії до використання військової сили як інструменту в регіональній політиці, порушуючи всі норми міжнародного права».
М. Лайчак, відповідаючи на запитання, наголосив, що Словаччина – країна-приятель України. «Ми зацікавлені в тому, щоб Україна була незалежною та суверенною державою та підтримую її територіальну цілісність. Ми чітко висловилися про те, що Україна стала жертвою агресії та порушення принципів міжнародного права з Боку РФ. Ми не визнаємо анексію Криму і для нас Україна продовжує існувати в своїх міжнародновизнаних кордонах», зазначив він. «Словаччина цілковито підтримує підписану між Україною та ЄС Угоду про асоціацію», - додав він.
«Ця ситуація стосується і нас, оскільки, по-перше, Україна є нашим безпосереднім сусідом та партнером, та по-друге, - Росія є також нашим партнером», - сказав М. Лайчак.
Він коротко зупинився на практичних кроках Словаччини в підтримку України, зокрема на відкритті 2 вересня ц.р. реверсних поставок газу зі Словаччини в Україну, полегшенні видачі шенгенських віз громадянам України. «Відкриття реверсних поставок газу в Україні коштували нам 20 млрд евро», - підкреслив він.
Віце-прем’єр-міністр висловив переконання в тому, що Росія порушила норми міжнародного права, однак наразі Словаччина притримується позиції, про те, щоб застосувати всі можливості міжнародного права для врегулювання ситуації, яка склалася на Сході України шляхом переговорів: «Словаччина завжди була і буде солідарна з ЄС. Ми не збираємося блокувати суспільні устремління ЄС, але слід розуміти: для нас любі санкції є дуже чутливі. Санкції і контрсанкції мають прямий вплив на нашу економіку, підприємництво і довіру до Словаччини. Тому ми шукаємо рішення, яке не призведе до конфронтації, а допоможе знайти політичний шлях вирішення цього конфлікту». Він висловив переконання, що «санкції мають бути такими, які реально змінять ситуацію на території України».
На його думку, санкції все ж дали свої результати та змусили Росію приступити до переговорів і тепер потрібно спостерігати за перебігом виконанням домовленостей. М. Лайчак наголосив, що Словаччина хоче бачити реальні кроки України по вирішенню ситуації. В першу чергу, мова йде про внутрішні економічні реформи. «Ніхто не робитиме за Вас те, що ви маєте зробити самі», підкреслив він, «саме такий шлях пройшла і Словаччина».
Володимир Приходько (завідувач кафедри міжнародних економічних відносин факультету міжнародних відносин УжНУ торкнувся економічних питань. Він зазначив, що в останні місяці реверс газу, про який говорив п. Лайчак, створив багато політичних проблем, через спекулювання цим питанням іншими нашими партнерами. В. Приходько висловив вдячність за стійку позицію Словаччини в цьому питані, зазначивши, що «Словаччини скрупульозно і відповідно до міжнародного права підготувала цей проект при своїй майже 100 % залежності від поставок газу з Росії». В. Приходько поставив п. Лайчаку низку запитань у цьому контексті, а саме: «Чи не здається Вам, що набутий досвід по реверсу газу потрібно продовжувати? Можливо нам варто подумати про довготривале стратегічне партнерство в цьому напрямі? Чи продовжується лінія зовнішньої політики Словаччина по диверсифікації поставок газу? Як зараз словацька дипломатія бачать питання конкурентоспроможності Словаччини після пережитих криз і т.д.?»
М. Лайчак зазначив, що у питаннях реверсу газу Словаччина шукала рішення яке б не порушувало міжнародного права. «Ми розпочали «малий» реверс, який забезпечить 40% імпорту газу та 20 % потреб України в газі. Обсяги наших поставок є більшими порівняти з угорськими», -зазначив він. Він також додав, що Словаччина вже має досвід реверсних поставок, зокрема з Чехією і Угорщиною, та ведеться робота в цьому напрямі з Польщею. М. Лайчак також зазначив, що Словаччина критично дивиться на проект Південного потоку. «Єдиним сенсом цього потоку є обійти Україну та Словаччину. ЄС б'є себе в груди за підтримку України, але 4 країни ЄС вже підписали договори про підтримку та участь у цьому проекті», - наголосив він. Щодо конкурентоспроможності в сучасних реаліях, то п. Лайчак проінформував присутність про те, що економіка Словаччини займає 2-3 місце серед країн ЄС - членів Єврозони. «Наразі Словаччина хоче перейти на якісно новий рівень – від економіки-виробництва, до креативної економіки», зазначив він. «Наразі ми відчуваємо брак працівників робітничих професій і тому ми намагаємося врегулювати цей дисбалансу», - додав він.
В. Приходько в дискусії додав, що в України та Словаччини дуже хороша перспектива створення спільного туристично-рекреаційного кластеру.
Мирослава Лендьел (в.о. проректор УжНУ, директор Інституту Центральної Європи УжНУ) перевела дискусію в гуманітарну площину. Вона висловила переконання, що в освітній сфері Україна та Словаччина можуть перейти на новий етап співпраці за рахунок якісного оновлення Закону України щодо освіти, який вступив в силу 6 вересня ц.р. та наразі відповідає європейським стандартам. «Ми наразі більш лібералізовані до співпраці ніж раніше завдяки цьому новому закону», зазначила М. Лендєл та висловила готовність започаткувати нові проекти щодо розробки нових механізмів співпраці, зокрема магістерські програми. М. Лендєл попросила п. Лайчака поділитись досвідом Словаччини в провденні інформаційної компанію щодо НАТО для пересічних громадян і в цьому контексті запитала його думку щодо шансів України шанс вступити в НАТО, не збільшивши конфлікт з Росією».
Щодо співпраці в освітній сфері, то п. Лайчак зазначив, що Угода про асоціацію переводить відкриває перед Україною доступ до нових програм і дає можливість співпрацювати на якісно новому рівні. «Не чекайте дій та вказівок з Києва, а дійте самі», - порадив він.
Щодо НАТО, то, на його переконання Словаччина довела, що можна стати членом НАТО і не зіпсувати стосунки з Росією. «Ми пропагували ідею, що членство в НАТО нам потрібне для гарантування безпеки і таке членство не значить що ми ворогуємо з Росією», - сказав він. «Вам потрібно зробити дебати з цієї проблематики і визначитись, що знає і думає населення України про НАТО», - порадив він. «Росія має зрозуміти що вступ до НАТО це ваша суверенна воля», - додав п. Лайчак. Тим не менше, він зазначив, що Україні не варто жити в ілюзії про те, що НАТО найближчим часом надасть їй членство в контексті останніх заяв високо посадовців щодо не розширення в найближчі роки, як НАТО, так і ЄС. Хоча, на переконання п. Лайчака, такі заяви не стимулюють до внутрішнього реформування кандидатів в члени до таких структур.
До дискусії приєднався В. Приходько, який зазначив, що в Україні спочатку була внутрішня революція гідності, а потім уже постало питання про необхідність пошуку підтримки в НАТО.
Продовжуючи дискусію, С. Мітряєва процитувала одне з нещодавніх (6 вересня ц.р., телеканал RTVS) заяв Р.Фіцо, в якому йдеться про те, що «…Вступ України до НАТО – це велика помилка. Наш Східний сусід повинен залишитися військово-нейтральним. Україна ще не готова, ані до вступу до Альянсу, ані до вступу до ЄС».
М. Лайчак у своїй відповіді, зазначив, що це є особиста думка Прем’єр-міністра Р. Фіцо.
У продовження дискусії, С. Мітряєва також запитала п. Лайчака про практичні гарантії Словаччини по забезпеченню територіальної цілісності України, на що М. Лайчак висловив переконання, що потрібно віднайти таку форму співжиття з Росією, щоб вона сприймала вашу незалежність.
Сергій Федака (професор кафедри історії України історичного факультету УжНУ) торкнувся етнічних питань та питань русинсько-угорської автономії. «Словаччина, яка наразі головує в В4 одним із пріоритетів свого головування вважає підтримку територіальної цілісності України. Ми дуже цінуємо таку підтримку України країнами Вишеградської групи. Але, все ж, в деяких країнах цієї групи останнім часом все частіше чітко озвучуються висловлювання щодо автономії Закарпаття в різних варіантах, зокрема щодо русинсько-угорської автономії. На скільки такі висловлювання є серйозними?», - поцікавився професор.
М. Лайчак у свій відповіді був лаконічним, але категоричним: «такі висловлювання не є серйозними, вони є лише політичним романтизмом».
Андрій Крижевський (заступник директора Регіонального філіалу НІСД в м. Ужгороді) підкреслив значні досягнення в економічній співпраці України і Словаччини та в розбудові українсько-словацького транскордонного співробітництва. «Але події останніх тижнів викликають занепокоєння. Зокрема, в останніх заявах Р. Фіцо останнього періоду є посилання на історичний досвід», – зазначив він. «Хочу відмітити, що Закарпаття в складі Чехословаччини дійсно вже мало певний історичний досвід. Пригадуючи події 1938-1939 рр., не можна не відмітити абсолютного повторення подій. Тоді все відбувалося на заході від Закарпаття, а тепер, - на сході. Події, що розгорнулися навесні 2014 року в Україні – анексія Криму з наступним захопленням Донецької та Луганської області – у пам'яті наших краян однозначно асоціюються з анексією Судетів з наступним захопленням Богемії та Моравії. Ми всі завжди пам'ятатимемо трагічні події, що послідували в 1939-1945 рр.», - зазначив А. Крижевський.
А. Крижевський нагадав про один історичний факт, а саме «.. в середині лютого канцлер Німеччини виступила проти застосування санкцій щодо режиму Януковича. Це закінчилося цинічним розстрілом десятків мирних громадян України 19-20 лютого 2014 року. Не секрет, що сьогодні саме в інформаційному просторі відчувається найбільше протистояння. А це означає, що кожне слово політиків може бути використане у боротьбі проти українського народу».
Саме історичні аналогії викликають відчуття, що офіційні заяви чотирьох європейських країн дали можливість для введення регулярних військ РФ на територію України переконаний А. Крижевський. «Зараз Закарпаття і Словаччина, які колись разом вже пережили трагічні події 1938-1945 рр., розділені кордоном. Але я вважаю, що події в Україні становлять пряму небезпеку і для Словаччини, цьому нас навчив історичний досвід. І це стало реальністю, особливо в умовах фактичного руйнування системи загальноєвропейської безпеки», - додав він.
М. Лайчак відповів, що «Словаччина дуже послідовна країна. Ми вважаємо, що санкції не можуть бути самоціллю. Санкції повинні принести мир в Україну. Словаччина, на відміну від багатьох європейських країн, зазнає дуже серйозних втрат від введення санкцій проти Росії».
Галина Гороховська (Представника МЗС України в м. Ужгороді) висловила вдячність п. Лайчаку та Словаччині за підтримку і та сподівання на подальшу підтримку та співробітництво.
Завершуючи спілкування, Світлана Мітряєва подякувала пану Віце-прем’єр-міністру за відверту та конструктивну розмову.
На «Чай з Прем’єр-міністром» та представниками МЗС Словаччини Янка Буріанова та Світлана Мітряєва також запросили: Олега Адамчука- Почесного консула Словацької Республіки в Великому Березному, Миколу Палінчака– декана факультету міжнародних відносин УжНУ, Світлану Пахомову– завідуючу кафедри словацької філології філологічного факультету УжНУ, Андрія Варцабу- Начальника Управління зовнішньоекономічних зв’язків, інвестицій та транскордонного співробітництва Закарпатської ОДА, Ольгу Єгорову- експерта РФ НІСД в м. Ужгороді, а також представників місцевих ЗМІ.
Словацьку сторону також представляли Боріс Ґандєл (речник Міністерства закордонних справ та європейських питань Словацької Республіки), Браніслав Гітка (Директор Третього територіального департаменту Міністерства закордонних справ та європейських питань Словацької Республіки), Петер Гулені (Директор Департаменту розвитку та гуманітарної допомоги Міністерства закордонних та європейських справ Словацької Республіки), Растіслав Мойто (асистент Міністра закордонних справ та європейських питань Словацької Республіки), Матуш Бушовський (територіальний референт Міністерства закордонних справ та європейських питань Словацької Республіки).
Довідково: Останнім часом спілкуванню у такому неформальному форматі «за чашкою чаю» відводиться не менша роль, ніж «кабінетним» зустрічам, саме завдяки можливості налагодження максимально вільного і відкритого діалогу, не стиснутого рамками офіційного протоколу. Головними гостями попередніх зустрічей, організованих РФ НІСД в м. Ужгороді, у форматі «за чашкою чаю» були Надзвичайний та Повноважний Посол Угорщини в Україні Міхаль Баєр (14 жовтня 2013 р.), Надзвичайний та Повноважний Посол Словацької Республіки в Україні Павол Гамжік (14 листопада 2013 р.) та Державний Секретар Словацької Республіки Петер Буріан (17 квітня 2014 р.).